АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
______________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 жовтня 2010 р. м. Тернопіль
Суддя апеляційного суду Тернопільської області Подковський О.А.
з участю прокурора – Марцун А.А.,
потерпілого – ОСОБА_1,
представника потерпілого – ОСОБА_2,
розглянувши адміністративну справу відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Токи Підволочиського району, українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, -
В С Т А Н О В И В:
Постановою судді Тернопільського міськрайонного суду від 24 вересня 2010 року провадження у справі відносно ОСОБА_3 за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП закрито, у зв’язку із відсутністю події і складу правопорушення.
Як зазначив суд першої інстанції у своїй постанові, в протоколі про адміністративне правопорушення В01 № 008839 вказано, що 08 вересня 2010 року близько 09.00 год. громадянин ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом марки "ВАЗ 2107", д.н.з.НОМЕР_1, рухаючись автомобілем в м. Тернополі по вул. Злуки, будучи неуважним, під час руху, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, перед яким зупинився транспортний засіб, що рухався по сусідній смузі, не зменшив швидкість та не зупинився, щоб переконатись, що на пішохідному переході немає пішоходів та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_1, який переходив проїзну частину дороги в межах нерегульованого пішохідного переходу з права наліво відносно руху автомобіля, внаслідок чого пішохід отримав тілесні ушкодження, а автомобіль механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.п.1.5, 2.3 б, 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України.
Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення В01 № 008840 вказано, що 08 вересня 2010 року близько 09.00 громадянин ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом марки "ВАЗ 2107", д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись автомобілем в м. Тернополі по вул. Злуки, будучи причетним до ДТП, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив вимоги п.2.10 Правил дорожнього руху України.
______________________________________________________________________
Головуючий 1 інст. – Іващенко О.Ю. Справа №33-260
Доповідач в апеляції – Подковський О.А. Категорія- ст.124 КУпАП
У судовому засіданні правопорушник ОСОБА_3 свою вину у вчиненні
правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-4 КУпАП, не визнав та пояснив, що будь-яких пошкоджень транспортних засобів, крім того, яким керував він, або вантажів, шляхів, шляхових споруд чи іншого майна не було.
В матеріалах справи відсутні дані про пошкодження транспортних засобів, або вантажів, шляхів, шляхових споруд чи іншого майна, крім транспортного засобу, яким керував ОСОБА_3
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад даних правопорушень, у зв’язку із чим закрив провадження у справі.
У апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_1 просить постанову суду щодо ОСОБА_3 скасувати, та прийняти нову, якою притягнути останнього до адміністративної відповідальності. Свої вимоги аргументує тим, що факт порушення правил дорожнього руху ОСОБА_3 доводиться протоколами про адміністративні правопорушення, протоколом огляду місця ДТП та план – схемою до нього, протоколом огляду транспортного засобу, поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, довідкою ТМКЛШД №11572 від 8 вересня 2010 року, листком непрацездатності, яким підтверджено перебування потерпілого на амбулаторному лікуванні через травми, отримані внаслідок наїзду автомобіля ОСОБА_3.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши скаржника та його представника, які її підтримали, прокурора, яка погоджується з тим, що в діях ОСОБА_3 наявний склад правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КупАП, за якою слід притягнути його до відповідальності , вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляція підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що протоколи про вчинення правопорушень громадянином ОСОБА_3 складались працівниками ВДАІ в тому числі і на підставі постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 17 вересня 2010 року, яка є протиречивою та невмотивованою. Так, мотивуючи своє рішення працівник ВДАІ зазначив: „З метою встановлення ступеню тяжкості виявлених у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень було призначено судово-медичне дослідження вказаного громадянина, однак на даний час висновок СМЕ відносно нього не виконаний, оскільки ОСОБА_1 перебуває на амбулаторному лікуванні.
Беручи до уваги вищевикладене та те, що в матеріалах перевірки не вбачається , що громадянин ОСОБА_1 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 286 КК України , та він перебуває на амбулаторному лікуванні , що унеможливлює проведення судово-медичного дослідження, з метою встановлення ступеня тяжкості отриманих тілесних ушкоджень, а встановлений законодавством строк проведення перевірки по даному факту закінчується, керуючись ст. ст. 97, 99, 6 п. 2, постановив: в порушенні кримінальної справи за ч. 1 ст. 286 КК України відносно ОСОБА_3 відмовити за ст. 6. п.2 КПК України ”.
Вказаний висновок спеціаліста у матеріалах справи відсутній і по теперішній час. Оскільки, у справі відсутні відомості про ступінь тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_1, який як слідує із довідки Тернопільської міської комунальної лікарні №2 перебув на лікарняному більше 20 днів, рішення суду першої інстанції про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_3 є передчасним.
З огляду на те, що ОСОБА_1 отримав внаслідок ДТП тілесні ушкодження, ступінь тяжкості яких невстановлений, визначити чи є дії ОСОБА_3 злочином, чи адміністративним проступком неможливо, як і неможливо було прийняти рішення в справі про адміністративне правопорушення.
Тобто, як слідує із п. 3 резолютивної частини постанови про відмову в порушені кримінальної справи, для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі необхідно: „після завершення лікування ОСОБА_1 , з метою встановлення ступеню тяжкості його тілесних ушкоджень, призначити судово-медичне дослідження по медичній документації та долучити висновок спеціалістів СМЕ до матеріалів справи ”.
Крім того, ні працівники , ні суд не звернули увагу на те, що внаслідок вищеописаної ДТП був пошкоджений одяг ОСОБА_1, про що останній заявив в судовому засіданні під час апеляційного розгляду справи.
Також, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, автомобіль яким керував ОСОБА_3 належить не йому, а громадянину ОСОБА_8. Отже, посилання суду на те, що діями ОСОБА_3 нікому крім нього самого не завдано шкоди, є безпідставними. Діями ОСОБА_3, в разі доведеності його вини, завдано шкоди громадянину ОСОБА_1 внаслідок пошкодження його одягу, а також громадянину ОСОБА_8 , автомобілю якого завдано механічних пошкоджень.
Рішення ж про закриття справи за ст. 122-4 КУпАП відносно ОСОБА_3 суд першої інстанції в своїй постанові взагалі не мотивував.
За таких обставин, приходжу до висновку, що постанову Тернопільського міськрайонного суду щодо ОСОБА_3 слід скасувати, а матеріали справи направити прокурору м. Тернополя для організації перевірки по факту ДТП.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
П О С Т А Н О В И В:
Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково
Постанову Тернопільського міськрайонного суду від 24 вересня 2010 року відносно ОСОБА_3 скасувати.
Матеріали направити прокурору м. Тернополя для організації перевірки.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Подковський О.А.
Копія вірна: суддя Подковський О.А.