Справа №2-459/10

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

25 жовтня 2010 року                               Борзнянський районний суд Чернігівської області  в складі:  

                                                                   головуючого судді                            Луговця О.А.                              

                                                                   при секретарі                                     Чорнуха Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі  суду  м. Борзни справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про припинення права на частку в спільному майні, -

В С Т А Н О В И В :

                ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про припинення права відповідачів на 1/6 частини житлового будинку та господарських будівель, яке знаходиться в АДРЕСА_1, та визнання за ними права власності на зазначену 1/6 частину домоволодіння, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що позивачам в сукупності належить 5/6 частин вказаного будинку з господарськими будівлями, тоді як частка відповідачів в спірному домоволодінні, що залишилася їм у спадок за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_8, є незначною і не може бути виділена в натурі, вони там не проживають, спільне володіння і користування даним будинком є неможливим через неприязні відносини, відповідачі мають власне житло в інших населених пунктах, а тому таке припинення не завдасть їм ніякої істотної шкоди.

                 Позивачі в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали і просили їх задовольнити з вищевказаних підстав.

                Відповідачка ОСОБА_6 в судовому засіданні позов не визнала і пояснила, що вона проживає разом з чоловіком у м. Ічня у власному будинку; з позивачами перебуває в неприязних відносинах; не заперечує, що належна їй та брату по заповіту після смерті матері ОСОБА_1 спадкова частина домоволодіння є незначною, але не погоджується її переуступити позивачам, так як вони можуть продати будинок і її брат ОСОБА_1, один із позивачів по справі, залишиться ні з чим; свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спірне нерухоме майно не отримала через брак часу та коштів; правовстановлюючі документи на спірне домоволодіння вважає неправильними.

                Відповідач ОСОБА_7 був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, але в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи та заперечення проти позову з доказами на їх обґрунтування не подав.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого висновку.

За змістом ч.1 ст.365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1/ частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2/ річ є неподільною; 3/ спільне володіння і користування майном є неможливим; 4/ таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

В судовому засіданні встановлено й підтверджується матеріалами справи, що позивачам на праві спільної часткової власності в рівних долях належить 5/6 частин житлового будинку з господарськими будівлями, які знаходяться в АДРЕСА_1; решта 1/6 частини спірного домоволодіння належала ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, й спадкоємцями за заповітом від 14 квітня 2003 року після якої є в рівних долях відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7 Як бачається з матеріалів спадкової справи Борзнянської державної нотаріальної контори, обидва відповідачі згідно приписів ст.1268 ЦК України прийняли спадщину, а тому вона належить їм з часу відкриття спадщини й у відповідності до положень ст.1296 ЦК України відсутність у них свідоцтв про право на спадщину не позбавляє їх права на спірну частину спадкового майна, тобто ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є співвласниками 1/6 частини в зазначеному домоволодінні (по 1/12 частині кожен) й розмір цієї частки на думку суду є незначним.

Крім того, позивач ОСОБА_1 є одноособовим власником житлового будинку з господарськими будівлями в АДРЕСА_1-А, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Сиволозької сільської ради, та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «Ніжинське МБТІ» від 01.02.2010р.

Згідно висновків судової будівельно-технічної експертизи реальна вартість житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1, становить 13478 грн., в тому числі 5/6 частин – 11232 грн. та 1/6 частини – 2246 грн.; розподіл даного домоволодіння в натурі на 5/6 та 1/6 частини чи на 5/6 та 1/12 і 1/12 частини є неможливим, як і не представляється можливим визначення порядку користування цим житловим приміщенням, - зазначені висновки експертизи узгоджуються з положеннями чинного законодавства.

Виходячи з висновків вказаної експертизи та положень ст.183 ЦК України спірне домоволодіння є неподільною річчю.

Неможливість спільного володіння та користування сторін спірним домоволодінням обумовлене неприязними стосунками, які склалися між позивачами та відповідачкою ОСОБА_6, що не заперечується ними у судовому засіданні.

З доводів позивачів та пояснень відповідачки ОСОБА_6 вбачається, що вона разом зі своїм чоловіком мають власний житловий будинок у м. Ічня Чернігівської області, що також підтверджується довідкою Ічнянського РБТІ №186 від 20.08.2010р.; відповідач ОСОБА_7 згідно довідки Новгород-Сіверського МБТІ №204 від 31.08.2010р. також забезпечений житлом, а тому припинення їх права на частку у спірному домоволодінні на думку суду не завдасть істотної шкоди їхнім інтересам та членам їх сімей.

ОСОБА_1 від імені решти позивачів за квитанцією №180/180 від 25.10.2010р. на депозитний рахунок суду були внесені грошові кошти в сумі 2246 грн. в рахунок компенсації вартості частки відповідачів у спірному будинку, тобто вимоги ч.2 ст.365 ЦК України позивачами виконані.

Посилання відповідачки щодо неправильності виготовлення позивачами правовстановлюючих документів на спірне домоволодіння суд не приймає до уваги, оскільки ця обставина не підтверджена ніякими доказами і оспорювання вказаних документів у встановленому законом порядку не проводилося, тобто вони є чинними.

Таким чином, враховуючи вищевказані обставини справи, вимоги позивачів є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

                ОСОБА_1 від імені решти позивачів при подачі позовної заяви за квитанцією №116/116 від 16.09.2010р. було надмірно сплачене державне мито в сумі 2195,33 грн., а тому відповідно до п.1 ч.1 ст.83 ЦПК України зазначена сума судових витрат підлягає поверненню ОСОБА_1 після набрання рішенням законної сили, а решту суми судових витрат (51 грн. державного мита, 120 грн. на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 1998 грн. за проведення судової будівельно-технічної експертизи, а всього – 2169 грн.) слід стягнути на його користь в солідарному розмірі з відповідачів відповідно до положень ст.88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.355, 356, 365, 1223, 1268, 1296 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 83, 88, 208, 212-215 ЦПК України, суд, -

                                            В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про припинення права на частку в спільному майні – задовольнити.

Припинити право ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на 1/6 частину житлового будинку та господарських будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1, та належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8.

 Виплатити ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з депозитного рахунку суду №НОМЕР_1  ТУ ДСА в Чернігівській області грошові кошти в сумі 2246 грн. (по 1123 грн. -кожному), що були внесені ОСОБА_1 за квитанцією №180/180 від 25.10.2010р. як компенсація вартості 1/6 частини в  житловому будинку та господарських будівлях, що знаходиться в АДРЕСА_1, та належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 право на 1/6 частину житлового будинку та господарських будівель, розташованих в АДРЕСА_1.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 понесені ним по справі судові витрати: 51 грн. державного мита, 120 грн. на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 1998 грн. за проведення судової будівельно-технічної експертизи, а всього – 2169 грн. судових витрат.

Зобов'язати фінансовий орган Борзнянського району м. Борзни Чернігівської області повернути ОСОБА_1 надмірно сплачене ним за квитанцією №116/116 від 16.09.2010р. державне мито в сумі 2195,33 грн.

                Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Борзнянський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення; особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Борзнянського районного суду                                                 О.А.Луговець