У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Верховного Суду України у складі :
Левченка Є.Ф., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Харківської міської ради, Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради, Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», ОСОБА_5 про визнання неправомірним набуття права власності на земельну ділянку, часткове скасування рішення міської ради та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку,
в с т а н о в и л а :
У лютому 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 1998 року він є власником АДРЕСА_1 та користується земельною ділянкою за зазначеною адресою, рішенням Харківської міської ради від 20 червня 2008 року № 167/08 ОСОБА_5 незаконно передано в приватну власність земельну ділянку площею 0,1 га по АДРЕСА_2, зокрема така ділянка ОСОБА_5 надана частково за рахунок його, позивача, ділянки, а частково за рахунок земель охоронних зон лінії електропередач та газопроводу.
Позивач під час розгляду справи уточнив позов і просив визнати неправомірним набуття ОСОБА_5 права власності на земельну ділянку, скасувати погодження проекту відведення йому земельної ділянки, скасувати рішення Харківської міської ради від 20 червня 2008 року № 167/08 в частині передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_5 та скасувати виданий йому Державний акт на право власності на земельну ділянку.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 31 березня 2010 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Громадська організація «Ялтинський Комітет Захисту Прав Людини» подала заяву про приєднання до касаційної скарги ОСОБА_4 у його інтересах.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 338 – 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Згідно з частиною першою статті 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.
Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_4 та в його інтересах громадської організації «Ялтинський Комітет Захисту Прав Людини» відхилити, рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 31 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України: Є.Ф. Левченко
Л.І. Охрімчук
Ю.Л. Сенін