ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
10.08.10Справа №2а-4731/10/16/0170
(17:52)
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Александрова О.Ю., при секретарі Габрись П.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольська транспортна компанія"
до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Представники сторін:
представники позивача - Решитов Е.М., довіреність № б/н від 28.12.09р.;
від відповідача не з'явився.
Суть спору: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0005031502/0 від 02.04.2010р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача тарифи на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування регулюються органом місцевого самоврядування у відповідності до ст.28 Закону України "Про місцеве самоврядування» та ст. 31 Закону України "Про автомобільний транспорт», а відтак позивачем правомірно зменшено суму податку на додану вартість за звітний період (лютий 2010 року), що підлягала сплаті до бюджету.
У судове засідання, що відбулося 18.05.10р., представник відповідача надав заперечення на позов, у яких повідомляє суду, що вважає висновки, що викладені у Акті невиїзної документальної перевірки правомірними тому, що на відповідача не розповсюджуються норми п.п.5.1.13 п.5.1 ст.5 Закону України "Про податок на додану вартість", тому він не звільняється від оподаткування ПДВ по операціях з надання послуг з перевезення пасажирів. На думку відповідача погодження тарифів не означає їх регулювання, а тому правила п.п.5.1.13 п.5.1 ст.5 Закону України "Про податок на додану вартість" не можуть поширюватись на позивача. Враховуючи вищевикладене відповідач просить суд у задоволені адміністративного позову відмовити.
У судовому засіданні, що відбулося 10.08.10р., позивач наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідач явку представника не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином – під розписку.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сімферопольська транспортна компанія" 03.04.09р. зареєстроване Сімферопольською районною державною адміністрацією в АРК у якості юридичної особи, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.16-17).
Згідно довідки з ЄДРПОУ АА №010720 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Сімферопольська транспортна компанія" зареєстровані наступні види діяльності за КВЕД: 60.21.1 Діяльність автомобільного регуляторного транспорту; 60.23.0 Діяльність не регуляторного пасажирського транспорту; 60.22.0 Діяльність таксі; 60.24.0 Діяльність автомобільного вантажного транспорту; 71.10.0 Оренда автомобілів; 74.87.0 Надання інших комерційних послуг (а.с.17).
Судом з’ясовано, що згідно ліцензії серії АВ №477507, що видана Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті Товариству з обмеженою відповідальністю "Сімферопольська транспортна компанія" дозволені внутрішні перевезення пасажирів автобусами (а.с.18).
Судом також з’ясовано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сімферопольська транспортна компанія" є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с.19).
Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість наданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Сімферопольська транспортна компанія" за лютий 2010р. від 13.03.10р. вх. №90005283443, декларація 011 «звітна», за результатами якої складений Акт перевірки від 23.03.2010 р. №3890/15-2/30691999 (а.с.7-13).
Вищенаведеною перевіркою було встановлено порушення п.п. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997р. «Про податок на додану вартість» (зі змінами і доповненнями), встановлено методологічну помилку, а саме: необґрунтоване заповнення рядка 4 колонки А (операції, які звільнені від оподаткування) у сумі 229800 грн. та рядка 10.2 колонки А у сумі 71867 (не підлягають оподаткуванню (п.3.2 ст. 3 Закону) або/та звільнені від оподаткування (ст. 5,11 Закону, інші нормативно – правові акти). Таким чином, підлягає збільшенню рядок 27 (сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати у бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду) у сумі 31587грн.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення №0005031502/0 від 02.04.2010р., у якому Товариству з обмеженою відповідальністю "Сімферопольська транспортна компанія" визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 33166,35грн. в тому числі за основним платежем 31587грн. та штрафні санкції в розмірі 1579,35грн (а.с.14).
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з п. п. 2 п."а" ст.28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" №280/97 від 21.05.1997р. до власних (самоврядних) повноважень належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальнох власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
Рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 27.06.08р. №1524 "Про погодження тарифів на проїзд на міських автобусних маршрутах" на підставі ст.28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 10 Закону України «Про внесення змін в Закон України «Про автомобільний транспорт», договорів, що укладені виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради з автоперевізниками «На перевезення пасажирів автомобільним транспортом» та враховуючи рішення збору міських пасажирських автоперевезників (протокол від 28.05.08р.) з питання збільшення тарифів на проїзд на міських автобусних маршрутах, з метою забезпечення балансу між платежеспроможним попитом на послуги та собівартістю витрат щодо їх надання, погоджені тарифи на проїзд на міських автобусних маршрутах загального користування в режимі маршрутного таксі до 2,00грн. (а.с.15).
