Справа № 2-4196/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 вересня 2010 року Рокитнянський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Корбута В.М., при секретарі Божок Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області про зобов’язання провести перерахунок та виплату недоотриманих сум пенсії,-
В С Т А Н О В И В:
Позивачка ОСОБА_1 звернувшись до суду з позовом, просить зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області ( далі-відповідач) здійснити перерахунок та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі однієї мінімальної пенсії у відповідності до ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі-Закон), щомісячну додаткову пенсію в розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст.51 Закону та підвищення до пенсію у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по день постановлення рішення суду з послідуючою їх виплатою згідно діючого законодавства на час виплати.
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона народилася в 1944 році і тому є дитиною війни. Крім того, є пенсіонеркою та особою, яка потерпіла від наслідків аварії на ЧАЕС 4 категорії і постійно проживає на території радіоекологічного забруднення. Тому відповідач повинен виплачувати їй щомісячну доплату до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю, додаткову пенсію в розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком для осіб, які втратили працездатність та підвищення до пенсії, як дитині війни у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст.ст.39,51 Закону та ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Проте відповідач виплачує доплату до пенсії, додаткову пенсію та підвищення до пенсії у розмірах значно меншому ніж це передбачено вимогам чинного законодавства України. Звернення до відповідача про здійснення перерахунку та проведення виплати щомісячної доплати до пенсії, додаткової пенсії та підвищену пенсію залишено без задоволення, що і змусило звернутися до суду з даним позовом.
В судове засідання позивачка не з’явилася, але направила заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, позов підтримує повністю.
Відповідач будучи належним чином повідомленим про час і місце слухання справи, не направив представника в судове засідання, натомість надіслав клопотання в якому просить розглянути справу у відсутності представника відповідача та заперечення на позовну заяву.
Дослідивши письмові докази, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, виходячи із наступних підстав.
Згідно копії паспорта вбачається, що позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2, тому є дитиною війни, у відповідності до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_1 від 10.11.1995 року вбачається, що позивачка є потерпілою від аварії на ЧАЕС (категорія 4).
Згідно довідки № 4558 від 28.07.2010 року виданої виконкомом Рокитнянської селищної ради вбачається, що позивачка з 28.10.1976 року і по даний час проживає в смт. Рокитне Київської області, яке віднесено до зони підвищеного радіоекологічного контролю, відповідно до Постанови КМ УРСР «Про організацію виконання Постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію Законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №106 від 23 липня 1991 року.
Із листа та довідки відповідача № 5934/С-01 від 29.07.2010 року вбачається, що позивачка перебуває на обліку в райуправлінні ПФ з 26.04.1995 року і отримує пенсію за віком. У відповідності до постанов Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, № 1 від 03 січня 2002 року та законів про Державний бюджет на відповідний рік, позивачка в період з 01.01.2007 року по даний час, згідно ст.39 Закону щомісячно отримує доплату до пенсії, як непрацюючий пенсіонер, що проживає на забрудненій території в сумі 5 грн. 20 коп., отримує щомісячну додаткову пенсію згідно ст. 51 Закону за шкоду, заподіяну здоров’ю в сумі з 3 грн. 10 коп. до 35 грн. 30 коп. та підвищення до пенсії, як дитина війни в сумі 47 грн.-49,80 грн., з розрахункової величини 19,91 грн. (в залежності від розміру прожиткового мінімуму).
Суд вважає, що позиція відповідача, яка ґрунтується виключно на постановах КМ України та законах про Держбюджет на відповідний рік є невірною тому, що це суперечить вимогам Конституції України, рішенню Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 та рішенню Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 113 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Конституція України – є нормами прямої дії.
Стаття 22 Конституції України вказує, що права і свободи людини і громадянина закріплені цією Конституцією не є вичерпними. Конституційні права і свободи людини і громадянина гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Кабінет Міністрів України не уповноважений зменшувати встановлені законами України конкретні розміри доплат до пенсій, додаткову пенсію, підвищення до пенсії, пільги і компенсацій, які є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень громадян, тому звужування підзаконним актом змісту та обсягу права наданого Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та Законом України "Про соціальний захист дітей війни" є безпідставним.
Крім того, згідно з рішенням Конституційного Суду України (№ 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005), який неодноразово розглядає проблеми, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 положення законів України про Держбюджет на відповідний рік, якими було змінено та зупинено ст.ст. 39, 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» , визнане таким, що не відповідає Конституції України та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цих Рішень.
Відповідно до ст.39 Закону передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються на одну мінімальну заробітну плату .
Відповідно до ст.51 Закону особам, віднесеним до категорії 4, призначається додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» пенсії дітям війни підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Судом встановлено, що відповідач ігноруючи вимоги ст. ст. 39, 51 Закону , ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 та рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 безпідставно відмовив позивачці у задоволенні її заяви про перерахунок та виплаті недоотриманої доплати до пенсії, додаткової пенсію та підвищення до пенсії.
Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення ст. ст.39, 51 Закону , ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6рп/2007, від 22.05.2008 № 10-рп/2008 та строк позовної давності, а саме, те що позивачка звернулася з позовом 04.08.2010 року, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу про здійснення перерахунку та виплату щомісячної доплати до пенсії, додаткової пенсії та підвищення до пенсії у розмірах визначених вищезазначеними нормами матеріального права з 04.08.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 07.09.2010 року, день постановлення рішення суду.
Крім того, зважаючи на те, що відповідач в своїй діяльності не враховує пріоритетність законів над підзаконними актами та ігнорує рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6рп/2007 та № 10 рп/2008 від 22.05.2005 року, чим самим на протязі тривалого часу грубо порушує права позивачки на своєчасне отримання пенсії в повному розмірі, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача керуватися та виконувати положення ст. ст. 39, 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" щодо нарахування та виплати позивачці з 08.09.2010 року щомісячну доплату до пенсії, додаткову пенсію та підвищення до пенсії у розмірах визначених вищевказаними нормами матеріального права до того часу поки дані норми Закону будуть чинними.
Враховуючи положення ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 37 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, ст.ст. 8, 19, 22, 113 Конституції України, ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп, суд-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, прож. АДРЕСА_1, задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, додаткову пенсію у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком та підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. ст.39, 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" , з урахуванням фактично виплачених коштів, за період з 04.08.2007 року по 31.12.2007 рік, з 22.05.2008 року по 07.09.2010 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області здійснювати нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, додаткову пенсію у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком та підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. ст.39, 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" , з 08.09.2010 року і до того часу поки дані норми Закону будуть чинними та не змінені, доповнені або скасовані.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені по оплаті ІТЗ у розмірі 37 гривень.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області на користь держави судовий збір в сумі 8 грн.50 коп.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору у відповідності до п.18 ст.4 Декрету КМ України „Про державне мито” від 21.01.1993 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Рокитнянський районний суд на протязі 10-ти днів з дня його проголошення або отримання копії.
Суддя В.М.Корбут