Справа № 22ц - 4943/10 Головуючий у 1 інстанції – Іщук Л.П.
Категорія: 27 Доповідач - Шевчук Л.Я.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2 листопада 2010 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого – судді Шевчук Л.Я.,
суддів – Свистун О.В., Подолюка В.А.,
при секретарі - Матюхіній О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом кредитної спілки «Інкомвклад»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду від 10 вересня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А :
Відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Луцького міськрайонного суду від 10 вересня 2010 року, яким позов кредитної спілки «Інкомвклад» задоволено частково.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь кредитної спілки «Інкомвклад» 2 061296, 18 грн. заборгованості за кредитним договором та 970 грн. судових витрат.
В поданій на рішення суду апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1, покликаючись на незаконність судового рішення із-за порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення про відмову в позові та зазначає, що судом не враховано того, що грошових коштів в розмірі 1 966980, 00 грн. він не одержував і видаткових касових ордерів не підписував, а тому, на думку відповідача, суд безпідставно стягнув з нього на користь позивача заборгованість за договором кредиту.
В судове засідання представник позивача та відповідач не з’явилися, хоч у встановленому законом порядку були повідомлені про час і місце судового розгляду.
Судом першої інстанції установлено, що позивач належним чином не виконує взяті на себе зобов’язання по поверненню кредиту, а тому суд стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором.
Апеляційну скаргу відповідача слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Із матеріалів справи убачається, що 27 липня 2007 року між кредитною спілкою «Інкомвклад» і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2707/07, за умовами якого кредитор надає позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії на споживчі потреби з лімітом лінії 890000, 00 грн. зі сплатою 18% річних з нарахуванням індексу інфляції за попередній місяць (а.с.4-5), 22 листопада 2007 року сторонами кредитного договору укладений додатковий договір про встановлення ліміту кредитної лінії на рівні 1 500000, 00 грн. (а.с.8), а 25 липня 2008 року між тими ж сторонами був укладений додатковий договір про встановлення терміну користування кредитними коштами до 27 грудня 2009 року (а.с.9).
За кредитним договором, як це передбачає стаття 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Проте, всупереч зазначеним вимогам закону позичальник ОСОБА_1 належним чином не виконував взяті на себе зобов’язання по поверненню кредиту та сплати відсотків, внаслідок чого виникла заборгованість по договору кредиту в розмірі 2 061296, 18 грн.
При цьому не можуть бути взяті до уваги доводи відповідача про те, що він фактично за кредитним договором не отримував грошові кошти в розмірі 1 980966, 00 грн., так як позичальник не оспорював договір кредиту на тій підставі, що грошові кошти насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані в меншій кількості, ніж встановлено договором.
Посилання апеляційної скарги на те, що суд безпідставно відмовив в задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи на предмет встановлення підписів на видаткових касових ордерах, не спростовують висновків суду, які відповідають встановленим обставинам справи.
Врахувавши наведені обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог кредитної спілки «Інкомвклад», в зв’язку з чим обгрунтовано стягнув з позичальника на користь кредитодавця заборгованість за кредитним договором.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність рішення суду, яке постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не має.
Керуючись ст.ст.307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 10 вересня 2010 року по даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Судді :