Справа № 2а-583/2010 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 жовтня 2010 року Бережанський районний суд Тернопільської області
в складі:
головуючої - судді Данилів О.М.
при секретарі Уляшевій М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бережани справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції м. Вінниці про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Управління державної автомобільної інспекції м. Вінниці про скасування постанови, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 гривень.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та просить скасувати постанову серії АВ № 241266, винесену інспектором ДПС Білим В.О. про притягнення його до адміністративної відповідальності із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 гривень. В обґрунтування заявлених позовних вимог дав пояснення, аналогічні змісту позовної заяви. Також пояснив, що 24 вересня 2010 року він проїздив через село Радянське Вінницького району Тернопільської області, однак при цьому Правил дорожнього руху України не порушував і швидкості не перевищував. Вважає, що в його діях відсутній склад згаданого адміністративного правопорушення, оскаржуване ним рішення відповідача прийняте незаконно, безпідставно, без обґрунтування належними і допустимими доказами. Протокол про адміністративне правопорушення працівниками ДАІ не складався, свідки не допитувалися, постанова, яка є єдиним доказом в підтвердження його вини, не є достатнім для встановлення факту вчинення правопорушення, а тому і наявності в його діях складу згаданого адміністративного правопорушення.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоч про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку; доказів в доведення правомірності свого оскаржуваного рішення та заперечень щодо позову не подав; не повідомив суд про причини своєї неявки, а тому суд вирішив слухати справу у його відсутності по наявних доказах у справі.
Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до вимог розпорядження Міністерства Внутрішніх Справ України від 21 травня 2009 року № 466, документування порушення встановленого швидкісного режиму руху транспортного засобу у зоні дії дорожніх знаків, що обмежують максимальну швидкість, повинне здійснюватися на в'їздах у населені пункти на відстані меншій ніж 1000 метрів від його початку; перед початком роботи з радіолокаційним відеозаписувальним вимірювачем швидкості повинен робитися знімок службового транспортного засобу із прив'язкою до місцевості, який повинен долучатися до матеріалів розгляду скарги для доведення місця фіксації порушення; адміністративний протокол повинен складатися лише за умови доведення вини водія транспортного засобу та достатніх доказів про допущення ним порушень ПДР (3-4 фото, відео матеріалів, показів свідків тощо).
Судом встановлено, що постановою серії АВ № 241266 по справі про адміністративне правопорушення від 24 вересня 2010 року за перевищення допустимої швидкості руху на 25км./год., в с. Радянське Вінницького району позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 гривень.
В судовому засіданні позивач пояснив, що 24 вересня 2010 року, близько 13 год., він разом із ОСОБА_3 та його дочкою ОСОБА_4 належним йому транспортним засобом марки “DAEWOO LANOS” із д.н.з. НОМЕР_1 в селі Радянське Вінницького району рухався із швидкістю, дозволеною Правилами дорожнього руху, перевищення швидкості не допускав; працівник ДПС, тримаючи в руках фару, якою вимірював швидкість, заявив йому, що на табло фари було зафіксовано показник - 85 км/год., однак, кому належала дана швидкість, визначити було неможливо, бо він рухався в потоці інших транспортних засобів, а прилад, яким проводилася фіксація, не проводив ні фото, ні кінозйомки, крім того, він повинен працювати лише у стаціонарному, а не у переносному режимі, як його використовували працівники ДПС, а так як прилади його автомобіля перевищення швидкості руху не показували, бо він її не перевищував, а їхав з допустимою швидкістю, тому вважає, що дії інспектора ДПС є незаконними.
Допитаний у якості свідка ОСОБА_3 дав пояснення, аналогічні поясненням позивача, пояснив, що 24 вересня 2010 року, близько 13 год., в в селі Радянське Вінницького району позивача транспортний засіб був зупинений працівниками ДАІ, останні вимірювали швидкість руху фарою, яку один з працівників ДПС тримав в руці; ОСОБА_1 швидкості руху не перевищував, а їхав із швидкістю близько 60-70 км/год., яка є допустимою для руху у населеному пункті.
Згідно ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень, обов”язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти заявленого позову.
Єдиним доказом в справі про вчинення позивачем правопорушення є постанова про адмінпорушення від 24 вересня 2010 року, проте відповідно до ст. 251 КУпАП швидкість руху автомобіля повинна була фіксуватися не тільки за допомогою технічного приладу, а одночасно і технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, чого зроблено не було. Протокол працівниками ДАІ в присутності ОСОБА_1 не складався та пояснення у свідків не відбиралися. Інших фактичних даних, які б підтверджували вчинення позивачем адміністративного правопорушення, в справі не має.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що оскаржуване позивачем рішення прийняте відповідачем без належних і достатніх доказів в доведення вини позивача у вчиненні вищевказаного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 9, 10 – 12, 17, 18, 70-71, 86, 122, 158-163 КАС України, ст.ст. 251, 254, 283, 288, 289 КУпАП, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити.
Скасувати постанову серії АВ № 241266 від 24 вересня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення в розмірі 260 гривень, а провадження по справі закрити.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Бережанського районного суду
Тернопільської області підпис Данилів О.М.
Копія з оригіналом вірна.
Оригінал постанови знаходиться в справі № 2а-583/10р.
В.о. голови Бережанського районного суду
Тернопільської області Шміло В.І.