ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
16 серпня 2010 року 15:11 № 2а-15755/09/2670
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтера-прайд»
до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень
Суддя Смолій І.В.
Секретар с/з Бузінова І.Ю.
представники :
від позивача : Шейко О.О. –п/к(дов.від 01.12.09р. № 01/120-01);
від відповідача : Бевз В.І. –п/к (дов.від 16.09.09р. № 10909/9/10-009)
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 16.08.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень
Ухвалою суду від 17.12.09р. відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті на 27.01.10р.
В судових засіданнях 27.01.10р, 17.03.10р., 20.04.10р., 26.05.10р., 10.06.10р., 14.06.10р. та 11.08.10р. оголошувались перерви для витребування та приєднання до матеріалів доказів необхідних для повного та всебічного з’ясування обставин справи.
Крім того 10.06.10р. позивачем збільшено позовні вимоги, та викладено позовні вимоги у наступній редакції: визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва № 0000021509/0 від 19.03.09р., № 0000021509/2 від 23.09.09р. та № 0000021509/3 від 03.12.09р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з урахувань поданої заяви про збільшення позовних вимог. В обґрунтування позовних вимог зіслався на обставини викладені в позовній заяві та в додаткових поясненнях.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень зіслався на обставини викладені в письмових запереченнях. За таких обставин просить в позові відмовити.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення сторін всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Окружний адміністративний суд міста Києва,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-прайд»зареєстровано як юридична особа 04.10.07р. за адресою : м. Київ, вул. Круглоуніверситецька, 22а.
Працівниками Державної податкової інспекції у Печерському районі м Києва проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку та додану вартість за грудень 2008року. За результатами вказаної перевірки складено акт № 0002/1509 від 19.03.09р.
Вказаним актом перевірки встановлено допущення позивачем порушень вимог п.п. 7.2.4, 7.2.6. п. 7.2., п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартості»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, що призвело до заниження податку на додану вартість за грудень 2008року на суму 104 201,00грн.
Як вбачається з акту перевірки заниження податку на додану вартість відбулося у зв’язку із безпідставним віднесенням до податкового кредиту суму сплаченого ПДВ при придбанні товару у контрагенту з ідентифікаційним кодом 356319126.
На підставі зазначеного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення № 0000021509/0 від 19.03.09р. згідно з яким за позивачем визначено суму податкового зобов’язання в сумі 135461,00грн, в тому числі за основним платежем 104201,00грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 31260,00грн.
Не погоджуючись з таким рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку в результаті чого було ДПІ у Печерському районі м. Києва було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000021509/2 від 23.09.09р. № 0000021509/3 від 03.12.09р.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи суд прийшов до переконання, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом з матеріалів справи та пояснень сторін позивачем у декларації з податку на додану вартість за грудень 2008року, а саме в додатку 5 Розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів у рядку «Операції з придбання з ПДВ, які дають право формування податкового кредиту»значиться операція з придбання товару у контрагенту з ідентифікаційним номером 356319126 з обсягом поставки 521 004,00грн., сума сплаченого ПДВ –104 200,80грн.. Дана обставина підтверджується наявними в матеріалах справи копією акту перевірки та копією податкової декларації з ПДВ за грудень 2008року, крім того ця обставина позивачем не заперечується.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартості»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.
Відповідно пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 цього ж Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Підпунктом 7.2.4 п.7.2. ст.. 7 цього ж Закону визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
При цьому згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Згідно пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ визначено, якщо за наслідками документальної податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.
Як вбачається з акту перевірки та пояснень представника відповідача, працівниками податкового органу в результаті проведеної перевірки встановлено, що згідно переліку комп’ютерних автоматизованих систем податкового органу АРМ «Платників ПДВ», «Пошуково-довідкова система ДПА України (ПДС)», «Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА», постачальника з індивідуальним податковим номером 356319126 не зареєстровано.
Як вже зазначено вище, право видавати податкові накладні має лише особа зареєстрована як платники податку. Оскільки в результаті проведеної перевірки податковим органом встановлено, що платник податку який зазначений позивачем у податковій декларації не є зареєстрований як платник податку, таким чином податковий орган вірно прийшов до висновку про безпідставність включення до податкового кредиту сум сплаченого ПДВ при взаємодії з контрагентом з індивідуальним податковим номером 356319126 в розмірі 104 200,80грн..
Суд не може погодитись з міркуваннями позивача з приводу не правомірності дій податкового органу при проведенні перевірки та складанні акту виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 вищенаведеного Закону, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Відповідно до пп. 1.4.4 п. 1.4 Наказу № 266, камеральна перевірка - перевірка, яка проводиться органом ДПС виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника ПДВ.
Пунктом 1.7. ст.. 1 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 25 серпня 2005 р. за N 925/11205, - факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
У відповідності до вимог пункту 4.2 Наказу ДПА України від 18.04.2008р. №266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів»(далі - Наказ № 266) працівниками податкового органу направлено запит від 24.02.2009р. №10546/10/15-511 з пропозицією позивачу надати до ДПІ документи, які свідчать про фінансово-господарську діяльність підприємства за грудень 2008 року для проведення документальної невиїзної перевірки звітності з ПДВ, проте відповідачу відповідь на зазначений запит не надходила, у зв'язку із чим проведена документальна (камеральна) перевірка даного товариства.
Направлення вказаного запиту підтверджується наявною в матеріалах справи копією «Списку поштових відправлень в межах України»де за порядковим номером 12 значиться позивач із адресою : м. Київ, вул.. Круглоуніверситецька, 22А., також в матеріалах справи наявна копія квитанції за про направлення поштової кореспонденції від 11.03.09р. (а.с. 67)
Крім того в матеріалах справи наявні копії повернень поштових направлень від 11.03.09р. та 19.03.09р. які було повернуто відправнику , тобто ДПІ у Печерському районі м. Києва, у зв’язку із відсутністю одержувача за зазначеним адресом.
У зв’язку із неможливість вручення позивачу податкового повідомлення-рішення, податковим органом у відповідності до пп. 4.9 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, складено акт № 24.03.2009р. № 1/15-9 про розміщення податкового повідомлення-рішення № 0000021509/0 від 19.03.2009р. на дошці податкових оголошень, у зв'язку з неврученням.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії уточнюючої податкової декларації з податку на додану вартість де позивачем виправлено індивідуальний податковий номер контрагента з 356319126 на 356319126550, що вона подана до податкового органу 24.04.09р. тобто вже після проведення перевірки та винесення податкового повідомлення-рішення.
Аналізуючи наведені докази та норми чинного законодавства суд погоджується з висновком податкового органу про безпідставність віднесення позивачем до податкового кредиту за грудень 2008року в сумі 104 200,80грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Смолій