Справа 2-а-1046/10/2023

    ПОСТАНОВА

          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2010 року     Куп’янський міськрайонний суд Харківської області

у складі:                        головуючого – судді Волчек О.О.

                                       при секретарі Разєнковій Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Куп’янську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора з ОДР ВДАІ м. Куп’янська капітана міліції Хабачкова Олександра Миколайовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -  

    ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом  до інспектора з ОДР ВДАІ м. Куп’янська капітана міліції Хабачкова Олександра Миколайовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АХ №170022 від 29.04.2010 року, відповідно до якої на нього накладено адміністративне стягнення за порушення  п. 15.9 (е) Правил Дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 122 КУпАП України у розмірі 255 грн..

Позивач зазначає, що 29.04.2010 року він отримав протокол серії АХ 216003 та вищевказану постанову, з якою він не згоден, оскільки вона не відповідає вимогам закону та дійсним обставинам справи з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 288 КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 9 КАС України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправне винне (умисне або необережне) діяння або бездіяння, яке посягає на суспільний порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління.

Відповідно до протоколу і постанови, складених інспектором з ОДР ВДАІ м. Куп’янська Хабачковим О.М., 29 квітня 2010 року об 11-40 год. позивач керував автомобілем марки ВАЗ 21065, державний номерний знак НОМЕР_1 та здійснив зупинку на площадці для маршрутних транспортних засобів, тим самим інспектор вказав, що позивачем був порушений п. 15.9 (е) ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, відповідальність за що передбачена ч.1 ст. 122  КУпАП. Відносно позивача був складений протокол і винесена постанова.

Позивач зазначає, що він, як водій відзначається особливою уважністю та дотримується вимог Правил Дорожнього руху. Водійський стаж має 20 років. Вважає, що оскаржувана постанова в справі про адміністративне правопорушення є незаконною і необґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з грубим порушенням чинного законодавства.

ОСОБА_1 вказує на те, що 29 квітня 2010 року він не скоював адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, не порушував п. 15.9 (е) ПДР України, він не здійснював зупинки на площадці для маршрутних транспортних засобів.

Як в протоколі так і в постанові вказано, що позивач зупинився на площадці для маршрутних транспортних засобів, однак не вказано на якій саме площадці, її назва, місце розташування, немає вказівок на позначення площадки відповідним дорожнім знаком, що вказував би, що це місце для маршрутного транспорту, тощо.

Не встановлено та не підтверджено доказами те, що позивач керуючи автомобілем зупинився на площадці для маршрутного транспортного засобу, як це вказано у протоколі і постанові інспектором.

Згідно п. 15 9 ПДР України зупинка забороняється: п. е) ближче 30 метрів від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає – ближче 30 м. від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.

Відповідно до ч.1 ст. 122 КУпАП порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, тощо, - тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Позивач зазначає, що 29 квітня 2010 року він дійсно керував автомобілем ВАЗ 21065 об 11-40 год., державний номерний знак НОМЕР_1, їхав в м. Куп’янську, його родичі попросили підвести їх і висадити в центрі міста на площі Леніна. Заїхавши на площу Леніна він зупинився навпроти магазину «ЮСІ» в районі центральної зупинки «Магазин Центр» з її іншого боку, де не зупиняється громадський маршрутний транспорт. Вимоги п. 15.9 (е) ПДР України він не порушував, він не зупинявся саме на площадці для маршрутних транспортних засобів, як це викладено в протоколі і постанові про адміністративне правопорушення, а також він не зупинявся ближче 30 метрів від посадкового  майданчику чи дорожнього знаку, оскільки у тому місці маршрутний транспорт не зупиняється. При складені даного протоколу про адміністративне правопорушення позивач пояснив працівнику міліції, що не згоден, але його пояснення не були враховані при вирішені питання про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Інспектором,  ОСОБА_1 не було запропоновано викласти пояснення з обгрунтування його позиції з викладенням причин незгоди зі складення протоколу і винесенням постанови.

Протокол про адміністративне правопорушення складений без додержання вимог, передбачених Інструкцією з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом №77 від 26 лютого 2009 року МВС України.

У порушення ст. 256 КУпАП позивачу не були роз’яснені права та обов’язки передбачені ст. 268 цього Кодексу. Також, відповідач не ознайомив позивача зі ст. 63 Конституції України. Таким чином, при складені протоколу інспектором було допущено ряд грубих порушень статей 254, 256, 268 КУпАП та норм Конституції України, згідно яких позивач має право при розгляді справи ознайомлюватись з матеріалами справи, а також заявляти клопотання, має право на адвоката, має право на виклик свідків, має право бути присутнім на розгляді справи.

Згідно ст. 245 КУпАП задачами провадження по справам про адміністративні правопорушення являються: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи.

Дана адміністративна справа відносно позивача, інспектором була розглянута з порушенням принципів вищевказаної статті.

У постанові немає обгрунтування правомірності прийняття інспектором свого рішення і в матеріалах справи відсутні докази його вини.

