Справа № 2-с-3/2010 р.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 жовтня 2010 року Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого – судді Гнипа О.І.,
при секретарі Бородіній В. В.,
за участю:
боржника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області цивільну справу наказного провадження за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу Семенівського районного суду Чернігівської області від 27 вересня 2010 року щодо присудження з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів,-
В С Т А Н О В И В :
Стягувачем, ОСОБА_2, подавалася до суду заява про видачу судового наказу відносно боржника, ОСОБА_1, у якій заявник просила стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Гай Сосницького району Чернігівської області, проживаючого по АДРЕСА_1, аліменти на її на користь на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви, тобто з 23 вересня 2010 року.
Судовим наказом Семенівського районного суду Чернігівської області від 27 вересня 2010 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 присуджені аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі до суду заяви, тобто з 23 вересня 2010 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Не погоджуючись із вказаним судовим наказом, боржник ОСОБА_1 подав до суду заяву про скасування судового наказу, у якій просить скасувати зазначений наказ та видати новий судовий наказ (змінений), яким зменшити суму стягнення аліментів до 1/5 частини його заробітку або стягнути з нього аліменти у твердій грошовій сумі. В обґрунтування вимог заяви про скасування судового наказу боржник у ній зазначив про те, що з 23 травня 1987 року він перебував у шлюбі з ОСОБА_2. Від шлюбу у них є двоє дітей, зокрема, донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, та донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4. У 1998 році шлюб зі стягувачем був розірваний і з боржника були присуджені аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку. Так як донька ОСОБА_4 з-за поведінки колишньої дружини виявила бажання проживати з ним, а дружина отримувала аліменти на двох дітей і їх використовувала не за призначенням, то він змушений був звернутися до суду стосовно звільнення його від сплати аліментів. Своїм рішенням від 01 квітня 2001 року Семенівський районний суд Чернігівської області звільнив його від сплати аліментів, враховуючи ті обставини, що його старша донька знаходилася на його утриманні. До цього часу старша донька навчалася у вищому навчальному закладі і на даний час його закінчила та працевлаштувалася. Протягом указаного періоду він, незважаючи на скрутне матеріальне становище, допомагав старшій доньці навчатися, по мірі можливості надавав матеріальну допомогу меншій доньці ОСОБА_3, купуючи одяг та взуття, а також кожне літо вона проживала у його матері і всі члени родини надавали їй матеріальну допомогу. Стягувач ОСОБА_2 не підтримує ніяких стосунків із старшою донькою і жодного разу не надавала їй допомоги у будь-якому вигляді. Дочекавшись закінчення навчання доньки, ОСОБА_2 подала до Семенівського районного суду Чернігівської області заяву про стягнення з нього аліментів на утримання доньки ОСОБА_3. Судовим наказом Семенівського районного суду Чернігівської області стягнуто з нього аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини заробітку щомісячно. Визнаючи себе батьком дитини, він згоден з аліментними зобов’язаннями, але не згоден з розміром аліментів, вказаним у судовому наказі, з таких підстав. Відповідно до законодавства, при визначенні розміру аліментів суд ураховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, доньки, сина, а також інші обставини, що мають істотне значення. Видаючи судовий наказ, суд формально стягнув з нього аліменти на підставі документів, поданих заявником. Однак, він є інвалідом 3 групи як учасник бойових дій в Афганістані, у зв’язку з чим одержує на даний час пенсію у розмірі 1581 гривні. Двічі на рік він проходить курси лікування, що потребує значних матеріальних коштів та моральних зусиль, а також щомісячно на амбулаторне лікування він витрачає близько 200 гривень. Більше 200 гривень щомісячно він затрачує на оплату комунальних послуг. Також у нього в сільській місцевості проживає одинока мати, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка потребує допомоги (заготівля дров, обробка городу тощо), що також потребує коштів. Його старша донька ОСОБА_4 у цьому році працевлаштувалась в місті Чернігові і отримує як молодий спеціаліст не велику заробітну плату, проживає на квартирі, за що сплачує близько 400 гривень, і він допомагає їй у цьому. Попередня домовленість зі стягувачем була про те, що він буде давати гроші на оплату за квартиру доньці, а вона не буде подавати на аліменти, адже це її також донька, проте стягувач знехтувала моральними принципами як мати. Стягувач не піклується за меншу доньку і бажає отримати аліменти для використання в своїх цілях, так як зловживає алкогольними напоями. Її неодноразово хотіли позбавити батьківських прав і матеріали знаходяться у службі у справах дітей Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області. Стягувач з донькою проживає у своєї матері, має мінливий заробіток, але є натуральне господарство (корова, свині, кури, город та інше). Він на даний час сплачує 316 гривень за виконавчим листом щомісячно. Також має намір за бажанням його меншої доньки забрати її проживати з ним. При таких обставинах він вважає, що фактично він не отримує коштів, які відповідають його прожитковому мінімуму для людини відповідного віку (46 років). Тим більше, що згідно законодавства, з урахуванням всіх обставин, частка стягнення аліментів визначається судом. При винесенні нового судового наказу суд може стягнути з нього аліменти у твердій грошовій сумі або стягнути аліменти рівно 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (13 років) чи зменшити стягнення аліментів до 1/5 частини.
У судовому засіданні боржник ОСОБА_1 повністю підтримав подану ним заяву про скасування судового наказу та висловив думку про те, що, на його погляд, подана ним заява підлягає задоволенню.
Стягувач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилася.
Суд, вислухавши боржника, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши доводи заяви про скасування судового наказу, вважає за необхідне задовольнити заяву частково за наступних обставин.
У заяві про скасування судового наказу боржником висунуті по суті альтернативні вимоги або про зменшення розміру присуджених аліментів у частці, при стягненні якої в силу положень ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України має бути визначений мінімальний розмір аліментів на одну дитину, котрий не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, або про визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі (ст. 184 Сімейного кодексу України), до якої положення про присудження аліментів на дитину в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку згідно ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України не застосовуються.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 96 Цивільного процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано лише у разі наявності однієї вимоги про присудження аліментів на дитину в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Існуюча вимога боржника про присудження аліментів у твердій грошовій сумі вказує на спір про право, а отже, вона не може бути розглянута у порядку наказного провадження, оскільки підлягає розгляду тільки у позовному провадженні.
За таких обставин змінений судовий наказ, як про це просить боржник, судом виданий бути не може.
В той же час доводи боржника щодо розміру аліментів підлягають дослідженню у сукупності з доводами стягувача про менший розмір аліментів, ніж бажає одержувати їх стягувач, а тому за правилами п. 2 ч. 8 ст. 1051 Цивільного процесуального кодексу України суд убачає за потрібне вищезазначену заяву боржника задовольнити частково із скасуванням судового наказу Семенівського районного суду Чернігівської області від 27 вересня 2010 року щодо присудження з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів та з роз’ясненням стягувачеві про те, що заявлені нею вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред’явлення позову.
Керуючись ст. 1051 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Семенівського районного суду Чернігівської області від 27 вересня 2010 року щодо присудження з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів – задовольнити частково.
Судовий наказ Семенівського районного суду Чернігівської області від 27 вересня 2010 року про присудження з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів – скасувати.
Роз’яснити ОСОБА_2, що заявлені нею вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред’явлення позову (при пред’явленні позову у даному випадку згідно вимог ч. 3 ст. 118, ч. 6 ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви обов’язково мають бути додані копії цієї ухвали).
Копію ухвали надіслати ОСОБА_2.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Чернігівської області через Семенівський районний суд Чернігівської області шляхом подачі в п’ятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. При постановленні ухвали без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: О. І. Гнип