Справа № 2-6/2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2010 року Покровський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді Єланського О.Г.
при секретарі Копиці С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої самовільним захватом земельної ділянки , -
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої самовільним захватом земельної ділянки. В обґрунтування позовних вимог він вказав, що в 1991 році на підставі рішення правління колгоспу «Побєда» йому було виділено 0,10 га присадибної ділянки від землекористувача ОСОБА_2 В 2000 році на земельній ділянці, що граничить з ділянкою відповідача ОСОБА_2 ним була засіяна люцерна для годівлі ВРХ. Восени 2002 року, при оранці земельної ділянки відповідач ОСОБА_2 самовільно захватив, при цьому порушив межові знаки. З приводу даної ситуації відповідач ніяких пояснень не надав, тому позивач був змушений звернутися до Покровської селищної ради з метою відновлення меж своєї земельної ділянки та комісійного обстеження факту самовільного захвату. Комісія, актом від 27.11.2002. року в його присутності та в присутності відповідача підтвердила факт самовільного захвату баско І.П. частки земельної ділянки площею 369 кв.м. та підтвердила, що відповідачем було переорано 369 кв.м. люцерни. В результаті самовільного захвату земельної ділянки відповідачем позивачу було завдано матеріальну шкоду в розмірі 1332,8 грн. та моральну шкоду в розмірі 1000 грн. Просить суд позов задовольнити.
Позивач ОСОБА_1. позовні вимоги підтримав та просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 1332 грн. 80 коп., а також моральну шкоду в розмірі 1000 грн.
Відповідач ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечив та суду пояснив, що в 1990 році купив будинок в с. Романки, де й проживає по даний час. Через деякий час позивачу ОСОБА_1. дали відрізок землі на якому він викорчував дерева, кущі та посіяв люцерну не на своїй земельній ділянці, тобто порушив межу між їхніми земельними ділянками на 1,5 м. На прохання переорати спірну частину земельної ділянки, що засіяна люцерною, позивач відмовився. Просить суд відмовити у задоволенні даного позову.
Свідок ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суду пояснили, що входили до складу комісії та складали акт обміру земельних ділянок ОСОБА_1. АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 АДРЕСА_2 від 27.11.2002 року. Також суду пояснили, що було звернення ОСОБА_1. в якому він зазначав, що ОСОБА_2 самовільно захватив та переорав земельну ділянку на якій було засіяна люцерну. На розораній земельній ділянці були залишки люцерни, але хто переорав він не знає.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що ОСОБА_2 запросив його, щоб він здійснив оранку земельної ділянки та пояснив йому, що частину земельної ділянки він віддавав у користування ОСОБА_1., а тепер хоче її забрати для власного використання. Також суду пояснив, частина земельної ділянки була засіяна люцерною. Під час проведення оранки до нього прийшов ОСОБА_1. та пояснив, що дана земельна частка, на якій посіяно люцерну належить йому на праві приватної власності та в нього є Державний акт на дану земельну частку.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1. підлягає частковому задоволенню за наступними підставами.
З протоколу № 3 засідання правління колгоспу «Побєда» Покровського району Дніпропетровської області від 20.02.1991 року вирішено наділити присадибною ділянкою в розмірі 0,10 га ОСОБА_1 з ділянки ОСОБА_2 (а.с. 12);
Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серія ІІІ-ДП № 117881 вбачається, що ОСОБА_1., який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення 18/23 Покровської селищної Ради народних депутатів від 25.01.2001 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,400 га в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території АДРЕСА_1 Покровської селищної ради. Землю передано для будівництва та обслуговування житлового будинку 0,250 га, ведення особистого підсобного господарства 0,150 га. (а.с. 59);
Згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія ІІІ-ДП № 117870 вбачається, що ОСОБА_1. який мешкає за адресою: с. Романки на підставі рішення 6 сесії 22 скликання Покровської селищної Ради народних депутатів від 28.12.1995 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,320 га. Земельна ділянка розташована на території с. Романки, Покровської селищної ради. Землю передано для будівництва та обслуговування житлового будинку 0,250 га, ведення особистого підсобного господарства 0,70 га. (а.с. 60);
Відповідно до розрахунку до позовної заяви про збільшення позовних вимог (а.с. 34-35) матеріальна шкода складається з: - необхідності придбання насіння люцерни в кількості 20 кг. по ціні 12 грн. за 1 кг., що становить 240 грн.; - придбання у лютому 2003 року силосу у ТОВ «Шевченківське» Васильківського району на суму 100 грн.; - доставка силосу додому в с. Романки на протязі лютого-березня 2003 року – 38,50 грн. за 20 літрів бензину; - доставка в с. Романки членів комісії селищної ради – 10,00 грн. (10 літрів бензину); - обробіток земельної ділянки в 2000 р. – 54,69 грн.; - обробіток земельної ділянки в 2001 – 2002 роках – 120,00 грн. Всього на загальну суму 563,19 грн. Але з урахуванням індексу інфляції застосованої відповідно до зведеної таблиці індексів інфляції (а.с.39) загальна сума матеріальна шкоди становить 1332,8 грн.
Як видно із матеріалів справи позивач ОСОБА_1. поніс матеріальні витрати в результаті неправомірних дій ОСОБА_2 на суму 1332,8 грн.
Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1. до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі у розмірі 1332,8 грн.
Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне позов ОСОБА_1. про стягнення моральної шкоди, завданої неправомірними діями стягнути з ОСОБА_2 виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості задовольнити частково в розмірі 500грн.
Таким чином, суд вважає позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої самовільним захватом земельної ділянки підлягаючим частковому задоволенню.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 необхідно стягнути 51 грн. судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись п.9 ППВСУ № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст.ст.209, 215, 218 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої самовільним захватом земельної ділянки задовольнити частково.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 1332 грн. 80 коп., моральну шкоду в розмірі 500 грн., а всього в загальній сумі 1832 грн. 80 коп.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-денний строк, з дня проголошення рішення, апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя :