Справа № 2-4043/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

      03 вересня 2010  року  Рокитнянський районний суд Київської області в складі: головуючого судді  Корбута В.М., при секретарі Божок Н.В., розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в смт. Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області про зобов»язання провести перерахунок пенсії та виплату недоотриманих сум пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернувшись до суду з позовом, просить  зобов»язати Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області ( далі-Відповідач)   здійснити перерахунок та виплату її  щомісячної додаткової пенсії відповідно до ст.51 Закону України « “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком починаючи  з 08.06.2010 року  з послідуючим перерахунком.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, що підтверджується  посвідченням  серії НОМЕР_1 від 03.10.1994 року. Перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по віку. Тому у відповідності до ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі-Закон) вона має право на  додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю, як особа віднесена до 4 категорії в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком. Проте відповідач не виконує цього Закону в повній мірі. Вона звернулася до відповідача із заявою про проведення донарахувань доплати до пенсії та додаткової пенсії. Проте відповідач відмовив у задоволенні її заяви.  Вважає дану відмову неправомірною і тому звернулася до суду з даним позовом.

В судове засідання позивачка не з’явилася, подала до суду заяву якою свої позовні вимоги підтримала та просить суд справу розглянути у її відсутності.  

Відповідач будучи належним чином повідомленим про час і місце слухання справи, не направив представника  в судове засідання, натомість надіслав клопотання в якому просить розглянути справу у відсутності представника відповідача та заперечення на позовну заяву.

Дослідивши письмові докази, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.

 Судом встановлено, що позивачка є потерпілою від аварії на ЧАЕС 4-ої категорії, яка  зареєстрована на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджено  копію посвідчення серії НОМЕР_1 від 03.10.1994 року та копією паспорта.

Із листа та довідки відповідача від 27.07.2010 року вбачається, що позивачка перебуває на обліку  в райуправлінні ПФ з 01.07.2003 року і отримує пенсію по віку. У відповідності до законів про Державний бюджет на відповідний рік та постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2002 року позивачка з 01.01.2007 року і по даний час щомісячно отримує,  згідно ст. 51 Закону додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 4, виходячи з розміру розрахункової величини 19,91 грн., а саме: в сумі 3,10 грн. до 28 грн. 65 коп. (в залежності від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність).

Дана позиція відповідача, яка ґрунтується виключно на постановах Кабінету Міністрів України та законах про Держбюджет на відповідний рік є невірною тому, що вона суперечить вимогам Конституції України, ст. 51 Закону, рішенню Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 та рішенню Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008.

Відповідно до ч. 2  ст.  19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування,  їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі,  в межах повноважень та у спосіб,  що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 2  ст.  113 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.  Конституція України має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Конституція України – є нормами прямої дії.  

Стаття 22 Конституції України вказує, що права і свободи людини і громадянина закріплені цією Конституцією не є вичерпними. Конституційні права і свободи людини і громадянина гарантуються  і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів недопускається звуження змісту  та обсягу існуючих прав і свобод.

Кабінет Міністрів України не уповноважений зменшувати встановлені Законами України конкретні розміри доплат до пенсій, додаткову пенсію, підвищення до пенсії, пільги і компенсацій, які  є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень громадян, тому звужування підзаконним актом змісту та обсягу права наданого Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  є безпідставним.

Крім того,  згідно з рішенням Конституційного Суду України (№ 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005),  який неодноразово розглядає проблеми,  пов'язані з реалізацією права на соціальний захист,  неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень,  і сформулював правову позицію,  згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України,  що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема,  належать громадяни,  яким пенсія призначається за спеціальними законами. У Рішеннях Конституційного Суду України зазначалося,  що пільги,  компенсації,  гарантії є

 видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень,  тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Рішеннями Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 положення законів України про Держбюджет на відповідний рік, якими було змінено або зупинено положення ст. 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, визнане таким,  що не відповідає Конституції України та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цих Рішень. Тому перерахунок додаткової пенсії слід провести з дня винесення Рішень Конституційним Судом України, тобто з 22.05.2008 року.    

Відповідно до ч.3 ст.51 Закону в редакції, яка діє на даний час, передбачено,   що особам, віднесеним до категорії 4, призначається додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.

Статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначений розмір мінімального розміру пенсії за віком, який,  за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, положення ст. 51  Закону , рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу про здійснення перерахунку та проведення виплати додаткової пенсії за період з 08.06.2010 року по 03.09.2010 року.  

Крім того, зважаючи на те, що відповідач в своїй діяльності не враховує  пріоритетність законів над підзаконними актами та ігнорує рішення Конституційного Суду України № 10 рп/2008 від 22.05.2005 року, чим самим на протязі тривалого часу грубо порушує права позивачки на своєчасне отримання пенсії в повному розмірі, суд вважає за необхідне  зобов'язати Відповідача  керуватись та виконувати положення ст. 51  Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щодо нарахування та виплати позивачці  в подальшому щомісячної додаткової пенсію у розмірі визначеному вищевказаною нормою матеріального права, а саме з 04.09.2010 року і до того часу поки дана норма  Закону буде чинною.

Згідно ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати в розмірі 37 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, ст.ст. 8, 19, 22, 113 Конституції України, ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки  АДРЕСА_1,  задовольнити.  

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області провести перерахунок та  виплатити ОСОБА_1  недоотриману додаткову пенсію,  відповідно до ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі  15 % від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян, зьврахуванням фактично виплачених коштів, за період з  08.06.2010 року по 03.09.2010 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської  області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1  щомісячну додаткову пенсію у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  з 04.09.2010 року і до того часу поки дана норма Закону буде чинною та не зміненою, доповненою або скасованою.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської  області на користь ОСОБА_1  судові витрати  понесені по сплаті ІТЗ в сумі 37 гривень.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської  області на користь держави судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп.

Звільнити ОСОБА_1   від сплати судового збору у відповідності до п.18, ст.4 Декрету КМ України „Про державне мито” від 21.01.1993 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області  через Рокитнянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

 Суддя                                                                                                                                                              В.М.Корбут