Справа № 2-а-2097/2010 г.
ПОСТАНОВА
Іменем України
28 вересня 2010 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді Терентьєва А.М.,
при секретарі Копосовой Н.І.,
за участю представника відповідача Кваченко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Феодосії справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення м. Феодосії про визнання дій незаконними, стягнення грошової компенсації за неотриману путівку на лікування, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулася до суду із адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення м.Феодосії про визнання дій незаконними, стягнення грошової компенсації за неотриману путівку на лікування, мотивуючи свої вимоги тим, що вона з 1993 р. э інвалідом 2 групи та стоїть на обліку у УПТСЗН м. Феодосія для забезпечення санаторно-курортним лікуванням та за медичними показаннями потребує лікування у санаторії урологічного профілю, але за 17 років перебування у черзі на отримання путівки вона отримала лише 2 путівки до санаторію але іншого профілю- у 2002 р.-урологічного, та у 2004 р.-курорт Миргород шлунково-кишковий, хоча повинна була отримувати путівки кожні 2 роки. Знову була поставлена у чергу з 28.02.2005 р., але оскільки путівки не давали, стала писати заяви на виплату грошової компенсації та їй було оплачено грошову компенсацію 195 грн., в той час, як згідно Постанови КМ України грошова компенсація нараховується і виплачується інвалідам 1 та 2 групи в розмірі 75 % середньої вартості санаторно-курортної путівки. Враховуючи, що середня вартість путівки 4500 грн., то з урахуванням сплачених 195 грн. компенсації їй необхідно сплатити 3375 грн., які відповідачем н сплачуються, з посиланням на наказ Міністерства праці та соціальної політики №103 від 13.03.2009 р. про сплату 195 грн. замість путівки. В уточненій позовній заяві від 07.06.2010 р. позивач просить стягнути з УПТСЗН м.Феодосії нараховану ним суму середньої вартості путівки 4444 грн.50 коп., яку нараховано на підставі рекламних проспектів ЗАТ «Трускавецькурорт». Уточнив свої позовні вимоги 17.08.2010 р. позивач просить стягнути з відповідача середню вартість путівки 4444 грн.50 коп. або виділити їй санаторно-курортну путівку згідно медичних довідок, а отримані грошову компенсацію 195 грн. повернути відповідачу. Крім того, просить визнати дії Управління праці та соціального захисту населення м. Феодосії щодо ненадання путівок на лікування та недоплату грошової компенсації незаконними.
У судовому засіданні ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала з підстав вказаних у позові, просить суд їх задовольнити, пояснила, що підтримує свої позовні вимоги в частині виплати їй грошової компенсації замість санаторно-курортного лікування..
Представник відповідача в судовому засіданні з позовом не погодився, пояснив, що позивачка двічі отримувала путівки до санаторію, але від останньої відмовилася з об'єктивних причин, у 2005 р. отримала грошову компенсацію за санаторно-курортне лікування в сумі 195 грн., як передбачено Постановою КМ України №150 від 07.02.2007 р.,підстав для виплати їй вартості путівки немає, у черзі вона 57, путівки надаються за черговістю, підстав надавати путівку їй позо чергою немає.
Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи безстроково за загальним захворюванням та має право на отримання безоплатної путівки на санаторно-курортне лікування один раз на два роки. Як встановлено судом. ОСОБА_2 у 2002 р. оздоровлювалася у санаторії кардіологічного профілю, у 2004 р.- у санаторії шлунково-кишкового профілю, з 28.02.2005р. стоїть у черзі на отримання путівки під №10. У 2007 р. їй було позачергово надано можливість отримати путівку оскільки попередні особи у черзі відмовилися від путівки, але вона відмовилася від наданої їй путівки, мотивуючи відмову об'єктивними причинами-їй було необхідно лікувати зуби, що підтверджено Актом від 27.11.2007 р. (а.с.59) та не заперечувалося самою позивачкою. Її номер у черзі на отримання путівки в теперішній час - 57.
Відповідно до Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян органами праці та соціального захисту населення, затвердженого Постановою КМ України від 22.02.2006 р. №187 путівки до санаторіїв видаються інвалідам відповідно до медичних рекомендацій з урахуванням пільг в порядку черговості в міру надходження путівок.