Також, відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ( у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо такі є; пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

У протоколі не зазначено місця вчинення порушення, лише вказано, що він керував автомобілем та здійснив зупинку на площадці для маршрутного транспорту, вказано місце складення протоколу – місто Куп’янськ, площа Леніна, 19. У постанові зазначено, що позивач вчинив порушення здійснивши зупинку на площі Леніна, 19, на площадці  для маршрутних транспортних засобів. Однак, у документах не вказано, на якій саме площадці була здійснена позивачем зупинка, де вона конкретно знаходиться і яким знаком позначена як місце для зупинки маршрутних транспортних засобів.

Інспектором Відділу ДАЇ при складені протоколу були залучені два свідки. Однак, чи бачили вони достамено, що відбувалось з початку і чи підтвердять вони факт порушення ним правил руху, позивачу не відомо, також чи відбирались у них пояснення та які саме свідчення, і що вони вказали не відомо.

Хоча пасажири з транспортного засобу позивача, що знаходились тоді і були очевидцями, не були запрошені інспектором як свідки і вони не давали свідчень.                                                            

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить  суд  скасувати постанову АХ 170022   по справі   про   адміністративне правопорушення від 29.04.2010 року про накладення на нього штрафу в розмірі 255 грн. та закрити справу.  

У судовому засіданні позивач уточнив, що відповідач при складені протоколу про адміністративне правопорушення, роз’яснював йому права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, вимоги адміністративного позову підтримав, які просить суд задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні заперечував у задоволенні адміністративного позову позивача, вказуючи на те, що позивач дійсно порушив п. 15.9 (е) Правил Дорожнього руху України, передбачені ч.1 ст. 122 КУпАП України,  на долучених до матеріалів справи фото, показавши місце зупинки позивача, яка дійсно є ближчою 30  м.  від  посадкових  майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів.

Суд, дослідивши надані докази, заслухавши сторін по справі, прийшов до наступного.

Пунктом 2 ч.1  ст. 18  КАС  України ( із змінами  згідно Законом  № 808-VI  від  25.12.2008 року) передбачено, що місцевим  загальним  судам   як  адміністративним    судам    підсудні   усі адміністративні  справи   з приводу  рішень,  дій чи  бездіяльності суб’єктів владних повноважень у  справах  про притягнення  до адміністративної відповідальності.

Згідно  ч.2  ст. 19 КАС  України адміністративні справи з приводу оскарження правових  актів індивідуальної дії,  а  також  дій  чи  бездіяльності  суб’єктів  владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання ( перебування,  знаходження)  позивача.

Відповідно до п.3 ч.1  ст. 288  КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного  стягнення  може бути оскаржено  в  районний, районний  у  місті, міський чи  міськрайонний  суд, у  порядку, визначеному КАС  України, з особливостями, встановленими цим  Кодексом.

Позивач ( особа, до  якої   було застосовано адміністративне стягнення  посадовою особою ДАЇ, ОВС, в компетенції  яких було  вирішення питання  щодо накладення адмінстягнення)  має можливість звернутися з адміністративним позовом до цієї особи про визнання неправомірним притягнення  до адміністративної відповідальності, який  повинен  розглядатися  за нормами КАС України.

Статтею 289 КУпАП  передбачено, що скаргу  на постанову   по справі про адміністративне правопорушення  може  бути подано  протягом  десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей  строк  за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати  скаргу. Особа, яка оскаржила  постанову, звільняється  від сплати  державного мита.

Судом  встановлено,  що  29.04.2010 року був винесений протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 6) відносно ОСОБА_1. На підставі якого, 29 . 04.2010 року винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АХ №170022 посадовою особою, в якій зазначено, що ОСОБА_1, керував автомобілем ВАЗ 21065, державний номерний знак НОМЕР_1, та здійснив зупинку на площі Леніна, 19, на площадці для маршрутних транспортних засобів, чим порушив п. 15.9 (е) ПДР України (а.с. 7). Даною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн..

      Згідно п. 15.9 (е) ПДР України, зупинка забороняється  ближче  30  м  від  посадкових  майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від
дорожнього знака такої зупинки з обох боків.  
    Відповідно до ч.1  ст. 122  КУпАП   перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягне   за собою  накладення   штрафу   від  п’ятнадцяти  до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Враховуючи, що постанова серії АХ №170022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, винесена інспектором з ОДР ВДАІ м. Куп’янська капітана міліції Хабачковим О.М. в межах своїх повноважень, адміністративне стягнення накладено в межах санкції статті, винність, позивача у вчинені адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АХ №216003, який відповідає вимогам ст. 255 КУпАП і є належним та допустимими доказами по справі, а також беручи до уваги заперечення відповідача  проти адміністративного позову, суд вважає, що відсутні підстави для скасування даної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення. Інших безумовних підстав для скасування постанови не встановлено.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 288, 293  КУпАП,  ст. ст.10-11, 71, 86, 89, 159-163, 167, 171-2 ч.2 КАС України, суд –  

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора з ОДР ВДАІ м. Куп’янська капітана міліції Хабачкова Олександра Миколайовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, відмовити.

    Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя