Справа № 2-о-731

2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2010 року

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі головуючого-судді Баранова В.І., при секретарі Сюсель І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вказуючи на те, що подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливі. В заяві зазначає, що 06.07.2002 року вступила з відповідачем до шлюбу. Від цього шлюбу мають неповнолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає разом з позивачкою. Позивач вказує, що з липня 2007 року вони з відповідачем не проживають однією родиною та не ведуть спільне господарство, їх родина розпалася через відсутність взаєморозуміння, різні погляди на сімейне життя та постійні суперечки, тому вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливі. Спору про поділ майна, що є спільною власністю, та про утримання й виховання дитини в теперішній час немає. Після розірвання шлюбу бажає залишити прізвище „ОСОБА_1”.

Позивач надала до суду заяву, в якій просила слухати справу за її відсутністю, на позові наполягає в повному обсязі.

Від відповідача надійшла заява, в якій він просив слухати справу за його відсутності, позовні вимоги визнає.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, з урахуванням заяв сторін про слухання справи за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Сторони перебувають у шлюбі з 06.07.2002 року, шлюб зареєстрований комітетом ЗАГС адміністрації „місто окружного значення Нефтеюганськ” Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області, актовий запис № 479, та мають від шлюбу неповнолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копіями свідоцтва про укладення шлюбу та про народження /а.с.6,7/.

Спільне життя в сторін не склалося через різні погляди на сімейне життя, відсутність взаєморозуміння та поваги, шлюбні стосунки припинені з липня 2007 року, примирення неможливе.

Заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка і жінки та після розірвання шлюбу не будуть порушені їх особисті і майнові права, а також права їхньої дитини, що має істотне значення. Суд вважає, що при таких обставинах подальше спільне життя і збереження шлюбу стали неможливими, тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.104, 110, 111, 112 СК України, ст. 10, 60, 88, 197, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_1 Зокірджона Сайдулоєвича про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб, зареєстрований 06.07.2002 року комітетом ЗАГС адміністрації „місто окружного значення Нефтеюганськ” Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області, актовий запис № 479, між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, що мають неповнолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Прізвища сторін після реєстрації розірвання шлюбу залишити без змін.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ                                 В.І.БАРАНОВ