№ 2-2198/ 2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

20 липня 2010  року  Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого

судді:                                          Ящук Т.І.

при секретарі:                            Жиленко Ю.Г.

з участю позивачки                   ОСОБА_1

представника позивачки           ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа – Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна   - про встановлення конкретного порядку користування квартирою , -

 встановив:

    Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача  ОСОБА_5 про встановлення конкретного порядку користування квартирою, посилаючись на наступні обставини. Квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності в рівних долях позивачці та її сину – відповідачу ОСОБА_5  Однак позивачка не може належним чином користуватись належною їй квартирою, оскільки відповідач перешкоджає у здійсненні її права.

    Рішенням Дарницького районного суду м. Києва  від 05.11.2007 року відповідача було зобов’язано не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні квартирою АДРЕСА_1, однак відповідач не виконує рішення суду і до даного часу чинить позивачці перешкоди в користуванні та розпорядженні її власністю, він змінив замки в квартирі та не впускає позивачку до квартири.  Крім того, відповідач не здійснює оплату житлово-комунальних послуг, у зв’язку з чим утворилась заборгованість.

    Тому позивачка просила виділити їй в користування кімнату , площею 16,4 кв.м., а відповідачу залишити кімнату, площею 12,8 кв.м., інші приміщення даної квартири – коридор, кухню, туалет та ванну – залишити в спільному користуванні.

    В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги  підтримали та просили позов задовольнити, виділити в користування позивачці кімнату, площею 16,4 кв.м. , у квартирі АДРЕСА_1, оскільки між сторонами існує спір з приводу користування квартирою. Відповідач  не впускає свою матір проживати  в квартиру, чим ущемляє її права власника, не  зважаючи на наявність рішення суду про зобов’язання не чинити перешкод позивачці в користуванні квартирою.  Після розподілу особових рахунків позивачка зможе користуватись окремою кімнатою та окремо сплачувати за житлово-комунальні послуги.

    Відповідач ОСОБА_5 судове засідання не з’явився, про час та  місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать його розписки про отримання судових повісток від 18.03.2010 року, 09.06.2010 року та  04.07.2010 року, заперечень на позов відповідач не подав, будь-яких заяв від нього не надходило, тому судом визнано за можливе розглянути справу у відсутності відповідача   та відповідно до положень ст. 224 ЦПК України - ухвалити по даній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

    Представник третьої особи – Київського міського БТІ в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав пояснення, в яких просив розглянути справу в його відсутності , ухвалити рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

    Вислухавши позивачку та її представника, свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

    Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого 25.11.1994 року ВО «Київський радіозавод», квартира АДРЕСА_1  належить на праві спільної  власності в рівних долях ОСОБА_1 та ОСОБА_5   ( а.с. 2).

    Як вбачається  з  копії технічного паспорту квартири АДРЕСА_1 ,  квартира є двокімнатною, загальною площею 55,6 кв.м., жилою – 29 , 2 кв.м., з кімнатами , площею 12,8 кв.м. та 16,4 кв.м. ; кухні, площею 8,5 кв.м.,  коридору, площею 10,5 кв.м., ванної кімнати – 2,6 кв.м., вбиральні – 1,0 кв.м. ( а.с. 5-6).

    За повідомленням Київського міського БТІ від 22.06.2010 року , дані щодо перепланування  квартири в матеріалах інвентаризаційної справи відсутні.

    Згідно з довідкою форми № 3, виданою ЖЕД № 221  КП «Господар» 01.07.2009 року,  власником особового рахунку на  вказану квартиру є позивачка ОСОБА_1 , 1946 р.н., разом з нею в квартирі зареєстрований її син ОСОБА_5, 1968 р.н., співвласник квартири.

    Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 05.11.2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні власністю було встановлено, що  відповідач перешкоджає позивачці користуватись  належною їй квартирою.  Вказаним рішенням суду було зобов’язано ОСОБА_5  не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні квартирою АДРЕСА_1

    В даному судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та  ОСОБА_7 підтвердили суду, що до теперішнього часу позивачка ОСОБА_1 не проживає у своїй квартирі, мешкає у своїх сусідів , оскільки відповідач не впускає її у квартиру, між ними існує спір щодо користування квартирою.

    Згідно з ст. 319 ЦК України , власник   володіє,  користується,   розпоряджається   своїм майном на власний розсуд.  Власник  має  право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.  Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх  прав.  

Як нормами Конституції України , так і Цивільним кодексом України встановлено  презумпцію непорушності права  власності. Зокрема,  в ст. 321 ЦК України закріплено, що право  власності  є  непорушним.  Ніхто   не   може   бути протиправно   позбавлений   цього   права   чи  обмежений  у  його здійсненні.

Згідно зі ст.  358 ЦК України співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їх спільною частковою власністю.    Кожен  із  співвласників  має  право  на  надання  йому  у володіння та користування тієї частини спільного майна  в  натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності

Пленум Верховного Суду України в п. 14 Постанови № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику в справах  за позовами про захист права приватної власності»  роз’яснив, що в разі неможливості поділу в натурі  квартири , яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю,  може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири,  якщо  про це заявлено позов.

           При вирішенні питання порядку користування спірним приміщенням між сторонами, суд враховує, що квартира є спільною частковою власністю сторін і кожен з них має право на володіння та користування квартирою.

У випадку  встановлення порядку  , при якому позивачці  у користування буде виділено кімнату, площею 16,4 кв.м. , а відповідачу – кімнати площею 12,8  кв.м. ,  житлові  права  та права власників квартири  не  будуть суттєво ущемлені , оскільки відступ від ідеальної долі кожного в житловій площі незначний     (29,2 /2= 14,6  кв.м.).

Як встановлено в судовому засіданні , між сторонами існує спір з приводу користування квартирою АДРЕСА_1,  який не може бути вирішений добровільно, тому позов ОСОБА_1 про встановлення конкретного порядку користування квартирою підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути судові витрати по справі, що складаються зі сплаченого судового збору – 17 грн.  та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в розмірі 37 грн.,  сплата яких підтверджується  квитанціями ( а.с. 13), всього на суму 54 грн.

     На підставі викладеного,  ст. 317-321 ,  356-358, 364, 367, 370  ЦК України,  п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України  «Про судову практику в справах  за позовами про захист права приватної власності» ,  керуючись  ст. 10, 11, 57, 60,  209, 213, 215, 218, 224   ЦПК України , суд, -

вирішив:

Позов задовольнити .

    Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1,  при якому :

    Виділити в користування  ОСОБА_1   кімнату жилою площею  16,4   кв.м.  

    Виділити в користування  ОСОБА_5   кімнату жилою площею 12,8 кв.м.

    Місця загального користування : кухню, коридор, ванну кімнату, вбиральню - залишити в спільному  користуванні.    

    Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі  54 ( п’ятдесят чотири)  грн.

За письмовою заявою відповідача , яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення до  суду першої інстанції, заочне рішення може бути переглянуто судом, який постановив рішення.

За загальним правилом, а також у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення  без задоволення , рішення може бути оскаржено  до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги на рішення суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Строк , протягом якого розглядатиметься заява відповідача про перегляд заочного рішення, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Суддя:      підпис