ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2010 рокуСправа № 2а-2646/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
при секретарі Головатій І.В.,
за участю представника позивача Будя П.В.,
представника відповідача Ярошика Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВГП» до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «ВГП» (далі – позивач, ПАТ «ВГП») звернулося з адміністративним позовом до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції (далі – відповідач, Луцька ОДПІ), у якому просить визнати нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26 вересня 2010 року №0007952303.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.09.2010 року державними податковими ревізорами-інспекторами Луцької ОДПІ було проведено перевірку за додержанням позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявністю торгових патентів та ліцензій, про що складено акт №180287 від 03.09.2010 року. В акті перевірки зафіксовано порушення ПАТ «ВГП» порядку проведення готівкових розрахунків, а саме: факт неповного оприбуткування готівкової виручки в Книзі обліку розрахункових операцій, що полягає у відсутності в Розділі 2 КОРО записів за 01.09.2010 року згідно Z-звіту №103 на суму 1390,52 грн. та за 02.09.2010 року згідно Z-звіту №104 на суму 1440,17 грн. Позивач зазначає, що своєчасно та в повному обсязі оприбуткував готівку в касу підприємства, яка була отримана через його структурний підрозділ – їдальню, оскільки протягом 1 та 2 вересня 2010 року вся готівка, яка була отримана від відвідувачів їдальні ПАТ «ВГП», була в повній мірі внесена до реєстратора розрахункових операцій та проведена через нього, в кінці дня були роздруковані Z-звіти та вклеєні до КОРО, а в подальшому касиром були оформлені службові видачі з РРО на суми 1300,00 грн. та 1400,00 грн., які внесені до головної каси підприємства, про що зроблені відповідні записи та оформлені прибуткові касові ордери. Посилаючись на вищевказані обставини, позивач вважає, що не допустив порушення вимог п.п.2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові, та просив їх задовольнити.
В поданих суду запереченнях відповідач позов не визнав, зазначивши, що при проведенні перевірки позивача щодо порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій встановлено факт неповного оприбуткування готівки в КОРО на загальну суму 2830,69 грн. згідно фіскальних звітних чеків від 01.09.2010 року №103 на суму 1390,52 грн. та від 02.09.2010 року №104 на суму 1440,14 грн.. Вказані готівкові кошти не були оприбутковані позивачем у Розділі 2 КОРО, чим порушено вимоги п.п.2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україіні, з огляду на що до позивача правомірно були застосовані штрафні (фінансові) санкції у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої готівки відповідно до ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав подані заперечення та просив в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 03.09.2010 року податковими ревізорами-інспекторами Луцької ОДПІ було проведено перевірку господарської одиниці – їдальні, що розташована за адресою: м.Луцьк, вул.Лазо, 7, суб’єкта господарської діяльності ПАТ «ВГП» з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що складено відповідний акт (довідку) від 03.09.2010 року №180287. В ході перевірки були виявлені порушення, зокрема: факт неповного оприбуткування готівкової виручки в КОРО №0318010226-р/1 від 10.03.2010 року, а саме в Розділі 2 «Облік рузу готівки та сум розрахунків» відсутні записи за 01.09.2010 року згідно Z-звіта №103 на суму 1390,52 грн. та за 02.09.2010 року згідно Z-звіта №104 на суму 1440,17 грн. Загальна сума неповного оприбуткування готівки становить 2830,69 грн.
На підставі вказаного акту відповідачем прийнято рішення від 26 вересня 2010 року №0007952303 року про застосування до ПАТ «ВГП» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 14153,45 грн. за порушення п.п.2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні згідно ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою, визначені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ №637 від 15.12.2004 року (далі – Положення).
Пунктом 1.2 даного Положення визначено, що книга обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) – прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг); оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Відповідно до пункту 2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Згідно із пунктами 4.1, 4.2, 4.3 зазначеного Положення з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній. Усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі. Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів). Записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі.
Як вбачається з оглянутої в судовому засіданні КОРО №0318010226-р/1 від 10.03.2010 року, у Розділі 1 «Фіскальні звітні чеки» підклеєні Z-звіт №103 від 01.09.2010 року на суму проведених розрахунків 1390,52 грн. та Z-звіт №104 від 02.09.2010 року на суму проведених розрахунків 1440,17 грн., тобто на момент проведення перевірки було встановлено наявність фіскальних звітних чеків (Z-звітів), які свідчать про оприбуткування товариством коштів за період з 1 по 2 вересня 2010 року в загальній сумі 2830,69 грн.
Позиція податкового органу щодо неповного оприбуткування готівкової виручки базується на відсутності відповідних записів у Розділі 2 КОРО «Облік руху готівки та сум розрахунків».
Проте, суд не погоджується з висновками Луцької ОДПІ про порушення позивачем вимог Положення щодо оприбуткування готівки в касі із врахуванням наступного.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року №614 затверджений Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, який розроблено на виконання Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Порядок поширюється на книги обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки, що використовуються суб'єктами підприємницької діяльності при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
Порядок ведення книги ОРО регулюється розділом 7 вказаного Порядку. Зокрема, п.п.7.5 встановлено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.
На думку суду, проведення розрахункових операцій через РРО, щоденне друкування фіскальних звітних чеків та їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій вже є свідченням того, що готівкові кошти оприбутковані в розумінні п.2.6 Положення і їх рух відображено в фіскальній пам’яті реєстратора розрахункових операцій.
Жодного факту непроведення готівки через РРО відповідачем не встановлено, а помилковий запис чи відсутність самого лише запису в книзі ОРО не може бути доказом того, що сума готівкових коштів 2830,69 грн. не оприбутковувались.
Крім того, судом також встановлено, що позивач веде касову книгу, 1 та 2 вересня 2010 року у відповідності до вимог пункту 2.6 Положення було здійснено оприбуткування коштів в головну касу товариства через оформлення прибуткових касових ордерів №530 від 01.09.2010 року та №534 від 02.09.2010 року.
Відповідно до абзацу третього статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року № 436/95 (далі – Указ) у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами – громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб’єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки – у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
З аналізу даної норми вбачається, що фінансові санкції, передбачені нею, можуть застосовуватися лише у разі встановлення факту неоприбуткування (неповного та/або несвоєчасного) оприбуткування готівки у касах підприємств, а не за порушення порядку оприбуткування готівки.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивач допустив порушення порядку ведення КОРО, однак оприбуткування готівки в касі було здійснено, тому у відповідача були відсутні правові підстави застосовувати до позивача фінансові санкції, передбачені абзацом третім статті 1 Указу.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно із частиною другою статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в обґрунтування правомірності винесення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26.09.2010 року №0007952303.
Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить із повноважень, визначених частиною другою статті 162 КАС України, де передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про скасування рішення, попередньо визнавши його протиправним. Тому адміністративний позов слід задовольнити шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування рішення Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26 вересня 2010 року №0007952303.
Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26 вересня 2010 року №0007952303.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 25 жовтня 2010 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій