Справа № 22ц-11584/10                                      Головуючий у І Інстанції Маймур Ф.Ф.                                                                

                                                                                                      Доповідач Костюченко Н.Є.

                                                                       УХВАЛА

27 жовтня 2010 року                                                                                                    м. Дніпропетровськ

Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

                Головуючого Костюченко Н.Є.

                Суддів Григорченка Е.І., Кочкової Н.О.

                при секретарі Лещинській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську справу за позовом             ПАТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус»,                                   ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

    В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29.01.2010 року про забезпечення позову, - з тих підстав, що судом допущено порушення норм процесуального права.

    Із матеріалів справи вбачається, що 20.01.2010 року  ПАТ КБ «ПриватБанк»  звернулось до Жовтневого  районного суду з позовною заявою, в якій просило стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно заборгованість в сумі 182 549, 65 доларів США та з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 1393, 01 грн. та 6 932 грн. 04 коп. Позивач просив забезпечити позов,  накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_1, ОСОБА_2 та знаходиться за місцем їх реєстрації, обмежити їх у праві виїзду за межі України до виконання ними своїх зобов’язань.

Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суддя виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а тому наклав арешт в межах заявлених позовних вимог – 1465235, 58 грн. на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1, ОСОБА_2, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

Апеляційний суд вважає ухвалу судді 1-ї інстанції незаконною, такою, що підлягає скасуванню, виходячи із слідуючого.

Згідно ст. 152 ЦПКУ позов забезпечується: 1. накладанням арешту на майно  та грошові кошти, що належать відповідачеві знаходяться у нього або в інших осіб; 2. забороною вчиняти певні дії.

 В порушення вказаної норми закону, суддя першої інстанції, задовольняючи частково заяву Банку, наклав арешт на майно та грошові кошти шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна. Однак такий вид забезпечення позову вказана вище норма закону не передбачає та в заяві Банку про забезпечення позову така вимога не міститься.

Крім того, суддя не звернув увагу на те, що прохання Банку про накладання арешту є неконкретним, оскільки не вказано на яке саме майно необхідно накласти арешт, не зобов’язав позивача надати письмові дані щодо наявності у відповідачів майна та виніс ухвалу з неконкретною резолютивною частиною, яку у подальшому буде складно виконувати.

Таким чином, ухвала є незаконною, а тому підлягає скасуванню з направленням до суду першої інстанції на повторний розгляд  заяви про забезпечення позову, в ході розгляду якої, судді необхідно чітко визначити вид забезпечення позову та конкретне майно та суми грошових коштів, які належать відповідачам.

    Керуючись ст.ст. 307, 312 п. 3 ЦПК України, - апеляційний суд,-

у х в а л и в:

      Апеляційну скаргу - задовольнити.

      Ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2010 року про забезпечення позову – скасувати.

    Матеріали позовної заяви повернути до того ж суду для вирішення повторно питання  про забезпечення позову.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: