Справа № 11– 710/2010 р. Головуючий у І інстанції Смаль І.А.
Категорія ст.115 ч.1 КК України Доповідач Трейтяк О.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 жовтня 2010 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого-судді ТРЕЙТЯК О.П.
суддів СЕРДЮКА О.Г., КАРНАУХА А.С.
з участю прокурора СОРОКИ Г.В.
адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2
засудженого ОСОБА_3
представника потерпілих ОСВЯННІКА М.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь в судовому засіданні, на ухвалою Сосницького районного суду Чернігівської області від 25 серпня 2010 року.
Цією ухвалою кримінальна справа про обвинувачення
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Антонівка Приморського краю Російської Федерації, українця, громадянина України, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України повернута для проведення додаткового розслідування.
Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 08 квітня 2009 року, близько 16 години, знаходячись неподалік від шлюзу ставка №1, що розташований на території рибдільниці „Холми”, яка знаходиться в смт. Холми Корюківського району Чернігівської області, під час конфлікту, який виник з приводу з’ясування прав на оренду ставків з гідротехнічними спорудами вищевказаної рибдільниці, з мотивів раптово виниклих неприязних відносин, викликаних перебуванням потерпілого на території, яку підсудний вважав своєю, з метою позбавлення життя ОСОБА_4, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільну небезпечність їх наслідків і бажаючи їх настання, здійснив постріл з власної двоствольної мисливської гладкоствольної рушниці моделі „ІЖ-54” № НОМЕР_1, 12 калібру, свинцевим снарядом в грудну клітку потерпілому ОСОБА_4, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого вогнепального поранення грудної клітки з пошкодженням 5-7-го ребер, нижньої та верхньої долі легені, які в момент спричинення, стосовно живих осіб, кваліфікуються як тяжкі за ознакою небезпеки для життя та мають прямий причинно-наслідковий зв’язок з настанням смерті. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_4 помер по дорозі до Холминської районної лікарні Корюківського району Чернігівської області. Смерть ОСОБА_4 настала внаслідок вогнепального дробового поранення грудної клітини з пошкодженням тканини правої легені, що обумовило масивну кровотечу та привело до розвитку гострого малокрів’я.
Повертаючи кримінальну справу на додаткове розслідування, суд першої інстанції вказав, що органи досудового слідства допустили неповноту, неправильність досудового слідства, яку неможливо усунути в судовому засіданні. Зокрема, в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які підтверджують особу потерпілого, а показання свідків та експертів щодо зовнішності потерпілого та наявності у нього тілесних ушкоджень мають розбіжності, впізнання трупу потерпілого проведено не було. Крім того, справу не можливо розглянути без дослідження матеріалів скарги підсудного на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом нанесення останньому тілесних ушкоджень. Надане судом доручення в порядку ст. 315-1 КПК України про встановлення місця проживання та перебування свідків органами досудового слідства виконано не було. Проведені по справі судово-медична та судово-балістична експертизи, є неповними. По справі не з’ясований характер та розмір шкоди завданої злочином. Для усунення неправильності слідства необхідно провести відтворення обстановки та обставин події з участю свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6
В апеляції прокурор просить скасувати ухвалу суду, а справу направити на новий судовий розгляд, оскільки вважає, що суд з надуманих підстав направив справу на додаткове розслідування. Посилається на те, що підстав для направлення кримінальної справи на додаткове розслідування не вбачається, оскільки виявлені недоліки можливо усунути під час судового слідства. Вважає, що досудове слідство проведено в повному обсязі, допитані всі очевидці події, проведено ряд експертиз, а також інші процесуальні дії, які необхідні для встановлення істини по справі. Зазначає, що за час тривалого розгляду суд мав можливість прийняти рішення на підставі зібраних доказів.
Не погоджуючись з поданою апеляцією від захисника ОСОБА_2 та підсудного ОСОБА_3 надійшли заперечення, в яких вони просять ухвалу Сосницького районного суду Чернігівської області від 25.08.2010 року про повернення справи для проведення додаткового розслідування залишити без змін, а апеляцію прокурора без задоволення, оскільки вона є безпідставною та такою, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства. Посилаючись, на те, що зібрані докази по справі зібрані з істотним порушенням КПК України, тому суд позбавлений можливості, повно та всебічно розглянути справу і винести законний та обґрунтований вирок. Зазначають, що для усунення неправильності та неповноти досудового слідства необхідно провести слідчі та інші процесуальні дії, спрямовані на збирання нових доказів, які не може одержати суд безпосередньо шляхом давання доручень органу дізнання чи слідчому. Вказують на те, що невиконання органом, який проводив досудове слідство ухвал та доручень суду, направлених на перевірку доказів та на усунення неповноти і неправильності досудового слідства, тягне за собою направлення справи на додаткове розслідування.