Вказане рішення виконкому Сімферопольської міської ради діяло в період надання послуг позивачем та не визнано незаконним у встановленому законом порядку.
Судом встановлено, що у період з 01.02.2010р. по 28.02.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сімферопольська транспортна компанія" здійснювало перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування у м. Сімферополі на підставі договорів №295 від 07.03.10р., №313 від 22.06.07р., №597 від 22.02.10р. №598 від 22.02.2010р.
Загальні засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначена ст.3 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2234 від 05.04.01р. (далі Закон №2234).
Статтею 5 Закону №2234 передбачено, що державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту реалізується шляхом проведення центральними та місцевими органами виконавчої влади, державними органами управління автомобільним транспортом, органами місцевого самоврядування економічної, тарифної та соціальної політики, ліцензування, стандартизації та сертифікації на автомобільному транспорті , задоволення потреб автомобільного транспорту в паливно-енергетичних і матеріально-технічних ресурсах і транспортних засобах.
Відповідно до ст. 11 Закону №2234 соціально значущими послугами автомомбільного транспорту є послуги з перевезення пасажирів автобусними маршрутами загального користування за визначеними уповноваженим и органами тарифами та на пільгових умовах відповідно до законодавства.
Статтею 35 Закону №2234 визначено, що перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
На підставі ст. 632 ч.1 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни, які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Відповідно до п.п.5.1.13. п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР звільняються від оподаткування операції з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту, тарифи на які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом. Це звільнення не поширюється на операції з надання пасажирського транспорту в оренду (прокат).
Як вже було заначено, повноваження щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів та послуг законодавчо підтверджено для виконавчих органів сільських, селищних, міських рад ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування", зокрема в частині встановлення в порядку і в межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати транспортних послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальноїх власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установми, організаціями, які не належать до комунальноїх форми власності. Тарифи на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Сімферопольська транспортна компанія" погоджені рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 1524 від 27.06.2008 року ( а.с.15).
Суд вважає, що погодження тарифів на послуги з перевезення є одним із засобів регулювання цін і тарифів в розумінні ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування", а тому в даному випадку на позивача розповсюджуються правила п.п.5.1.13 п.5.1 ст.5 Закону України "Про податок на додану вартість", тому він звільняється від оподаткування ПДВ по операціях з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом ( крім таксомоторів) у межах населеного пункту.
Отже, відповідач надавав послуги з перевезення осіб пасажирським транспортом в межах населеного пункту за тарифами, які регулюються рішенням органу місцевого самоврядування, що відповідає умовам звільнення від оподаткування передбачених п.п. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість». Таким чином, суд прийшов до висновку про відсутність порушень з боку позивача п.п. 5.1.13 п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення ( вчинення дії).
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На переконання суду, своїм рішенням відповідач встановив для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та суперчить вимогам ст. 19 ч. 2 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що висновки Акту перевірки про те, що рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №1524 від 27.06.08р. узгоджені тарифи, що не розцінюється як регулювання органом місцевого самоврядування тарифів, у зв’язку із чим на послуги з перевезення пасажирів на відповідача не розповсюджуються норми п.п.5.1.13 п.5.1 ст.5 Закону України "Про податок на додану вартість", на підставі чого відповідачу донараховано податок на додану вартість в розмірі 31587грн. не відповідають дійсності та не підтвердилися під час розгляду справи. Необґрунтоване нарахування податку на додану вартість в розмірі 31587грн. мало наслідком безпідставне застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 1579,35грн.
В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд прийшов до висновку, що відповідач не довів правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
За таких обставин, податкове повідомлення - рішення №0005031502/0 від 02.04.2010р., яким позивачеві визначено суму податкового зобов’язання з урахуванням штрафних санкцій в розмірі 33166,45 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
Вказане свідчить про обґрунтованість позовних вимог.
Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40грн. із державного бюджету України в порядку ч.1 ст. 94 КАС України.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У повному обсязі постанову виготовлено 16.08.2010року.
Керуючись ст. ст. 98, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0005031502/0 від 02.04.2010р.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольська транспортна компанія" судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Александров О.Ю.