ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
31 серпня 2010 року 14:54 № 2а-5649/10/2670
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ера-промоушн»
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва
про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.09.09р. за № 0005772304/0
Суддя Смолій І.В.
Секретар с/з Бузінова І.Ю.
представники :
від позивача : Ігнатьєва І.В. –п/к(дов.від 11.05.10р. № 1);
від відповідача : Купельський О.М. –п/к (дов.від 21.01.10р. № 184/9/10-214)
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 31.08.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.09.09р. за № 0005772304/0.
Ухвалою суду від 09.04.10р. відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті на 18.05.10р.
В судових засіданнях 18.05.10р, 01.06.10р., 22.06.10р., 17.08.10р. та 30.08.10р. оголошувались перерви для витребування та приєднання до матеріалів доказів необхідних для повного та всебічного з’ясування обставин справи.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подав. В обґрунтування позовних вимог зіслався на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень зіслався на обставини викладені в письмових запереченнях.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Окружний адміністративний суд міста Києва,
ВСТАНОВИВ:
Працівниками Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ера-промоушн»в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства по податку на додану вартість при взаємодії з ПП «Югрекламполіграфсервіс»за березень 2008року. За результатами перевірки складено Акт від 31.08.09р №1553/2304/33500258 (надалі –Акт перевірки).
Актом перевірки встановлено порушення ТОВ «Ера-Промоушн»пп. 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ, та заниження ПДВ яке підлягає сплаті до бюджету на суму 114716,00 грн. за березень 2008року.
На підставі висновків Акту перевірки, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва 09.09.09р. винесено податкове повідомлення-рішення №0005772304/0 яким за позивачем визнано суму податкового зобов’язання в розмірі 172 074,00грн. в тому числі за основним платежем 114 716,00грн., штрафні (фінансові) санкції 57 358,00грн.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи та наявні матеріали справи суд погоджується з висновком податкового органу виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між позивачем та ПП «Югрекламполіграфсервіс»07.02.08р. укладено договір за № 5/02 про надання рекламних послуг.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії видаткової накладної № ЮР-00042 від 25.02.08р. позивачем за отримані послуги по зазначеному вище договору сплачено коштів сумі 688 296,00грн. в тому числі ПДВ в сумі 114 240,00грн. у зв’язку з чим 25.02.08р. ПП «Югрекламполіграфсервіс»видано податкову накладну № ЮР-00042 на зазначену суму.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії реєстру отриманих та виданих податкових накладних судом встановлено, що податкову накладну № ЮР-00042 від 25.02.08р. позивачем отримано 25.02.08р.
З пояснень представника позивача та наявної в матеріалах справи копії податкової декларації за березень 2008р. сума сплаченого ПДВ при розрахунку за отримані від ПП «Югрекламполіграфсервіс» послуги позивачем в цьому звітному періоді не віднесена до податкового кредиту. Дану суму позивач включив до податкового періоду лише в березні 2009року уточнюючим розрахунком, копія якого наявна в матеріалах справи. Однак при заповненні вказаного уточнюючого розрахунку позивачем допущено ряд помилок, а саме не вірно зазначена дата видачі такої накладної зазначена позивачем як 25.02.07р.
Судом встановлено, що податковим органом проведено документальну невиїзну перевірку, при проведенні перевірки використано установчі та реєстраційній документи позивача та податкова декларація з податку на додану вартість що була подана до податкового органу позивачем за березень 2008року. зокрема за результатом цієї перевірки податковим органом встановлено, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму сплаченого ПДВ при придбанні послуг в лютому 2007року.
Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»«Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на колену повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг)».
Таким чином дата виникнення зобов'язань продавця відповідно до п.п.7.3.1. п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»«Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.»
Вищенаведеними нормами Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що розмір податкового зобов'язання продавця товарів (послуг) по господарським операціям, проведеним з кожним контрагентом-покупцем у окремому звітному періоді, має дорівнювати розміру податкового кредиту такого покупця, задекларованого за такий звітний період, що передбачає відображення покупцем отриманої податкової накладної у реєстрі отриманих податкових накладних цього звітного періоду.
З аналізу наведених норм вбачається, що моментом виникнення права позивача на віднесення сум до податкового кредиту є наступний за отриманням податкової накладної звітний період.
Як вже встановлено судом вище, податкова накладна № ЮР-00042 від 25.02.08р. позивачем отримано 25.02.08р., отже право на включення сплаченої суми ПДВ у позивача виникло у березні 2008р., однак позивачем цього зроблено не було.
З пояснень представника позивача та наявної в матеріалах справи копії уточнюючого розрахунку судом встановлено, що позивач самостійно виявивши помилку у податковій декларації за березень 2008року подав до податкового органу уточнюючий розрахунок.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181 -III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Проте, п. 17.2 ст. 17 Закону містить обмежуючу норму стосовно самостійного виправлення фактів заниження податкових зобов'язань минулих періодів до початку перевірки, зокрема платник податків зобов'язаний: або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.
Уточнюючих розрахунків щодо внесення виправлень помилок допущених в уточнюючому розрахунку позивачем до проведення перевірки не подавалось.
Аналізуючи наведені обставини справи та норми чинного законодавства, в їх сукупності суд приходить до висновку, що позивач не скористався своїм правом щодо віднесення до податкового кредиту сум сплаченого ПДВ сплаченого при оплаті послуг отриманих від ПП «Югрекламполіграфсервіс», що виникло в березні 2008року, крім того уточнюючим розрахунком поданим в березні 2009року безпідставно віднесено суму ПДВ по податковій накладній за 2007рік, а допущену в такому розрахунку позивачем не виправлено у встановленому законом порядку, тому прийняте податкове повідомлення-рішення законне, а позов є таким що задоволенню не підлягає.
При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України.
Суддя Смолій І.В.