Справа № 2-63310

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М                                                                                         У К Р А Ї Н И    

29 жовтня 2010  р.  Чорноморський  районний суд   Автономної Республіки Крим   у  складі:                       головуючого  судді                                                 Дядіченко С.В.

при   секретарі                                       Солодченко І.В.

розглянувши  у  відкритому судовому  засіданні  цивільну  справу  за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ сумісного майна подружжя,

                                                                       В С Т А Н О В И В  :

   ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до   ОСОБА_2 про розділ сумісного майна подружжя ,  мотивуючи свої вимоги тим, що вони з відповідачем знаходилися в зареєстрованому шлюбі. В період шлюбу сторонами було придбане наступне майно: пральня машина вартістю 3099 гривень, диван вартістю 2130 гривень, апарат для опалення і гарячого водопостачання вартістю 1550 гривень, апарат водонагрівальний проточний газовий побутовий вартістю 700 гривень, обігрівач настінний вартістю 300 гривень та вікна вартістю 2500 гривень. Всього майна було придбано на загальну суму 10326,60 гривень. У зв’язку з тим, що сторони не проживають разом з березня 2010 року, добровільно до згоди щодо розділу майна сторони не прийшли, позивачка просить розділити між сторонами майно та передати їй пральню машину і диван, а відповідачеві залишити іншу частку майна -  апарат для опалення і гарячого водопостачання,  апарат водонагрівальний проточний газовий побутовий,  обігрівач настінний та вікна.

    Позивачка у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі, надала вищевикладені пояснення.  

    Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду пояснення, що після розірвання шлюбу позивачка вивезла до себе всі речі, які в тому числі були сумісно придбані в період шлюбу. Газова колонка була придбана особисто ним ще до укладення шлюбу в квітні 2007 року. Обігрівач та вікна також придбав він. Пральня машина, диван та апарат для опалення дійсно придбалися в період шлюбу, однак у зв’язку з тим, що позивачка вже раніше вивезла речі, відповідач просив залишити все майно йому та в задоволенні позову відмовити.

            Суд, заслухав сторони, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає,  що  позовні вимоги підлягають  частковому задоволенню з наступних підстав.

            Як вбачається із матеріалів цивільної справи, сторони знаходилися в зареєстрованому шлюбі в період з 15.09.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.7).                

             В період шлюбу сторонами було придбане наступне майно: пральня машина вартістю 3099 гривень, диван вартістю 2130 гривень, апарат для опалення і гарячого водопостачання вартістю 1550 гривень, що підтверджується товарними чеками та визнається сторонами (а.с.6). Доводи відповідача про те, що апарат водонагрівальний проточний газовий побутовий вартістю 700 гривень він придбав ще до укладення шлюбу підтверджується чеком, згідно до якого він був придбаний 03.04.2007 року, тобто до укладення шлюбу (а.с.6). Що стосується іншого майна, то сторонами не представлені доказі про те, що таке майно існує і про те, коли воно придбалося, яка його вартість. У зв’язку з чим, на думку суду, до майна, яке підлягає розділу, відноситься пральня машина, диван та апарат для опалення і гарячого водопостачання. Також відповідачем не додано доказів того, що позивачка вивезла якось належне сторонам майно.

          Відповідно до ст.60 СК України - майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу).

Згідно до ч.1 ст.69 СК України - д ружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

          Згідно до ст.70 СК України  – у   разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

     Суд бере до уваги той факт, що позивачка проживає разом з малолітньою дитиною та вважає за необхідне передати їй пральну машину, а диван та апарат для опалення, які знаходяться в квартирі відповідача та якими він користується в теперішній час, залишити відповідачеві з виплатою грошової компенсації на користь позивачки в розмірі 599 гривень. (2130 гривень + 1550 гривен = 3680 гривень – 3099 гривень = 599 гривень).

      Таким чином, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

            На підставі викладеного та керуючись ст. 60,63,69,71 СК України,  ст.ст. 10,11,60, 209, 212-215 ЦПК України,   суд

                                                                          В И Р І Ш И В :

         Позов задовольнити частково.

         Розділити між ОСОБА_1 та ОСОБА_2  наступне майно: пральню машину Candy вартістю 3099 гривень, диван вартістю 2130 гривень, апарат для опалення і гарячого водопостачання вартістю 1550 гривень.

         Передати ОСОБА_1  пральню машину Candy вартістю 3099 гривень.

          Залишити ОСОБА_2 диван вартістю 2130 гривень та апарат для опалення і гарячого водопостачання вартістю 1550 гривень.

            Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за передане майно в розмірі 599 (п’ятсот дев’яносто дев’ять) гривень, судовий збір в розмірі 51 (п’ятдесят одну) гривну, витрати по ІТЗ в розмірі 60 (шістдесят) гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 350 (триста п’ятдесят) гривень.

          В решті позовних вимог відмовити.

Рішення  може  бути  оскаржено  в  апеляційному  порядку   до  апеляційного  суду   АРК    через  Чорноморський районний  суд  АРК    шляхом  подачі  в  10-ти  денний  строк  з  дня   проголошення    рішення   апеляційної  скарги  в  порядку,  передбаченому  ст.ст.294-296  ЦПК  України.

Суддя                                                     Дядіченко С.В.