Справа № 2а-569/2010 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 жовтня 2010 року Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої - судді Данилів О.М.
при секретарі Уляшевій М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бережани адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції УМВСУ в Тернопільській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся в суд з позовом до Управління Державної автомобільної інспекції УМВСУ в Тернопільській області про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги і просить скасувати постанову серії ВО № 157902, винесену інспектором ВДАІ Золотим П.В. про притягнення його до адміністративної відповідальності із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень у зв`язку з тим, що він не порушував Правил дорожнього руху, пояснив, що він здійснив вимушену зупинку транспортного засобу. В обґрунтування заявлених позовних вимог дав пояснення, аналогічні змісту позовної заяви. Вважає, що в його діях відсутній склад згаданого адміністративного правопорушення, оскаржуване ним рішення відповідачем прийнято незаконно, безпідставно, без обґрунтування належними і допустимими доказами.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоч про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку; доказів в доведення правомірності свого рішення та заперечень щодо позову не подав; не повідомив суд про причини своєї неявки, а тому суд вирішив слухати справу у його відсутності по наявних доказах у справі.
Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
У відповідності до ст. 6. Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» від 11 вересня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов”язків цивільного характеру.
Статтею 18 КАСУ передбачено підсудність адміністративних справ місцевим загальним судам з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до вимог розпорядження Міністерства Внутрішніх Справ України від 21 травня 2009 року № 466, адміністративний протокол повинен складатися лише за умови доведення вини водія транспортного засобу та достатніх доказів про допущення ним порушень ПДР (3-4 фото, відео матеріалів, показів свідків тощо).
Судом встановлено, що постановою серії ВО 157902 від 14 вересня 2010 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень за зупинку автомобіля, допущену ним в с. Городище Козівського району Тернопільської області.
В судовому засіданні позивач пояснив, що 14 вересня 2010 року він, керуючи транспортним засобом “Suzuki “ із д.н.з. НОМЕР_1 в с. Городище Козівського району Тернопільської області, здійснив вимушену зупинку автомашини, оскільки загорілася лампочка тиску масла. У зв`язку із вищезазначеним, щоб перевірити причину такого сигналу, він зробив вимушену короткочасну зупинку, включивши при цьому аварійний сигнал зупинки, таким чином він виконав вимогу п.22.2 ПДР. Крім цього, він зазначену вимушену зупинку здійснив значно більше ніж за 30 метрів від посадового майданчика. Вважає, що в його діях відсутні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП через що він не повинен нести за це відповідальності. А так як він не порушував Правил дорожнього руху, то винесену інспектором 14 вересня 2010 року постанову, слід скасувати.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову, однак останній на неодноразові виклики в судове засідання не з”явився і не надіслав суду заяви, у якій би зазначив своє ставлення до заявленого позову та не представив суду доказів, що підтверджують правомірність його дій та винність позивача у скоєнні даного правопорушення.
Єдиним доказом в справі про вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, є протокол про адмінпорушення від 14 вересня 2010 року. Однак, відповідно до ст. 251 КУпАП порушення повинно було фіксуватися за допомогою технічних приладів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чого зроблено не було. Постанова про адмінпорушення від 14 вересня 2010 року не містить всіх даних, необхідних для прийняття законного рішення. Свідки при винесенні постанови не допитувалися, інших фактичних даних, які би підтвердили вчинення позивачем адміністративного правопорушення, в справі не має.
Викладене дає підстави вважати, що інспектором не вжито заходів для забезпечення всебічного, повного і об’єктивного з’ясування всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Наявні у справі матеріали не містять безперечних доказів і є недостатніми для однозначного висновку про винуватість позивача в порушенні ним Правил дорожнього руху України, а тому дії працівника ВДАІ щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340грн. слід визнати неправомірними.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 9, 10–12, 17, 18, 70-71, 86, 122, 158-163 КАС України, ст.ст.251, 254, 283, 288, 289 КУпАП, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити.
Постанову серії ВО № 157902, винесену 14 вересня 2010 року інспектором ВДАІ Золотим П.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення в розмірі 340 гривень скасувати, а провадження по справі закрити.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Бережанського
районного суду Тернопільської області Данилів О.М.
Копія з оригіналом вірна.
Оригінал рішення знаходиться в справі № 2а-569/2010 р.
В.о. голови Бережанського
районного суду Тернопільської області Шміло В.І.