Статтею 29 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» від 0.10.2005 р. №2961,встановлено, що грошова компенсація замість санаторно-курортної путівки і компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування виплачується інвалідам, законним представникам дітей-інвалідів на підставі медичних рекомендацій відповідно до законодавства, що визначає їх право на безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням.Грошову компенсацію замість санаторно-курортної путівки і компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування призначає і виплачує місцевий орган виконавчої влади, який відповідно до своїх повноважень забезпечує санаторно-курортне лікування інвалідів, категорії яких визначені законом. Порядок виплати і розміри грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки і компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України.
Вказана норма Закону не визнана неконституційною, та є діючою.
Розмір грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки визначений Постановою Кабінету Міністрів України №150 від 07.02.2007 р. «Про затвердження Порядку виплати деяким категоріям інвалідів грошовї компенсації замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійно санаторно-курортного лікування» та, як вказано у п.4 становить для інвалідв 2 групи 75% розміру середньої вартості санаторно-курортної путівки що визначається наказом Мінпраці за поданням Фонду соціального захисту інвалідів. Згідно п.11 Постанови, грошова компенсація за путівку виплачується інваліду якщо він протягом попереднії 3 календарних років не одержував безоплатної санаторно-курортної путівки та після виплати копмпенсації період повторного його перебування на обліку для забезпечення санаторно-куротним лікуванням обчислюється з дня подання ним необхідних документів.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.03.2009 р. №103 встановлено середню вартість путівки для виплати грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки у сумі 260 грн. для інвалідів 2 групи.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 отримала грошову компенсацію замість путівки за невикористане санаторно-курортне лікування за 2006-2007-2008 рр.(а.с.82) в сумі 195 грн., що становить 75% від суми 260 грн., встановленої вищевказаним наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.03.2009 р. №103 та її черга для отримання безоплатної санаторно-курортної путівки 57.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачу було правильно виплачено грошову компенсацію замість путівки за невикористане санаторно-курортне лікування за 2006-2007-2008 р.р. в сумі 195 грн. і відповідно до вищезазначеного Закону, у Управління праці та соціального захисту населення Феодосійської міської ради не було підстав сплачувати позивачці вказану грошову компенсацію в іншому розмірі, оскільки інший порядок визначення середньої вартості путівки відсутній, як і відсутня саме поняття середня вартість путівки, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог, які стосуються виплати грошової компенсації замість путівки за невикористане санаторно-курортне лікування в іншому розмірі, ніж визначено Постановою КМ України №150 від 07.02.2007 р. «Про затвердження Порядку виплати деяким категоріям інвалідів грошовї компенсації замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійно санаторно-курортного лікування» та Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.03.2009 р. №103.
Частиною другою ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Із матеріалів справи порушення з боку відповідача прав, свобод та інтересів позивача в частині виплати грошової компенсації замість путівки за невикористане санаторно-курортне лікування не вбачається.
Таким чином, з огляду на обставини справи суд вважає що правових підстав для визнання дій відповідача неправомірними немає, оскільки відповідач діяв в межах своїх повноважень, у відповідності до діючого законодавства, а за таких підстав позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.9,11,17,69,71,94,99,ч.4 ст.128,159,160-163,186 КАС України, на підставі ст.29 Закону України „Про реабілітацію інвалідів в Україні», ст.36 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення у м. Феодосія відмовити.
На постанову може бути подана апеляція до Севастопольського адміністративного апеляційного суду через Феодосійський міський суд у порядку ст.186 КАС України шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
При проголошенні вступної та резолютивної частин постанови, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя (підпис) А.М. Терентьєв
З оригіналом згідно.
Суддя Секретар
Справа № 2-а-2097/2010 г.
ПОСТАНОВА
Іменем України
ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНИ
28 вересня 2010 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді Терентьєва А.М.,
при секретарі Копосовой Н.І.,
за участю представника відповідача Кваченко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Феодосії справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення м. Феодосії про визнання дій незаконними, стягнення грошової компенсації за неотриману путівку на лікування, -
Керуючись ст.ст.9,11,17,69,71,94,99,ч.4 ст.128,159,160-163,186 КАС України, на підставі ст.29 Закону України „Про реабілітацію інвалідів в Україні», ст.36 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Українік», суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення у м. Феодосія відмовити.
На постанову може бути подана апеляція до Севастопольського адміністративного апеляційного суду через Феодосійський міський суд у порядку ст.186 КАС України шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
При проголошенні вступної та резолютивної частин постанови, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя (підпис) А.М. Терентьєв
З оригіналом згідно.
Суддя Секретар