№ 2 - 1435 / 2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

21 вересня  2010   року    Дарницький   районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді                                                          Ящук  Т.І.

при секретарі                                                                   Жиленко Ю.Г.

з участю  позивачки                                                        ОСОБА_1

відповідача                                                                        ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну  справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про повернення майна з чужого незаконного володіння, відшкодування матеріальної та моральної шкоди  ,  -

встановив:

    Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про повернення майна з чужого незаконного володіння, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на наступні обставини. Відповідно до  договору довічного утримання від 20.09.2007 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2  повинні були здійснювати довічне утримання ОСОБА_3, що проживала в с. Черевки, Згурівського району , Київської області. Позивачка з березня 2007 року проживала разом з ОСОБА_3 та за власні кошти придбала і встановила  в її будинку  газовий котел «Атон-12», вартістю 2300 грн., батареї чавунні у кількості 31 секція, водяні насоси для опалення, вартістю 750 грн. та 870 грн., труби, вартістю 890 грн., арматуру для закріплення батарей, вартістю 78 грн. , газову плиту «Брест».

    Також, крім названих речей, у  житловому будинку АДРЕСА_1 знаходились  речі позивачки :  пневматичний оприскувач, велосипед «Мінськ», вартістю 750 грн., апарат для вимірювання артеріального тиску та інше майно, загальна вартість якого складає 5638 грн.

    20.10.2008 року відповідач ОСОБА_2 прибув до житлового будинку АДРЕСА_1 ,  де протиправно демонтував та привласнив 5 чавунних батарей опалення, що складались з 47 секцій. Після цього позивачка за власні кошти встановила нові батареї, на що затратила 1500 грн.

    Крім того, 03.11.2008 року та 27.02.2009 року відповідач прибував до вказаного житлового будинку, звідки самовільно забрав усе вищевказане майно .

    Вказані дії відповідача завдали позивачці  також моральної шкоди, яка проявляється в моральних переживаннях , що в неї забрали  майно, яке ОСОБА_1 придбавала за власні кошти, власними зусиллями, без якого значно погіршилося проживання у вказаному будинку. Заподіяну їй моральну шкоду позивачка оцінює в 5000 грн., які просить стягнути з відповідача.

    Просить вилучити у ОСОБА_2 та передати їй наступне майно : газовий котел «Атон-10 »,   два водяних насоси для системи опалення, газову плиту «Брест»,  пневматичний оприскувач ОП-202 «Леміра» , апарат для вимірювання артеріального тиску, а також стягнути з відповідача завдану  майнову шкоду в розмірі 1500 грн.

    В ході розгляду справи позивачка збільшила позовні вимоги, просила також вилучити у відповідача  велосипед «Мінськ», а в разі його відсутності - стягнути вартість велосипеда в сумі 750 грн.

    В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1  підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити в повному обсязі.  Пояснила, що  перебувала з відповідачем у фактичних шлюбних стосунках з 2004 року , у 2007 році вони стали разом доглядати за ОСОБА_3  та уклали з нею договір довічного утримання , позивачка жила у неї в будинку АДРЕСА_1 постійно, а відповідач – періодично приїжджав. В 2008 році стосунки між ними погіршились, ОСОБА_3 пред’явила позов про розірвання договору довічного утримання, тому відповідач став забирати з її будинку речі. Однак,  разом зі своїм майном він забрав  перелічене в позовній заяві майно, що належить позивачці,  оскільки вона купувала його за власні кошти та встановлювала в будинку ОСОБА_3 для спільного користування.

    Відповідач  ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив  відмовити в задоволенні позову, оскільки жодної речі, що належить  позивачці , він не брав.   28.10.2008 року Згурівський районний суд Київської області  задовольнив позов ОСОБА_3 та розірвав договір довічного утримання, тому відповідач  став забирати власні речі, які він привіз до будинку ОСОБА_3 Таким чином він забрав радіатори, вирізавши їх з системи опалення,  та  газовий котел, який він придбав за власні кошти. Також покійна ОСОБА_3  повернула йому водяний насос із системи опалення.   Газову плиту «Брест»  дійсно купувала позивачка, але плиту він не брав. Ні пневматичного оприскувача, ні апарату для вимірювання тиску  він у будинку ОСОБА_3 не бачив, а тим більше – не брав. Щодо велосипеда  «Мінськ», то вказаний велосипед  позивачка залишила в будинку чужих людей, і він згорів разом з будинком.

Вислухавши сторони, свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Згурівського районного суду м. Києва від 28.10.2008 року та ухвалою Апеляційного суду  Київської області від 19.10.2009 року  по справі за позовом ОСОБА_3, правонаступники – ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про розірвання договорів довічного утримання  встановлено наступне.

20.09.2007 року та 27.09.2007 року у Згурівській державній нотаріальній конторі були посвідчені договори довічного утримання, за якими ОСОБА_3 передала у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2  житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою : АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_2, та земельну ділянку, площею 0,39 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_2.    В свою чергу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зобов’язались утримувати ОСОБА_3  матеріально в сумі по 400 грн. щомісяця, забезпечити житлом, харчуванням, лікарськими засобами.

Вказаним рішенням суду договори довічного утримання  від 20.09.2007 року та від 27.09.2007 року було розірвано, оскільки всупереч укладеному між сторонами договору ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як набувачі майна не забезпечували ОСОБА_3 щоденним триразовим харчуванням, належним доглядом і наданням побутових послуг, необхідними лікарськими засобами.

До розгляду справи в апеляційному суді ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Судом встановлено , що в порушення умов договору відповідачі неналежно виконували свої зобов’язання, а на час розгляду справи в суді ОСОБА_2 демонтував систему парового опалення, проведену в будинку ( а.с. 42-48).

