Справа № 22ц-5685/2010 Головуючий у 1 інстанції –
Категорія – цивільна Коверзнев В.О.
Доповідач – Позігун М.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: ПОЗІГУНА М.І.,
суддів: ГУБАР В.С., ШЕМЕЦЬ Н.В.
при секретарі:
з участю: КРАВЧЕНКО В.В.
апелянта ОСОБА_6 та його представника ОСОБА_7, представника позивача Ткаченко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 вересня 2010 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго” до ОСОБА_6 про стягнення боргу, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 10 вересня 2010 року, яким стягнуто з нього на користь ВАТ „Облтеплокомуненерго” заборгованість за послуги тепло-постачання в розмірі 3097 грн. 56 коп. та 30 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також судовий збір на користь держави в розмірі 51 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати вищевказане рішення суду та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Апелянт зазначає, що 25.08.2010 року ним була подана зустрічна позовна заява, задоволення якої могло повністю виключити або призвести до часткового задоволення первісного позову. Але в день розгляду справи суддя відмовив приєднати до справи зустрічний позов на підставі несплати судового збору, внаслідок чого до матеріалів справи не потрапили всі наявні докази, що свідчили про безпідставність вимог, зазначених в позовній заяві ВАТ „Облтепло-комуненерго”. Апелянт вважає, що такі дії суду першої інстанції призвели до прийняття незаконного рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно позовної заяви, ВАТ «Облтеплокомуненерго» заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з теплозабезпечення за період з 1.10.2007 по 28.02.2010 року в сумі 3097 грн. 56 коп., які надавалися позивачем відповідачу згідно договору від 17 січня 2005 року (а.с. 34-35).
Так, відповідно до ст. 123 ЦПК України відповідач має право пред’явити зустрічний позов до початку розгляду справи по суті. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов’язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
ОСОБА_6 до початку розгляду справи по суті подав зустрічну позовну заяву про зобов’язання надавача послуг не надсилати на його домашню адресу рахунків для сплати послуг з теплопостачання, провести обстеження квартири та скласти акт, і вважати розірваним достроково з 1.10.2007 року договір про надання послуг з опалення та водонагрівання, посилаючись на те, що він провів відключення від системи централізованого теплопостачання зі встановленням автономного джерела опалювання. Проте, надавач послуг продовжує надсилати йому рахунки на оплату послуг, якими він не користується.
Однак, відповідно до ст.ст. 654 та 653 ЦК України розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що розривається, або в судовому порядку. Якщо договір розривається в судовому порядку, зобов’язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.
За таких обставин, неприйняття судом зустрічної позовної заяви не вплинуло на законність і обґрунтованість рішення суду, і не було перешкодою для надання відповідачем заперечень проти позову з наданням доказів, що підтверджують такі заперечення.
Проте, відповідачем не було надано суду доказів про обґрунтування відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно ж до ч. 2 ст. 11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.
Оскільки відповідачем не було надано доказів в спростування заявлених вимог, тому суд розглянув справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін з дотриманням положень ч. 1 ст. 11 ЦК України.
Відповідно ж до ч.ч. 1, 2 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, які були предметом розгляду судом першої інстанції.
Таким чином, задовольняючи позовні вимоги ВАТ „Облтепло-комуненерго”, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач за послуги теплопостачання не розраховується, внаслідок чого в період з 01.10.2007 року по 28.02.2010 року включно виникла заборгованість в розмірі 3 097,56 грн.
Такий висновок суду ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам закону.
Відповідно до ст. 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630, п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 3 жовтня 2007 року споживач зобов’язаний своєчасно оплачувати надані житлово-комунальні послуги відповідно до умов Договору. В зв’язку з несплатою послуг теплопостачання у ОСОБА_6 виник борг в сумі 3097 грн. 56 коп., що підтверджується розрахунком боргу (а.с.3).
Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Пунктом 11 Правил користування тепловою енергією заборонено самовільне втручання в діючі системи теплопостачання і теплоспоживання.
Правилами надання послуг з централізованого опалення… (пункти 24-28) передбачена можливість відмови від отримання послуг з централізованого опалення, але лише за наявності технічних умов і в порядку, визначеному органом виконавчої влади. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Проте, і в такому випадку споживачі, які встановили індивідуальні системи опалення, оплачують послуги з центрального опалення місць загального користування відповідно до затвердженої методики.
За викладених обставин, за відсутності в матеріалах справи належних доказів щодо відключення споживача від системи централізованого опалення, обов’язку сторін виконувати умови договору, заборони самовільного відключення від системи опалення, доводи апеляційної скарги не дають підстав для її задоволення і скасування вірного по суті рішення суду першої інстанції.
Таким чином, постановлене судове рішення відповідає матеріалам справи і вимогам закону, доводи апеляційної скарги обґрунтованості судових висновків не спростовують, тому підстави для її задоволення відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 вересня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: