Справа № 2-5733/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

  01 жовтня 2010 року Рокитнянський районний суд Київської області  в складі:        

  головуючого судді                                       Корбута В.М.

  при секретарі                                                Божок Н.В.

 за участю позивачки          ОСОБА_1

 відповідача                                                     ОСОБА_2

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в смт. Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду із вказаним позовом та просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем 07.06.2003 року, який зареєстрований у виконавчому комітеті Степківської сільської ради Таращанського району Київської області, актовий запис № 2. Від даного шлюбу мають двох малолітніх дітей: дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що відповідач не допомагає її по господарству, що спричиняє постійні конфлікти, які негативно впливають не лише на неї, а й на їх дітей. Відповідач не проявляє до неї поваги, ображає її та кричить на дітей, а також зловживає спиртними напоями. Шлюбні відносини між ними припинено. Миритися з відповідачем вона не бажає. Вважає, що шлюб зберегти не можливо та просить суд його розірвати.  

  Позивачка в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала повністю та пояснила, що у них з відповідачем постійно відбувалися конфлікти, вона часто кидала відповідача та з дітьми їхала до батьків.  У 2005 році вона зверталася до суду з позовом про розірвання шлюбу, однак забрала його повіривши відповідачу. Весь час працювала лише вона, чоловічої підтримки не було. Коли вона була на роботі відповідач залишав дітей без догляду. Відповідач постійно зловживає спиртними напоями. Вона його годує. Зазначає, що спільного бюджету не має, спільного господарства не ведуть. Просить суд позов задовольнити.

Відповідач  позов не визнав та пояснив, що на протязі семи років були сварки по різним причинам. Зазначає, що в них з позивачкою спільного бюджету не має, спільного господарства не ведуть.    

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові матеріали справи, вважає за необхідне позов задовольнити.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає за необхідне позов задовольнити.

Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають в шлюбі, зареєстрованому 07.06.2003 року у виконавчому комітеті Степківської сільської ради Таращанського району Київської області, актовий запис № 2. Від даного шлюбу мають двох малолітніх дітей: дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Шлюб на даний час носить формальний характер, оскільки сторони спільного бюджету не мають та спільного господарства не ведуть.  

За таких обставин суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін та інтересам їх дітей, відповідно до ст. 112 СК України шлюб між сторонами необхідно розірвати.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 58-60, 130, 174, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд,-

                                                                                В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2,  який зареєстрований 07.06.2003 року у виконавчому комітеті Степківської сільської ради Таращанського району Київської області, актовий запис № 2.

Стягнути з  ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 8,50 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня  проголошення рішення апеляційної скарги.

    Суддя                                                                                                                                            В.М.Корбут