Справа № 2- 732/ 2010 р.                                                              

                                                  Р  І  Ш  Е Н  Н  Я

                                     І М “ Я  М               У  К  Р  А  Ї  Н  И                                      

        14 жовтня 2010 року                     Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:

         головуючої - судді                                                     Данилів О.М.

         при  секретарі                                                            Уляшевій М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бережанах справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання   його особою, що втратила право на користування жилим приміщенням,-

                                                      В С Т А Н О В И В :

         Позивачка, вказуючи, що відповідач без поважних причин понад  рік  не проживає  у належній їй на праві особистої власності житловій квартирі АДРЕСА_1, звернулася до суду з позовом про визнання його особою, що втратила право на користування належним їй житлом.

         В судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтримала, просить позов задоволити.                    

        Відповідач  в  судове засідання  не з”явився, не повідомив суд про причину своєї неявки та не надіслав заяву про розгляд справи у його відсутності, хоч  належним чином був повідомлений про день і час розгляду даної справи, що підтверджується оголошенням, опублікованим у газеті «Свобода», що  дає суду підставу для розгляду справи  заочно у його відсутності по наявних матеріалах справи.

         Суд, розглянувши матеріали справи і вислухавши пояснення позивачки, третьої особи на стороні позивачки без заявлення самостійних вимог, свідків  і  дослідивши письмові докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення, виходячи з таких підстав.  

         У відповідності до ч.2 ст. 405 ЦК України член сім»ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім»ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

        Судом встановлено,  що позивачка ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1,  що підтверджується   витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно,  виданим  на її ім»я  15 січня 2009 року Бережанським обласним комунальним міжрайонним бюро технічної інвентаризації, та встановлено, що в  квартирі позивачки  значиться прописаним відповідач — колишній чоловік її дочки,  що підтверджується  будинковою книгою і свідоцтвом про розірвання шлюбу, та  встановлено, що відповідач, хоч і прописаний у квартирі позивачки, однак в ній не проживає без поважних причин понад  рік.

          Цей факт підтверджується показами позивачки, яка пояснила, що її дочка  в жовтні 2004 року зареєструвала шлюб з відповідачем, і з цього часу останній став проживати у належній  їй квартирі. В липні 2005 року відповідач  прописався в ній,  проте  в кінці червня 2009 року її дочка через неможливість сумісного проживання з відповідачем припинила з ним шлюбні стосунки, і в зв”язку з тим  останній забрав всі свої речі і переїхав на постійне проживання до своїх батьків  на АДРЕСА_2, і з цього часу  він у її квартирі  на АДРЕСА_1  не проживає, хоч  і по теперішній час значиться прописаним в ній, а через  формальну реєстрацію відповідача у  її квартирі,  вона не має можливості скористатися своїм правом  на  житлові субсидії, що ставить її  у скрутне матеріальне становище, а тому вона наполягає на задоволенні її позовних вимог.

      Третя особа на стороні позивачки без заявлення самостійних вимог ОСОБА_3 дала суду аналогічні пояснення.

          Допитані у судовому засіданні  свідки ОСОБА_4 і  ОСОБА_5 пояснили, що відповідач  після припинення з дочкою позивачки шлюбних стосунків, залишив житло позивачки, переїхав проживати  на АДРЕСА_2, до своїх батьків, і вже більше року не проживає у належній позивачці квартирі.

           Із  оглянутих в судовому засіданні актів обстеження матеріально-побутових умов, складених депутатами Бережанської міської ради від 30 липня  і 29 вересня 2010року та із оголошених в судовому засіданні пояснень свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7та ОСОБА_8 видно, що в житловій квартирі позивачки проживає лише позивачка зі своєю дочкою ОСОБА_3 та внучкою ОСОБА_9, а відповідач там не проживає  вже понад  рік і не появляється там навіть періодично.

         Таким чином, поскільки  відповідач, будучи прописаним у квартирі, належній позивачці,  понад рік,тобто понад встановлені Законом строки, без поважних  на те причин там не проживає то, він втратив право на  користування цим житлом,  а тому позовні вимоги позивачки слід визнати підставними і задоволити їх.

        На підставі наведеного, керуючись ст. ст.10, 214, 215 ЦПК України та ч.2 ст.405 ЦК України, суд,-

                                                      В И Р І Ш И В  :

        Позов ОСОБА_1 задоволити.

        Визнати ОСОБА_2 особою, що втратила право користування належним позивачці  ОСОБА_1   квартирою АДРЕСА_1.

       Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.

       Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

       Рішення набирає чинності після закінчення строку на його оскарження.

       Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

           Суддя Бережанського

           районного суду Тернопільської області           підпис            Данилів О.М.

           Копія з оригіналом вірна.  

           Оригінал рішення знаходиться в справі № 2-732/2010 р.

           В.о. голови Бережанського                                                  

           районного суду Тернопільської області                                     Шміло В.І.