АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
ПОСТАНОВА
Іменем України
Апеляційний суд міста Києва у складі головуючого - судді судової палати у кримінальних справах Скавроніка В.М., за участі ОСОБА_3 - особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, розглянув 20 жовтня 2010 року у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 22 вересня 2010 року, якою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 року
народження, приватного підприємця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України та на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.
Як вбачається з постанови, ОСОБА_3, 26.08.2010 року в 0 год. 55 хв. на перехресті бульв. Т.Г. Шевченка і вул. Коцюбинського в м. Києві, «перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння», керував автомобілем «СІАТ», державний номерний знак НОМЕР_1. Від проходження у встановленому законом порядку на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, а відтак – вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП України
В зміненій в судовому засіданні апеляційній скарзі, не оспорюючи доведеність його вини у вчинені передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України правопорушення в частині відмови від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння та правильність кваліфікації його дій, ОСОБА_3 просить постанову суду змінити, замінити накладене на нього адміністративне стягнення на штраф.
Заслухавши пояснення ОСОБА_3, надавши йому заключне слово, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність її задоволення та зміни постанови суду першої інстанції з наступних підстав.
Вина ОСОБА_3 у його відмові від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, тобто у порушені вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, а відтак – у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, ним визнана в судовому засіданні апеляційної інстанції та підтверджується даними, що містяться в Протоколі про адміністративне правопорушення Серії ААІ, № 048022 від 26.08.2010 року (а. с. 2) і у Висновку лікаря Київської міської клінічної лікарні «Соціотерапія» (а. с. 3).
Проте, будь-яких даних, які б підтверджували викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові суду першої інстанції обставини, за яких ОСОБА_3 керував автомобілем «перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння» (а не з ознаками такого сп’яніння) у справі відсутні, а тому його вина в цій частині є недоведеною.
За таких обставин вказаний висновок суду має бети виключений з оскаржуваної постанови суду як безпідставний.
Дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 130 КпАП України кваліфіковані правильно, оскільки судом першої інстанції і апеляційним судом достеменно доведено, що він, в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху умисно відмовився від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння.
При накладенні на ОСОБА_3 адміністративного стягнення суд першої інстанції в порушення вимог ст. ст. 268, 280 КпАП України, розглянув справу у його відсутність, не роз’яснив йому процесуальні права та не отримав від нього додаткові дані про його особу, зокрема дані про характер його роботи, про наявність на його утриманні членів сім’ї та інші, не в повній мірі виконав вимоги ст. ст. 33 і 34 КпАП України: не врахував всі дані про його особу та сімейний стан, дані комп’ютерної бази даних про те, що впродовж року він не вчиняв подібних правопорушень, а також те, що його робота пов’язана з постійним використанням транспортного засобу і не навів мотивів, з яких він вважає за неможливе застосувати до нього штраф, як менш суворе адміністративне стягнення.
Згідно з даними, що містяться в комп’ютерній базі даних органів ДАЇ, ОСОБА_3 впродовж року не притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, пов’язаних з керуванням транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або за порушення вимог Правил дорожнього руху, які б призвели до дорожньо-транспортних пригод та були пов’язані з пошкодженням транспортних засобів чи з заподіянням тілесних ушкоджень.
Лише один раз 13.01.2010 року вчинив незначне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України: «порушення вимог дорожніх знаків, розмітки».
ОСОБА_3 щиро кається у вчиненому, що апеляційний суд визнає обставиною, яка пом’якшує його відповідальність.
Керівництво ТОВ «ІА АВТОЦЕНТР», з яким ОСОБА_3 співпрацює, характеризує його позитивно, як акуратного, обережного водія з 11-річним стажем керування транспортними засобами, який не вчиняв грубих порушень Правил дорожнього руху.
Керівництво ТОВ «ІА АВТОЦЕНТР» просить апеляційний суд переглянути постанову Деснянського районного суду м. Києва від 22 вересня 2010 року та постановити відносно ОСОБА_3 інше, «позитивне», рішення, оскільки за специфікою своїх професійних обов’язків йому вкрай важливо користуватися службовими та особистим автомобілями.
В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав дану характеристику та клопотання ТОВ «ІА АВТОЦЕНТР» і зазначив, що він за характером своєї професійної діяльності як водій випробовує надані ТОВ «ІА АВТОЦЕНТР» автомобілі і результати таких випробувань в подальшому друкуються медіа групою «Автоцентр» в журналі «Автоцентр», в каталогу «Автобазар» та інших засобах масової інформації, а тому права керування транспортними засобами йому вкрай необхідні.
На його утриманні знаходиться мати – ОСОБА_4, 1943 року народження, яка є пенсіонеркою, що підтверджується завіреною судом копією наданого ним Посвідчення та ім’я ОСОБА_4 Серії НОМЕР_2, виданого 3 вересня 2003 року.
За таких обставин, враховуючи викладене та вимоги ст. ст. 33 і 34 КпАП України, апеляційний суд вважає за можливе і необхідне змінити постанову суду першої інстанції та пом’якшити накладене на ОСОБА_3 адміністративне стягнення, замінивши його на штраф, який з урахуванням його матеріального становища та знаходження на утриманні матері-пенсіонерки, яка отримує невеликий розмір пенсії, визначити у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Саме зазначене рішення апеляційного суду буде в повній мірі сприяти досягненню визначеної статтею 23 КпАП України мети адміністративного стягнення – виховання ОСОБА_3 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як ним, так і іншими особами.
Керуючись ст. 294 КпАП України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 22 вересня 2010 року, якою ОСОБА_3 змінити.
З її мотивувальної частини виключити посилання на те, що ОСОБА_3 керував транспортним засобом «перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння», за недоведеності його вини у вчинені даних дій.
Призначене йому за ч. 1 ст. 130 КпАП України адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік замінити на штраф в розмірі ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2550 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) гривень.
В решті постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 22 вересня 2010 року відносно ОСОБА_3 залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
міста Києва В.М. Скавронік