02.11.10                                                                                                                                                                                                                                                                   < копія > 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2010 р.  Справа № 2а-10899/10/0470

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук Н. В. < Текст > 

при секретаріСоляр О.Ю.

за участю:

< найм. Пр. > < ПІБ Пр. > 

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ректайм»до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії < позивач назва >  < відповідач >  < предмет спору >, -

ВСТАНОВИВ:

06 вересня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ректайм» (далі - Позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська  (далі – Відповідач), оформлене листом  №6175/10/15-216 від 23.02.2010 року та зобов’язання Відповідача прийняти податкову звітність Товариства  з обмеженою відповідальністю «Ректайм» з податку на додану вартість за січень 2010 року в якості податкової декларації без застосування штрафних санкцій.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що листом ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська позивачу було повідомлено, що надіслана ним податкова звітність за січень 2010 року не визнається як податкова декларація. При цьому в листі № 6175/10/15-216 від 23.02.2010р. відповідач не вказав жодної конкретної підстави в обґрунтування відмови в прийнятті звітності, а тільки зазначив статтю закону. На думку позивача податкова декларація з ПДВ за січень 2010 року з додатками відповідає передбаченим чинним законодавством вимогам, а саме: в ній зазначено обов’язкові реквізити, підписані відповідною посадовою особою підприємства (директором), скріплені печаткою платника податків. Посилання службових осіб відповідача на відсутність позначки про наявність додатків до декларації та номери рядків до яких вони надаються не передбачено вичерпним переліком підстав для невизнання документу податковою звітністю відповідно до пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечує, просить залишити позовну заяву без задоволення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

 Як вбачається з матеріалів справи, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ректайм» зареєстрований як платник податків в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська. Крім того, позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №04022856 від 16.09.2004 року.

У відповідності до Закону України «Про податок на додану вартість», зареєстрований платник податків подає податкову звітність у порядку та строки, що визначені Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000р.

В свою чергу, відповідно до п.1.11 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ податкова декларація подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору.

Відповідно до пп.4.1.2 п.4.1. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Крім того, відповідно до п.п. 4.1.2 п 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів; її не підписано відповідними посадовими особами; не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Відповідно до п.7.1.  Наказу Державної податкової адміністрації України  від 30.05.97 р. № 166 податкові декларації приймаються без попередньої перевірки зазначених у них показників.

На виконання вимог цього закону 18.02.2010 року позивачем на електронну адресу відповідача  було надіслано засобами  телекомунікаційного зв’язку декларацію з ПДВ за січень 2010 року з додатками 1, 2, 3, 5 про що в декларації була зроблена позначка «Х», згідно договору №776 (далі - Договір) між ТОВ «Ректайм» та ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про забезпечення електронного документообігу платника податків з Державною податковою інспекцією засобами телекомунікаційного зв’язку. Крім того, в декларації було зазначено, що додатки додаються до рядків декларації «1», «16», «24».

18.02.2010 року ТОВ «Ректайм» було отримано електронну квитанцію ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про прийняття відправлених документів. Згідно пункту 2.8 Договору, якщо на адресу платника податків не надійшла квитанція про прийняття електронних документів, документ вважається не надісланим. Тобто, декларація за січень 2010 року є поданою. Прийняття податкової декларації є обов’язковим контролюючого органу. І доказів зворотного матеріали справи не містять.

У своїй  відмові, а саме листі № 6175/10/15-216 від 23.02.2010р. відповідач посилається на ч.5. п. 4.1.2. п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Цим пунктом передбачено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. Даний перелік підстав є вичерпним. Наведені підстави відповідача невизнання податкової декларації за січень 2010 року не підпадають під дію цього пункту.

Відповідно до абз. «ї» п.п.4.4.2 п.4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «форма податкової декларації (розрахунку) встановлюється центральним (керівним) органом контролюючого органу за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики».

Форма податкової декларації з податку на додану вартість, порядок її заповнення та подання до органів державної податкової служби затверджені наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166 «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання».

Відповідно до п.п.9.1 п.9 Порядку №166 форми податкової декларації з податку на додану вартість, зареєстровані в установленому порядку в Міністерстві юстиції України, відповідають нормам та змісту податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, та підтверджено доказами надана позивачем податкова звітність - декларація з ПДВ за січень 2010р. з додатками повністю відповідає даним бухгалтерського та податкового обліку підприємства, а також нормам наказу ДПА України від 30.05.1997р. №166 «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання», в ній зазначено всі обов'язкові реквізити, її підписано відповідними посадовими особами та скріплено печаткою платника податків.

Таким чином, суд доходить висновку, що ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська неправомірно не визнала декларацію з ПДВ за січень 2010р. з додатками, як податкову звітність, оскільки для цього були відсутні жодні правові підстави визначені підпунктом 4.1.2 п 4.1 ст. 4 Закону України №2181-ІІІ.

 Відповідно до ст.87  КАС України, судові втрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

 Згідно ст.94 КАС України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.  

         Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ректайм» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

 Визнати нечинним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська №6175/10/15-216 від 23.02.2010р.

          Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська прийняти податкову звітність Товариства з обмеженою відповідальністю «Ректайм» з податку на додану вартість за січень 2010 року без застосування штрафних санкцій.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ректайм» з Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ректайм» з Державного бюджету України витрати на правову допомогу  у розмірі 1500 грн. 00 коп.  

          Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 28.10.10р.

Суддя                      < (підпис) > 

< Текст > 

< Список >

< Список >

< Список >Н.В. Захарчук

< Текст > 

< ПІБ Судді >

< ПІБ Судді >