В даному судовому засіданні позивачкою ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів  , що радіатори  парового опалення , газовий котел та водяний насос , що входять до системи  парового опалення, були  придбані за особисті кошти позивачки,   та на даний період часу знаходяться у незаконному володінні відповідача.

Як зазначено в рішенні Згурівського районного суду Київської області від 28.10.2008 року, представник позивачки ОСОБА_3 , вказала, що « відповідач ОСОБА_2 дійсно забезпечив будинок газопостачанням та паровим опаленням, але на час розгляду справи в суді демонтував систему. Свої дії пояснює тим, що система є його власністю.»

В постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 13.11.2008 року, винесеною Згурівським РВ ГУ МВС у Київській області , також  встановлено , що ОСОБА_3 підтвердила, що «чавунні батареї встановлював особисто та які належать ОСОБА_2», він забрав.

Допитаний в судовому засіданні свідок  ОСОБА_6 пояснив, що після того, як ОСОБА_2 у жовтні демонтував систему опалення, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 дали  свідку кошти для встановлення нової системи, придбання насоса, труб  та він повторно  у грудні 2008 – січні 2009 року встановлював систему опалення, виконував зварювальні роботи. В той день, коли він працював у будинку , ОСОБА_3 померла.   Через 3-4 місяці  після смерті ОСОБА_3 свідок відвідував її будинок та побачив, що котел і батареї опалення – вирізані . Хто із сторін це зробив – ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 – свідку невідомо.  

Свідок ОСОБА_7  пояснив, що він  на прохання ОСОБА_2 відвозив у с. Черевки належні  відповідачу будівельні матеріали, труби та радіатори опалення, що вже були  у вжитку, оскільки ОСОБА_2 працював сантехніком в ЖЕКу і мав можливість їх взяти.

Свідок ОСОБА_8  пояснив, що  він допомагав ОСОБА_2 завантажувати у мікроавтобус  батареї опалення, труби, дошки та інші будівельні матеріали, що знаходились у гаражі ОСОБА_2  у м. Києві  та які відповідач  завіз у с. Черевки .

Отже, в судовому засіданні не знайшла підтвердження та обставина, що позивачка для відновлення системи опалення  у грудні 2008 року витратила власні кошти - 1500 грн. на придбання радіаторів  .

    Щодо повторного  самовільного вилучення відповідачем з будинку АДРЕСА_1  газового котла «Атон» та водяного насоса у лютому 2009 року  ,  то позивачкою також не надано доказів тих обставин, що вказане майно належало особисто їй і що саме ОСОБА_2 ним неправомірно заволодів.

Надані позивачкою  товарні чеки від 15.11.2007 року про придбання у СПД ОСОБА_9 циркуляційного насосу за 750 грн. та  від 14.12.2008 року  - газового котла «Атон» , насосу, труб, арматури, шлангів на загальну суму 4138 грн. ( а.с. 13)  вказаних обставин не підтверджують.

Крім того, наявність у позивачки товарного чеку від 22.05.2008 року про придбання  велосипеда «Мінськ» за 750 грн.  не є належним доказом тієї обставини, що відповідач ОСОБА_2  самовільно забрав  належний позивачці велосипед.

Щодо іншого майна  - газової плити «Брест», пневматичного оприскувача ОП 202 «Леміра», апарату для вимірювання артеріального тиску , то  позивачкою  також не надано доказів їх  придбання, наявності у будинку АДРЕСА_1 Згурівського району та  самовільного заволодіння цими речами  відповідачем.

Постановою Згурівського РВ ГУ МВС України в Київській області від 08.03.2009 року ОСОБА_1 відмовлено в порушенні кримінальної справи за її заявою про незаконне заволодіння  ОСОБА_2 належним їй  майном.   В ході перевірки заяви  працівниками міліції було встановлено, що 06.06.2008 року ОСОБА_3 із-за неналежного догляду та постійних сварок з ОСОБА_2 звернулася в Згурівський районний суд для розірвання договору довічного утримання. 28.10.2008 року рішенням суду зазначений договір було розірвано. На ґрунті цього між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виникли суперечки щодо спільного майна, що викликало між ними неприязні відносини ( а.с. 10).

Відповідно до ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, що беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно  з ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України , майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа , яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України , моральна  шкода,  завдана  фізичній  або  юридичній  особі неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою,  яка її завдала,  за наявності  її  вини .

Власник, права  якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди  ( ст. 386 ЦК України).

Аналізуючи надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні не знайшли підтвердження обставини, на які посилається ОСОБА_1 як на підставу для задоволення своїх вимог про витребування майна з  незаконного володіння  ОСОБА_2 та відшкодування матеріальної шкоди  в сумі 1500 грн. , тому в задоволенні позову ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про  повернення майна з чужого незаконного володіння, відшкодування матеріальної шкоди   – необхідно відмовити.

Крім того, із зазначених підстав  також необхідно відмовити ОСОБА_1  у позовних вимогах про відшкодування моральної  шкоди в сумі 5000 грн. , оскільки позивачка не надала доказів  на підтвердження завдання їй відповідачем такої шкоди.

На підставі викладеного , ст. 3, 15, 22, 23, 321, 386, 387, 1166, 1167 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 3 , 10,11, 57, 60, 61 , 209, 213, 215, 218  ЦПК України ,суд ,-

вирішив:

В задоволенні позову  ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про повернення майна з чужого незаконного володіння, відшкодування матеріальної та моральної шкоди    – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва   шляхом  подання апеляційної скарги через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано .  У  разі  подання апеляційної  скарги  рішення,  якщо  його  не  скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

 Суддя   :       підпис