Справа № 2-4210/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 вересня 2010 року Рокитнянський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Корбута В.М., при секретарі Божок Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області про проведення перерахунку та виплату пенсії,-
В С Т А Н О В И В:
Позивачка ОСОБА_1 звернувшись до суду з позовом, просить відновити пропущений строк для звернення до суду з 09.07.2007 року, визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області ( далі-відповідач) щодо проведення перерахунку та виплату державної пенсії, як інваліду 2 групи в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі-Закон) з 09.07.2007 року, зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату державної пенсії, як інваліду 2 групи в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до ст.54 Закону з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по даний час та проводити такі нарахування і виплати в законодавчо визначеному розмірі.
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по 2 групі інвалідності, захворювання пов’язане з впливом аварії на ЧАЕС і тому відповідач повинен виплачувати їй у відповідності до ст. 54 Закону державну пенсію в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком Проте відповідач виплачує державну пенсію в значно меншому розмірі ніж це передбачено чинним законодавством України. Звернення до відповідача із заявою про проведення перерахунку та виплату державної пенсії залишено без задоволення, що і змусило звернутися до суду з даним позовом.
В судове засідання позивачка не з’явилася, але звернулася із заявою в якій просить розглянути справу без її участі. Позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач будучи належним чином повідомленим про час і місце слухання справи, не направив представника в судове засідання, натомість надіслав клопотання в якому просить розглянути справу у відсутності представника відповідача та заперечення на позовну заяву.
Дослідивши письмові докази, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії і 26.11.1997 року їй встановлено 2 група інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з впливом аварії на ЧАЕС , що підтверджується копією Чорнобильського посвідчення серії НОМЕР_1 від 04.02.1998 року та копією витягу із акту огляду у МСЕК до довідки серії КИО -1 № 064003.
Згідно листа відповідача № 4442/N-01 від 09.07.2010 року вбачається, що позивачка перебуває на обліку в райуправлінні ПФ з 26.11.1997 року і отримує пенсію по 2 групі інвалідності, захворювання пов’язане з впливом аварії на ЧАЕС. У відповідності до законів про Державний бюджет на відповідний рік та постанов Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2002 року, № 894 від 13.07.2004 року, № 654 від 16.07.2008 року пенсія згідно ч.4 ст.54 Закону позивачка отримує пенсію у відповідності до ст. 50 Закону виходячи з розрахункової величини 19,91 грн, а у відповідності до ст. 54 Закону пенсію не виплачується.
Позиція відповідача, щодо розміру та порядку нарахування пенсії , яка фактично виплачуються позивачці , ґрунтується виключно на постановах Кабінету Міністрів України та законах про Держбюджет на відповідний рік є невірною тому, що вона суперечить вимогам Конституції України та рішенню Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачці застосуванню підлягають ст. 54 Закону, а не постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», та від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивачки.
Зі статті 54 Закону випливає, що під час визначення розміру пенсії, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком, яка визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами при розрахунку пенсії, передбаченої Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що встановлений в Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначався мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 22 Конституції України вказує, що права і свободи людини і громадянина закріплені цією Конституцією не є вичерпними. Конституційні права і свободи людини і громадянина гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Кабінет Міністрів України не уповноважений зменшувати встановлені Законами України конкретні розміри доплат до пенсій, додаткову пенсію, підвищення до пенсії, пільги і компенсацій, які є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень громадян, тому звужування підзаконним актом змісту та обсягу права наданого Законами України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” є безпідставним.
Крім того, згідно з рішенням Конституційного Суду України (№ 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005), який неодноразово розглядає проблеми, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Згідно з ч. 4 ст. 54 вищевказаного Закону в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Судом встановлено, що відповідач ігноруючи вимоги ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 безпідставно відмовив позивачці у задоволенні її заяви про здійснення перерахунку та виплаті пенсії в повному обсязі, що є протиправним.
Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, положення ст. 54 Закону , рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 та строк позовної давності, а саме те, що позивачка звернулася з позовом 04.08.2010 року та те, що відсутні підстави для поновлення строку звернення до суду за період з 09.07.2007 року по 03.08.2007 року, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу про здійснення перерахунку та виплату пенсії за період з 04.08.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 09.09.2010 року, день постановлення рішення суду.
Крім того, зважаючи на те, що відповідач в своїй діяльності не враховує пріоритетність законів над підзаконними актами, чим самим на протязі тривалого часу грубо порушує права позивачки на своєчасне отримання пенсії в повному розмірі, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача керуватися та виконувати положення ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щодо нарахування та виплати позивачці в подальшому державної пенсії у розмірах визначених вищевказаною нормою матеріального права, а саме з 10.09.2010 року і до того часу поки дана норма Закону буде чинними.
Враховуючи положення ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати в розмірі 37 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, ст.ст. 8, 19, 22, 113 Конституції України, ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп, суд-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, прож. в ІНФОРМАЦІЯ_2, задовольнити частково.
Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області щодо проведення перерахунку та здійснення виплати ОСОБА_1 державної пенсії, як інваліду 2 групи, захворювання пов’язане з впливом аварії на ЧАЕС в повному обсязі-протиправною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державну пенсію по інвалідності в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично виплачених коштів у відповідності до ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , за період з 04.08.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 09.09.2010 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області здійснювати нарахування та проводити виплату ОСОБА_1 державну пенсію по інвалідності в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у відповідності до ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з 10.09.2010 року і до того часу поки дана норма Закону буде чинною, не зміненою, доповненою або скасованою.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті ІТЗ у розмірі 37 гривень.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області на користь держави судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору у відповідності до п.18, ст.4 Декрету КМ України „Про державне мито” від 21.01.1993 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Рокитнянський районний суд в 10-денний строк з дня проголошення рішення або отримання його копії.
Суддя В.М. Корбут
- Номер: 6/644/116/18
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-4210/10
- Суд: Орджонікідзевський районний суд м. Харкова
- Суддя: Корбут Володимир Михайлович
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 19.06.2018
- Дата етапу: 11.07.2018
- Номер: 22-ц/802/57/19
- Опис: ( без повідомлення учасників справи) про визнання майнового права, зобов"язання виконати умови договору
- Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
- Номер справи: 2-4210/10
- Суд: Волинський апеляційний суд
- Суддя: Корбут Володимир Михайлович
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 29.11.2018
- Дата етапу: 14.02.2019
- Номер: 2-зз/369/39/23
- Опис:
- Тип справи: на заяву у цивільних справах (2-сз, 2-р, 2-во, 2-др, 2-зз,2-і)
- Номер справи: 2-4210/10
- Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області
- Суддя: Корбут Володимир Михайлович
- Результати справи: інше
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 10.08.2023
- Дата етапу: 16.08.2023