Заслухавши доповідача, пояснення адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_1, підсудного ОСОБА_3, які просили залишити апеляцію прокурора без задоволення, міркування представника потерпілих ОСОБА_7, думку прокурора, який просив задовольнити його апеляцію і скасувати ухвалу про направлення справи на додаткове розслідування, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню.
Направляючи справу на додаткове розслідування, суд в ухвалі вказав, що по справі допущена неповнота досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні. Але в чому саме полягає неповнота і неправильність досудового слідства по даній кримінальній справі суд в своїй ухвалі не зазначив, замість цього виклавши зміст та недоліки окремих доказів, які є в матеріалах справи, тобто фактично дав їм оцінку.
Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження, всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК України не були досліджені або поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування; коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з’ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо). Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.
Відповідно до ч.1 ст. 281 КПК України, повернення справи на додаткове розслідування із стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.
Якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілих, свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому ст. 315-1 КПК України, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим.
Що стосується посилання суду на розбіжності у показах підсудного, свідків та експертів щодо зовнішності потерпілого та наявності у нього тілесних ушкоджень, то вони не можуть бути підставою для направлення справи на додаткове розслідування. Суд за результатами судового слідства з урахуванням усіх встановлених обставин справи повинен дати їм належну юридичну оцінку і в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення по справі.
Не встановивши причини неявки в судове засідання свідків та невиконання ухвали суду про примусовий привід свідків, рішення про направлення справи на додаткове розслідування через невиконання ухвал суду є безпідставним.
Ті недоліки, на які послався в ухвалі суд як на неповноту досудового слідства, він мав змогу і зобов’язаний був усунути під час судового розгляду справи.
Зазначивши про необхідність проведення відтворення обстановки та обставин події злочину з участю свідків ОСОБА_8, ОСОБА_6 , суд не мотивував необхідність проведення такої слідчої дії з урахуванням того, що по справі проводилось уже відтворення події злочину з участю цих свідків. Так же зі змісту ухвали не зрозуміло чому неможливо розглянути справу без матеріалів скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом нанесення підсудному тілесних ушкоджень і яким чином дані матеріали перешкоджають прийняттю рішення по суті даної кримінальної справи.
В мотивувальній частині рішення про направлення справи на додаткове розслідування має бути обґрунтовано висновок про наявність підстав для повернення справи на додаткове розслідування і може бути зазначено, які слідчі дії необхідно провести під час нього. При цьому суд не вправі наперед вирішувати питання про формулювання й обсяг обвинувачення, його доведеність, кваліфікацію вчиненого, достовірність того, чи іншого доказу чи переваги одних доказів перед іншими, а також вважати встановленими обставини, які підлягають перевірці. Коли вичерпані всі можливості одержання додаткових доказів, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим, і суд повинен проаналізувати і оцінити всі докази, які є в справі, і постановити відповідний вирок - чи то обвинувальний, чи то виправдувальний.
Суд же зазначивши в ухвалі, що „суд вичерпав всі передбачені законом можливості розглянути справу та постановити законне і обґрунтоване рішення, вживаючи всіх необхідних заходів передбачених законом для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи” (а.с.323 т.4), незрозуміло з яких підстав прийшов до висновку що це є підставою для направлення кримінальної справи на додаткове розслідування.
З вищенаведеного вбачається, що суд першої інстанції фактично за надуманих підстав направив справу на додаткове розслідування, тому ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, –
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора, який приймав участь в судовому засіданні, задовольнити.
Ухвалу Сосницького районного суду Чернігівської області від 25 серпня 2010 року про направлення на додаткове розслідування кримінальної справи щодо ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в Менський районний суд Чернігівської області.
Судді:
Трейтяк О.П. Сердюк О.Г. Карнаух А.С.