Справа №22ц-8189/10 Суддя першої інстанції Гаврасієнко В.О.
Категорія 24 Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Козаченка В.І.,
суддів: Довжук Т.С., Мурлигіної О.Я.,
при секретарі судового засідання Петровській О.С.,
за участю: позивачки ОСОБА_2 та представника відповідача Козирєва А.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 травня 2010 р. за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства ,,Миколаївгаз" (далі – ВАТ ,,Миколаївгаз") про визнання дій неправомірними та покладання обов'язку провести перерахунок комунальних послуг,
В С Т А Н О В И Л А :
10 червня 2008 р. ОСОБА_2 звернулась до суду з пізніше уточненим позовом до ВАТ ,,Миколаївгаз" про захист прав споживача шляхом визнання дій відповідача неправомірними та покладання на нього обов'язку провести перерахунок оплати комунальних послуг.
Зазначала, що проживає у АДРЕСА_1, де окрім неї зареєстровані ще три особи. Відповідно до договору, укладеному між сторонами 4 вересня 2006 р., відповідач надає за вказаною адресою комунальні послуги із газопостачання, а позивачка повинна своєчасно та в повній мірі здійснювати оплату за спожитий газ за цінами, встановленими уповноваженими на це органами державної влади.
В квартирі позивачки, з опалювальною площею 116,9 кв. м, встановлені газова плита, газовий водонагрівач, АГВ, а спожитий газ обліковується побутовим газовим лічильником.
На думку позивачки, обсяг спожитого нею у 2007 році газу не перевищив 6000 куб. м., а відповідач вважає, що таке перевищення допущено, а тому вимагає від неї сплатити 4691 грн. 48 коп. неіснуючої заборгованості.
Посилаючись на викладені обставини, позивачка просила суд визнати такі дій відповідача неправомірними та покласти на нього обов’язок провести перерахунок заборгованості за вказані комунальні послуги.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 травня 2010 р. в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на невірну оцінку судом доказів по справі, невідповідність його висновків обставинам спору та положенням матеріального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позову.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши надані сторонами докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до ст. ст. 16, 19 Закону України ,,Про житлово-комунальні послуги” від 24 червня 2004 р. (з наступними змінами) відносини між учасниками сфери житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. А порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Згідно ст. 20 вказаного Закону споживач має право, а також зобов’язаний, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг і оплачувати такі послуги у строки, встановлені договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що за договором, укладеним сторонами 4 вересня 2006 р., відповідач надає позивачці послуги із газопостачання, а вона зобов’язалась оплачувати отримані послуги за встановленими цінами.
Пунктами 4.2.2, 4.3 цього договору передбачено, що при наявності індивідуального лічильника газу, плата за розрахунковий період (один місяць) повинна вноситись позивачкою до 25 числа поточного місяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця.
Між тим, в порушення положень указаного договору та Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 р. (з наступними змінами) оплату за спожитий у листопаді – грудні 2006 року та січні 2007 року позивачка провела відповідно до показань індивідуального лічильника газу однією квитанцією лише 14 лютого 2007 р., що унеможливило встановити реальний обсяг спожитого нею газу в кожному із указаних місяців.
Таким чином, за показами лічильника обсяг спожитого позивачкою газу за 2007 рік склав 6577,06 куб. м., що викликало дію Постанови НКРЄ від 19 грудня 2006 р., якою передбачено, що за умови споживання природного газу за рік в обсягах від 6000 до 12000 куб м, його ціна складає 98 коп. за 1 куб. м.
В зв’язку з чим, відповідач зробив перерахунок вартості спожитого позивачкою за 2007 рік газу та запропонував погасити 4691 грн. 48 коп. виниклої заборгованості. Оскільки такі дії відповідача відповідають указаним нормам матеріального права та укладеному між сторонами договору, то їх не можна визнати неправомірними.
Правильно встановивши обставини справи та надавши їм вірну правову оцінку, місцевий суд ухвалив обґрунтоване рішення про відмову в позові.
Посилання позивачки на можливість встановлення середньомісячного обсягу споживання нею газу в період із листопада 2006 року по лютий 2007 р. безпідставне, оскільки Тимчасове Положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання лічильників природного газу (будинкових або на групах будинків) затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 р., застосовується у разі, коли такі лічильники обліковують спожиття газу декількома абонентами, а не так як у даному випадку, коли в будинку позивачки встановлений індивідуальний лічильник.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують указані висновки місцевого суду, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення, ухваленого з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 травня 2010 р. залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: