ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     

18.10.2006 р.                                                                                                  Справа № 19/202

За позовом Концерн "Шар", м.Київ, вул.Івана Кудрі, 16

до відповідача  Сільськогосподарського підприємства агрофірми "Новомихайлівське", с.Нова Михайлівка, Решетилівського району Полтавської області

третя особа: Суб'єкт підприємницької діяльності Овчаренко Л.Г.

про  стягнення  195000 ,00 грн.

Суддя  Плеханова Л.Б.

Представники: 

Від позивача  Шкурупій А.І., директор

Санько С.В.. дор. № 268 від 05.12.з6 р.   

Від відповідача Тукало В.І., дор. вд 12.10.06 р.

Клепань П.М. директор  

Від 3-ї сторони:  Овчаренко Л.Г.

Суть спору:  Стягується 195000 грн. згідно договору від 33.03.06. про надання послуг, в т.ч. 150000 грн.  вартості робіт, 45000 штрафу.

Відповідач відзив на позов   не надав, його представники у  судовому засіданні просять в позові відмовити  і визнати недійсним договір від 23.03.2004 р. про надання послуг (заява від 12.10.2006 р.).

До початку судового засідання повноважні представники сторін заявили клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

Позивач заявив клопотання про залучення до участі у справі суб"єкти підприємницької діяльності Овчаренко Л.Г. в якості третьої сторони без самостійних вимог. Відповідно до ст.27 ГПК України вказане клопотання судом  задоволено.

Розглянувши матеріали справи, встановив:

Відповідно до договору про надання послуг від 23.03.2004 р,, укладеного між позивачем та відповідачем, позивач (виконавець) зобов"язався надати відповідачу (замовник) комплекс послуг, в тому числі інформаційно-консультативних на суму 50000,00 грн., представницьких - на суму 50000,00 грн. послуг з правової допомоги на суму 50000,00 грн., а замовник зобов"язався прийняти та оплати надані послуги..

Згідно розділу 2 Договору надання послуг виконавцем оформлюється звітом, який є невід"ємною частиною цього договору, і подається замовнику до 31.08.2004 р.   Замовник зобов"язаний протягом 2-х днів з дня  отримання звіту від виконавця розглянути його та при відсутності зауважень прийняти його для оплати шляхом затвердження звіту. Приймання-передача наданого виконавцем комплексу послуг оформлюється актом виконаних робіт.

В п.4.1 Договору сторони встановили, що замовник зобов"язується оплатити виконавцю наданий комплекс послуг в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 10 календарних днів від дня підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно звіту про надання послуг від 27.08.2004 р., затвердженого відповідачем та акту виконаних робіт від 30.08.2004 р., підписаного без зауважень уповноваженими представниками сторін згідно п.2.5 Договору, наказу відповідача № 24-к від 23.03.2004 р. , довіреності № 126 від 23.03.2004 р., позивач на виконання умов договору надав відповідачеві послуг на загальну суму 150000 грн.

Відповідач своїх зоов"язань по договору не виконав, вартість вказаних послуг не оплатив.

На підставі п.5.1 Договору, яким передбачено, що у випадку  порушення замовником порядку оплати наданого комплексу послуг, замовник сплачує на користь виконавця штраф в розмірі 30 % суми наданих послуг, позивач нарахував відповідачеві 45000  грн. штрафу.

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов"язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вказівок договору та закону.

Згідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зорбов"язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов"язується оплатити  виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов"язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України). Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов"язання  настають правові наслідки, всиновлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 23.11.2004 р. у справі № 19/202 (суддя Безрук Т.М.), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.02.2006 р. у даній справі (судді Рибченко А.О., Андрейцева Г.М., Швець В.О.), позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 150000 грн. основного боргу, 45000 грн. штрафу та витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.05.2006 р. по справі № 19/202 скасував рішення господарського суду Полтавської області від 23.11.2004 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.02.2006 р.у справі № 19/2002 з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірний договір укладений від імені відповідача виконавчим директором ПСП "Новомихайлівське" Овчаренко Л.Г.; 27.08.2004 р. цією ж особою затверджено звіт виконавця та 30.08.2004 р. підписаного без зауважень акт виконаних робіт.

Разом з тим, у звіті про надання послуг від 27 серпня 2004 року зазначено, що          Овчаренко Л.Г. є представником концерну "Шар" - позивача у справі.

Згідно з п.3 ст.238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах, або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

При вирішенні спору місцевим  та апеляційним господарськими судами зазначені вимоги закону враховані не були.

У касаційної скарзі та під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій відповідач стверджував про те,  що спірний договір позивачем не виконувався.

Крім того, на час затвердження звіту на підписання акту виконаних робіт Овчаренко Л.Г. не працювала у ПСП "Новомихайліське"..

Як пояснив в судовому засіданні директор ПСГП "Новомихайлівське" Клепань П.М., він не мав наміру на укладення позивачем спірного договору. Овчаренко Л.Г., як фізична особа, фактично деякий час виконувала обов"язки виконавчого директора ПСГП "Новомихайлівське", але це було недовго, оскільки вона проживає у м.Києві. На час затвердження нею звіту про надання послуг від 27.08.2004 р. та акту виконаних робіт від 30.08.2004р.  Овчаренко Л.Г. у ПСГП "Новомихайлівське" вже не працювала.

Крім того, представники відповідача у судовому засіданні стверджували, що не надавалось повноважень  Овчаренко Л.Г. ні як фізичній особі, ні як приватному підприємцю на укладення договору про надання послуг від 23.03.2004 р.

Але  не зважаючи на відсутність вищевказаних повноважень, Овчаренко Л.Г., яка одночасно була представником Концерну "Шар" і виконавчим директором ПСГП "Новомихайлівське" самочинно уклала з Концерном "Шар" спірний договір про надання послуг.

При цьому Овчаренко Л.Г.  переслідувала інтереси Концерну "Шар", оскільки ПСГП "Новомихайлівське" вказана угода була не потрібна, вкрай невигідна і збиткова.

Вказані обставини знайшли повне підтвердження у матеріалах справи.

Відповідно до  ч.3 ст.238 Цивільного кодексу України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє в своїх інтересах, або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Згідно ст.295 ГК України комерційним представництвом (агентською діяльністю) є підприємницька діяльність, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб"єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб"єкта якого він представляє. Овчаренко  Л.Г. комерційним представником  сторін не була.

Судом встановлено, що Овчаренко Л.Г. у господарських відносинах із позивачем та відповідачем виступала як фізична особа.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, правочин має вичинятися у формі, встановленій законодавством, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків , що обумовлені ним. А відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України порушення вище  перекислених вимог є підставою для визнання правочину недійсним..

Тобто, недійсним є той правочин, що не відповідає вимогам закону.

Згідно з пунктом 1 роз"яснення президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов"язаних з визнанням угод недійсними" № 02-5/111 від 12.03.1999 р. це правило повинно застосовуватись в усіх випадках, коли угода вчинена з порушенням закону.

У відповідності із ч.2, 3 ст.13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов"язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб та не допускаються дії особи, що вичиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також  зловживання  правом  в інших спосібах.

Як вбачається зі звіту про надання послуг від 27.08.2004 р., Концерн "Шар", що є виконавцем у відповідності з договором про надання послуг від  23.03.2004 р., надав комплекс послуг ПСГП "Новомихайлівське", в тому числі інформаціцйно-консультативні , представницькі, послуги з правової допомоги.

З тексту вказаного звіту (аркуш справи 9 том 1) вбачається, що саме Овчаренко Л.Г. провела ревізію бухгалтерського обліку підприємництва, виявила значні порушення в деклараціях по ПДВ, в  веденні касової дисципліни, по підзвітним особам.

При виконанні представницьких послуг Овчаренко Л.Г. була представником виконавця (Концерну "Шар"). В даному звіті вказано, що виконавець забезпечив постійне представництво Овчаренко Л.Г. у Державній адміністрації Решетилівського району Полтавської області, Управлінні сільського господарства та продовольства,  Решетилівському відділенні ДПІ,  в Полтавському обласному головному управлінні земельних ресурсів з 24.03.2004р.  по 31.08.2004 р.

Крім того, Овчаренко Л.Г. приймала безпосередньо участь при наданні виконавцем послуг з правової допомоги.

Вищевикладене свідчить про те, що Овчаренко Л.Г.,  яка була  виконавчим директором ПСГП "Новомихайлівське" та одночасно представником Концерну "Шар", діяла в порушення чинного законодавства, а саме частини 3 ст.238 ЦК України.

За таких підстав суд доходить до висновку, що договір про надання послуг від 23.03.2004 р. підлягає визнанню недійсним на підставі п.2 ст.83 ГПК України, оскільки про це є клопотання відповідача (лист від 12.10.2006 р.) і це необхідно для захисту прав і законних інтересів відповідача.

При цьому судом враховані норми чинного законодавства, а саме ст.ст. 203, 207, 215 ЦК України.

Згідно ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов"язання, що не відповідає вимогам законну, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б однієї з них господарської діяльності ( спеціальної правосуб"єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст.203 зазначеного кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлено законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність, на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

З урахуванням вищевикладеного, матеріалів і обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Концерну "Шар" є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 43, 82, п.2 ст.83, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                               В И Р І Ш И В :

У позові відмовити.

Визнати недійсним договір про надання послуг від 23.03.2004 р., укладений між Концерном "Шар" м.Київ та Приватним сільськогосподарським підприємством "Новомихайлівське" с.Нова Михайлівка Решетилівського району Полтавської області.

                                        

                                                                                                    

          

              

             Суддя                                                                             Плеханова Л.Б.