ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.11.2006 Справа № 10/312
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", м.Комсомольськ
до відповідача Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м.Полтава
про визнання актів недійсними
Суддя Шкурдова Л.М
Секретар Бондаренко Д.В.
Представники :
від позивача: Яцина О.М., дов. від 01.12.05р.
від відповідача:Коваль І.К., дов. №01.11.05р.
Суть спору: визнання частково протиправним рішення від 10.04.2006р. №701 про донарахування до бюджету Фонду не прийнятих до заліку неправомірних витрат в сумі 6229,98 грн. та штрафних санкцій в розмірі 3115,49 грн., всього - 9345,49 грн.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що при перевірці нарахування, сплати та використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р. встановлено, що страхувальником порушено чинне законодавство про загальнообов"язкове державне соціальне страхування в частині оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності. На підставі акта перевірки від 31 березня 2--6р. було прийнято рішення про донарахування до бюджету Фонду не прийнятих до заліку неправомірних витрат на суму 13997 грн. та про накладення штрафу за порушення витрачання страхових коштів на суму 6999 грн., а всього на 20996 грн.
Відповідно до Основ законодавства про загальнообов"язкове державне соціальне страхування правові, організаційні та фінансові основи загальнообов"язкового державного соціального страхування громадян у зв"язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народження та похованням, визначає Закон України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування у зв"язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народження та похованням" від 18.01.2001р. №2240 (далі - Закон). Згідно із ч. 3 Прикінцевих положень Закону інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Середня заробітна плата для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності обчислюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов"язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001р. №1266 (далі - Порядок).
Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата застрахованої особи для оплати листка непрацездатності, є період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку, протягом якого за застраховану особу сплачувались внески. Таким періодом є останні 6 календарних місяців (з 1-го до 1 числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.
Відповідно до пунктів 7-9 Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески до Фонду на загальнообов"язкове державне соціальне страхування (на2005 рік - це 4100 грн.), Зазначена норма встановлена також статтею 53 Закону.
Згідно з частиною 2 статті 21 Закону розрахунковою величиною при обчисленні допомоги по тимчасовій непрацездатності є гранична сума заробітної плати, на які нараховуються страхові внески.
Відповідно до ст.96 Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік" установлено максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, з яких відповідно до Законів України справляються страхові внески до Фонду, в розмірі 4100 грн. на місяць у розрахунку на кожну особу.
На підприємстві Позивача для певної категорії працівників установлено підсумований облік робочого часу. За обліковий період підсумований облік робочого часу, згідно кодексу законів про працю України, не може перевищувати норми робочого часу, тобто 40 годин на тиждень. При підсумованому обліку робочого часу кількість робочих днів розраховують виходячи з графіка роботи працівників певної категорії, а не підприємства в цілому. Відповідно, у листах непрацездатності слід проставляти таким працівникам вихідні дні не за календарем, а ті, якя відповідають графіку їх змінності.
Оплата перших п"яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду (починаючи із шостого дня непрацездатності) здійснюється у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує застрахованим особам втрату заробітної плати у разі настання тимчасової непрацездатності. На це вказує п.1 ч.1 ст.35 Закону. Виходячи з цього, листок непрацездатності оплачується за робочі години згідно з графіком роботи застрахованої особи, що припадають на дні тимчасової непрацездатності (п.2 Порядку оплати перших п"яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов"язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №439 від 06.05.2001р.).
Це означає, що у тих випадках, коли останній день звільнення від роботи у зв"яхку із хворобою співпадає з нічною зміною (4 години + 8 годин), допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується тільки до 24.00 години цього ж дня, тобто за 4 години. Оскільки, після 24.00 години немає звільнення від роботи, то допомога за цей час (8 годин) - не призначається.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, встановив: згідно з рішенням №701 від 10.04.2006р. позивачу відповідно до ст.ст. 21,35 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування у зв"язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" було донараховано до бюджету Фонду не прийнятих до заліку неправомірних витрат на 13997 грн. та нараховано за порушення порядку витрачання страхових коштів 6999 грн.
28.04.2006р. платіжним дорученням №9331 позивач частково оплатив, згідно рішення №701, неправомірні витрати - 7767,01 грн. та штрафні санкції - 3883,51 грн. Всього - 11650,52 грн.
З іншою частиною донарахованих неправомірних витрат - 6229,99 грн. і штрафних санкцій - 3115,49 грн. , (а загалом в сумі 9345,49 грн.) ВАТ "Полтавський ГЗК" не погоджується.
Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов"язковим державним соціальним страхуванням (далі Порядок) встановлено Постановою КМУ від 26 вересня 2001р. №1266 "Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов"язковим державним соціальним страхуванням. Пункт 14 даного Порядку в редакції до 22.02.2006р. не змінювався і не передбачав обмеження що середньоденна (середньогодинна) заробітна плата не може перевищувати максимальну суму (граничну величину) заробітної плати (доходу) та оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачуються страхові внески, в розрахунку на один день (годину), яка обчислюється шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду.
Дане обмеження з"явилось лише після доповнення Порядку Постановою КМУ від 22 лютого 2006 року №193, а саме:
Пункт 14 Нової редакції Порядку доповнено новою нормою щодо обмеження середньоденної (середньогодинної) заробітної плати максимальною сумою (граничною величиною) заробітної плати (доходу) та оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачуються страхові внески, у розрахунку на один день (годину). Для розрахунку обмеженого розміру середньоденної (середньогодинної) заробітної плати застосовується максимальна сума (гранична величина) заробітної плати (доходу) та оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачуються страхові внески, що була встановлена в останньому місяці розрахункового періоду, та норма робочого часу цього місяця або середньомісячна кількість календарних днів (30,44) для відповідної категорії осіб.
Постанова Кабінету Міністрів України від 22.02.2006р. №193 набрала чинності з моменту її прийняття, тобто 22 лютого 2006 року.
Тобто з 22 лютого 2006 року розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності при виплаті застрахованій особі обмежено максимальною сумою (граничною величиною) заробітної плати (доходу) та оподатковуваного доходу (прибутку, з яких сплачуються страхові внески, у розрахунку на один день (годину). А тому застосування обмежень до 22.02.06р., в т.ч. до правовідносин по оплаті листа непрацездатності №016857 від 05.09.05р. Павлова В.Д. (див. 2 стр. Акту) є помилковим.
Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом"якшують або скасовують відповідальність особи. (ст.58 Конституції України).
Частиною 5 ст. 28 Закону України "Про бюджетну систему України" від 5 грудні 1990 року №512-ХП передбачено - Закон про Державний бюджет України не може встановлювати нові, змінювати чи скасовувати існуючі податки, збори, інші обов"язкові платежі, вносити зміни до чинного законодавства. У разі необхідності зміни чи доповнення вносяться спочатку до відповідних законові.
Тож застосування відповідачем положень Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік" в частині визначення максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничну суму заробітної плати (доходу)), з яких відповідно до законів України справляються страхові внески до Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності, в розмірі 4100 гривень на місяць у розрахунку на кожну фізичну особі - платника внесків, до внесення змін і доповнень до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов"язковим державним соціальним страхуванням (далі Порядок) затвердженого Постановою КМУ від 26 вересня 2001 р. №1266, яке відбулось лише 22 лютого 2006 року (постанова КМУ №193), до правовідносин з виплати матеріального забезпечення за листом непрацездатності №016857 від 05.09.05р. Павлова В.Д. є прямим порушенням конституційних прав застрахованих осіб - Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (ст.46 Конституції).
На безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (статті 50 і 51).
Оплата днів тимчасової непрацездатності застрахованій особі проводиться за основним місцем роботи у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати за робочі дні (години) згідно з графіком роботи, що припадають на дні тимчасової непрацездатності (п.2 Порядку оплати перших п"яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов"язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001р. №439).
Сума страхових виплат застрахованій особі та оплати за перші п"ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця розраховується шляхом множення суми денної (годинної) виплати, розмір якої встановлюється від страхового стажу, якщо наявність його передбачено законодавством, на кількість днів (годин), які підлягають оплаті - п.20 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов"язковим державним соціальним страхуванням затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001р. №1266.
Враховуючи вищенаведені норми, - оплата листка непрацездатності повинна здійснюватись за робочі години відповідно до графіка роботи - протягом всієї зміни застрахованої особи, пропущені в зв"язку з тимчасовою непрацездатністю, а не лише ту їх частину, яка припадає на період непрацездатності.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати рішення від 10.04.2006р. №701 протиправним в частині донарахованих неправомірних витрат і штрафних санкцій в сумі 9345,49 грн.
Постанова набирає чинності відповідно до ст.254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в порядку встановленому ст.186 КАС України.
Суддя Шкурдова Л.М.
- Номер:
- Опис: про припинення права власності
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 10/312
- Суд: Господарський суд міста Києва
- Суддя: Плеханова Л.Б.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 26.07.2011
- Дата етапу: 26.09.2011