Справа № 2-3015/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

14 вересня 2010  року     Рокитнянський районний суд Київської області в складі: головуючого судді  Корбута В.М., при секретарі Божок Н.В., розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в смт. Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області про зобов’язання провести перерахунок пенсії за 2007-2009 роки і виплати недоотриманої суми пенсії за вказаний період,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка  ОСОБА_1 звернувшись до суду з позовом, просить   визнати дії  Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області ( далі-відповідач) щодо відмови у донарахуванні та виплаті недоотриманої пенсії за 2007-2010 роки протиправними, зобов’язати відповідача  провести перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як особі, віднесеної до категорії 4, починаючи з 09.07.2007 року  по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року в розмірі, визначеному ст.51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі-Закон)   з розрахунку 15% мінімальної пенсії за віком   з послідуючим її перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

 Свої вимоги позивачка  обґрунтовує тим, що вона перебуває на обліку у відповідача і отримує пенсію за віком. Будучи непрацюючим пенсіонером, проживає на території, яка віднесена до зони посиленого радіоекологічного контролю і тому у відповідності до ст. 51 Закону має право на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком. Проте відповідач виплачує додаткову пенсію у значно меншому розмірі ніж це передбачено ст. 51 Закону.   Заява про проведення перерахунку та виплату додаткової пенсії залишена відповідачем без задоволення.  Вважає дану відмову неправомірною і тому звернулася до суду з даним позовом.

В судове засідання позивачка не з’явилася, але звернулася із заявою в якій просить  розглянути справу без її участі. Позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про час і місце слухання справи, не направив представника  в судове засідання, натомість надіслав клопотання в якому просить розглянути справу у відсутності представника відповідача та заперечення на позовну заяву.

Дослідивши письмові докази, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.

 Судом встановлено, позивачка є потерпілою від аварії на ЧАЕС 4-ої категорії, яка  зареєстрована і постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджено  копію посвідчення серії НОМЕР_1 від 25.11.1993 року, копією паспорта та довідкою №2378 від 09.06.2010 року виданої виконкомом Рокитнянської селищної ради.

Із листа та довідки відповідача № 3298/Л-01 від 30.06.2010 року вбачається, що позивачка перебуває на обліку  в райуправлінні ПФ  з 04.03.1998 року і отримує пенсію за  віком. У відповідності до законів про Державний бюджет на відповідний рік та постанови Кабінету Міністрів України  № 1 від 03 січня 2002 року позивачка з 01.01.2007 року і по даний час щомісячно отримує, згідно ст. 51 Закону  додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 4, в сумі від 3 грн. 10 коп. до 35 грн. 30 коп., виходячи з розміру розрахункової величини 19,91 грн., (в залежності від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність).

 Дана позиція відповідача, яка ґрунтується виключно на  вимогах постанови Кабінету Міністрів України та законах про Держбюджет на відповідний рік є невірною тому, що вона суперечить вимогам Конституції України, ст.51 Закону та рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 № 10-рп/2008.

Відповідно до ч. 2  ст.  19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування,  їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі,  в межах повноважень та у спосіб,  що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 2  ст.  113 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.  Конституція України має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Конституція України – є нормами прямої дії.  

Стаття 22 Конституції України вказує, що права і свободи людини і громадянина закріплені цією Конституцією не є вичерпними. Конституційні права і свободи людини і громадянина гарантуються  і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту  та обсягу існуючих прав і свобод.

Кабінет Міністрів України не уповноважений зменшувати встановлені Законами України конкретні розміри доплат до пенсій, додаткову пенсію, підвищення до пенсії, пільги і компенсацій, які  є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень громадян, тому звужування підзаконним актом змісту та обсягу права наданого Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  є безпідставним.

Крім того,  згідно з Рішенням Конституційного Суду України (№ 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005),  який неодноразово розглядає проблеми,  пов'язані з реалізацією права на соціальний захист,  неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень,  і сформулював правову позицію,  згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України,  що потребують додаткових

гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема,  належать громадяни,  яким пенсія призначається за спеціальними законами. У Рішеннях Конституційного Суду України зазначалося,  що пільги,  компенсації,  гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень,  тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 положення законів України про Держбюджет на відповідний рік, якими було змінено або зупинено положення ст. 51 Закону України   „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, визнане таким,  що не відповідає Конституції України та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цих Рішень.

Відповідно до ч.3 ст.51 Закону в редакції, яка діє на даний час, передбачено,   що особам, віднесеним до категорії 4, призначається додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.

Статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначений розмір мінімального розміру пенсії за віком, який,  за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Судом встановлено, що відповідач ігноруючи вимоги ст. 51  Закону , рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 та рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 безпідставно відмовив позивачці у задоволенні її заяви про донарахування та виплаті недоотриманої додаткової пенсії, а тому такі дії є протиправними.

Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, положення ст. 51  Закону , рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 та строк позовної давності, а саме те, що позивачка звернулася з позовом 14.07.2010 року, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу про здійснення перерахунку та проведення виплати недоплаченої додаткової пенсії відповідно до ст.51 Закону за період з 14.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року  по 14.09.2010 року, день ухвалення рішення суду.

Крім того, зважаючи на те, що відповідач в своїй діяльності не враховує  пріоритетність законів над підзаконними актами та ігнорує рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6рп/2007 та № 10 рп/2008 від 22.05.2005 року, чим самим на протязі тривалого часу грубо порушує права позивачки на своєчасне отримання пенсії в повному розмірі, суд вважає за необхідне  зобов'язати відповідача  керуватись та виконувати положення ст. 51  Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо нарахування та виплати позивачу  в подальшому щомісячну додаткову пенсію у розмірах визначених вищевказаною нормою матеріального права, а саме з 15.09.2010 року і до того часу поки дана норму  Закону буде чинною.

       Згідно ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати в розмірі 37 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, ст.ст. 8, 19, 22, 113 Конституції України, ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, прож. в АДРЕСА_1, задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області щодо відмови  ОСОБА_1 у донарахуванні та виплаті недоотриманої пенсії - протиправними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячну додаткову пенсію у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком ,  з врахуванням виплачених коштів , у відповідності до ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 14.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до 14.09.2010 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської  області  здійснювати нарахування та проводити виплату ОСОБА_1 щомісячну додаткову пенсію у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком,  виходячи з розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян у відповідності до ст.51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  з 15.09.2010 року і до того часу поки дана норма Закону буде чинною,  не зміненою, не доповненою або скасованою.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської  області на користь ОСОБА_1   судові витрати  понесені по сплаті ІТЗ в сумі 37 гривень.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської  області на користь держави судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп.

Звільнити ОСОБА_1   від сплати судового збору у відповідності до п.18, ст.4 Декрету КМ України „Про державне мито” від 21.01.1993 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області  через Рокитнянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                                                                                                                                                             В.М. Корбут