№1-294\10

                                  ВИРОК

                                                              ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2010р.                                                          м.Виноградів

          Виноградівський районний суд Закарпатської області у особі головуючого  судді А.А.Надопта, при секретарі Н.В.Казимірській, за участю прокурора Г.І.Леньо, потерпілої та підсудного, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів кримінальну справу по обвинуваченню-

                                           ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта середня, працюючий ТОВ «Соніта ЛТД»,   одружений- на вихованні не має неповнолітніх дітей, знаходиться на підписці про невиїзд, раніше не судимий,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України,

                                                           ВСТАНОВИВ:

          Суд визнав доведенним, що  підсудний ОСОБА_1 в порушення вимог ст.180 СК України, в період з 7.01.2001р. по 28.07.2008р. не виконував рішення Мукачівського районного суду від 17.01.2001р., згідно якого мав сплачувати 50% всіх видів його заробітку, щомісячно на користь ОСОБА_2 на утримання своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_3,  ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4,  ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2. Так він умисно, маючи реальну можливість сплачувати аліменти в період з 01.09.2003р. по 31.05.2004р. працював вчителем інформатики в Виноградівській ЗОШ І-ІП ступенів №4, після чого з червня 2004р. по лютий 2005р. працював на посаді інженера в ТОВ «Елан», з лютого до грудня 2005р. працював на посаді інженера на ТН «Радіо», далі з січня 2006 до липня 2006р. працював на посаді інженера в ЛВС «Сервіс», і з травня 2006р. працює на посаді завідуючого складом ТОВ «Соніта ЛТД», де отримував заробітну плату та умисно не повідомив жодну адміністрацію по місцю роботи про те, що він згідно рішення суду повинен сплачувати 50% від заробітку, чим злісно ухилявся від сплати аліментів, та завдав потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 13.056,01 грн.

          Ці висновки суд обгрунтовує на показах самого підсудного, який у продовж досудового слідства та в судовому засіданні  свою вину в інкримінованому йому злочині послідовно визнав повністю та підтвердив пред"явлене йому звинувачення, у скоєному щиро розкаюється і просить суд його суворо не карати.

          Зокрема, в суді він показав, що дійсно в порушення вимог Сімейного Кодексу України, в період з 7.01.2001р. по 28.07.2008р. не виконував рішення Мукачівського районного суду від 17.01.2001р., згідно якого мав сплачувати 50% всіх видів його заробітку, щомісячно на користь ОСОБА_2 на утримання своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5, хоча мав постійні місця роботи і стабільний заробіток. Також підсудний повністю визнав заявлений до нього потерпілою позов на суму 13.056,01 грн., який обіцяє виплатити в самий короткий час.

          Визначаючи в порядку, передбаченому ст.299 КПК України, обсяг доказів, що підлягають дослідженню, суд, за згодою учасників судового розгляду обмежується допитом підсудного, який визнав себе винним повністю. Дослідження решти доказів вважати недоцільним.

          Оцінивши зізнання підсудного ОСОБА_1 в сукупності з іншими зібранними органом досудового слідства по справі доказами та даним про його особу, безпосередньо перевіренними, дослідженими та оголошеними в судовому засіданні, яким суд дав належну оцінку, суд вважає, що  юридична кваліфікація злочинних дій підсудного ОСОБА_1 за ст.164 ч.1 КК України, як злісне ухилення в від сплати встановлених рішенням суду коштів на тримання дітей (аліментів) - являється правильною, а вина його повністю доведеною.

          Обговорюючи питання про обрання виду та міри покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного ним злочину та приймає до уваги те, що підсудний повністю визнав свою вину, у скоєному щиро розкаявся, до скоєння злочину по місцю проживання характеризувався позитивно \а.с.72-73\, на обліку у лікарів нарколога  та психіатра не перебуває \а.с.77\,  до кримінальної відповідальності раніше  не притягувався \а.с.69\.  

          Обставин, які-б обтяжували відповідальність підсудного- на досудовому слідстві та в суді не встановлено.

          За сукупністю таких обставин, враховуючи необхідність відповідності характера і ступенні суспільної небезпечності злочину обставинам його скоєння та особистості винного, суд приходить до переконання, що  виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливе без  ізоляції його від суспільства, призначивши йому покарання в межах санкції  ч.1 ст.164 КК України у вигляді накладення штрафу.

          Цивільний позов по справі потерпілою заявлений на суму 13.056,01 грн.

Обговорюючи питання про заявлений на досудовому слідстві потерпілою позов суд виходить з того, що ст.55 Конституції України закріплене право громадян на судовий захист від протиправних посягань.

Відповідно до п.4 ст.64 КПК України  у кримінальних справах підлягає доказуванню характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу здоров»я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.

    Згідно до роз»яснень, наведених  в п.4 Постанови Пленуму ВС України №13 від 02.07.2004р. «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів», вирішуючи питання про визнання особи потерпілим, орган досудового слідства й суду необхідно з»ясувати, яку конкретно шкоду заподіяно цій особі злочином (моральну, фізичну чи майнову).

Вирішуючи питання про відшкодування матеріальної шкоди суд визнає доводи потерпілої обгрунтованими. При цьому суд враховує, що із-за злочинних дій підсудного потерпіла по справі, а також її діти зазнала матеріальних втрат. Суд також враховує і матеріальне положення підсудного, який має постійне місце роботи та стабільний дохід.

На підставі наведеного, керуючись принципом справедливості, розумності та достатності (ст.3 ЦК України), суд вважає, що заявлений потерпілою цивільний позов, підлягає до задоволення, оскільки підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні його повністю визнав та пояснив, що згідний вказану суму повернути потерпілій.

          Питання про  речові докази по справі вирішити у відповідності до вимог ст.81 КПК України.

          Керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд-

                                                             ЗАСУДИВ:

          ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 1.700,00 грн.

        Запобіжний захід до засудженого ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередній - підписка про невиїзд.

Речових  доказів по справі та судових витрат не має.

    Цивільний позов задоволити повністю, стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 13.056,01 грн. матеріальної шкоди.

          На вирок може бути подана апеляція до Закарпатського  апеляційного суду протягом 15-ти діб з дня його проголошення через Виноградівський райнний суд.

        Головуючий:                                                                    А.А.Надопта