АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
ПОСТАНОВА
Іменем України
Апеляційний суд міста Києва у складі головуючого - судді судової палати у кримінальних справах Скавроніка В.М., за участі ОСОБА_3 - особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, при секретареві Гарібян К.Е., розглянув 14 жовтня 2010 року у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду справу за протестом прокурора Святошинського району м. Києва на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 14 липня 2010 року, якою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року
народження, уродженця м. Києва, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України та на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.
Як вбачається з постанови, ОСОБА_3, 18.06.2010 року, в 1 год. 30 хв., на просп. Глушкова в м. Києві керував автомобілем марки «Чері», державний номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп’яніння. Від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, а відтак – вчинив адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Правопорушник вину свою у вчиненні зазначеного адміністративного проступку визнав.
В протесті, не оспорюючи доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення та правильність кваліфікації його дій, прокурор просить постанову суду першої інстанції в частині накладеного на ОСОБА_3 адміністративного стягнення змінити та замінити його на штраф, пославшись на те, що в порушення ст. 33 КпАП України судом під час розгляду справи не було враховано особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують відповідальність.
Як стверджує прокурор, під час розгляду справи ОСОБА_3 визнав себе винним повністю, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався. Таким чином, є підстави для накладення на нього мінімального стягнення, передбаченого санкцією частини 1 статті 130 КпАП України у виді штрафу.
Заслухавши пояснення ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи та доводи протесту прокурора, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.
ОСОБА_3 в судовому засіданні заявив клопотання про оголошення перерви, необхідної йому для збирання та надання суду додаткових даних про його особу, зокрема про його навчання в Українському державному університеті фінансової та міжнародної торгівлі, про його сімейний стан тощо.
Проте, в судові засідання 26.08.2010 р., 30.09.2010 р. та 14.10.2010 р. ОСОБА_3 не з’явився, хоча був вчасно повідомлений про час та місце продовження розгляду справи, про що свідчать його розписка від 16.08.2010 року та листи-повістки апеляційного суду, і не поставив апеляційний суд до відома про причини своєї неявки.
У справі також відсутні будь-які дані про те, що використання ОСОБА_3 транспортного засобу пов’язане з його навчанням чи з будь-якими важливими сімейними обставинами, які б надавали суду можливість врахувати вказане і пом’якшити накладене на нього адміністративне стягнення.
Представник прокуратури Святошинського району м. Києва, прокурор якого подав протест, також в судові засідання не з’явився, позбавивши тим самим суд можливості уточнити його позицію та мотиви подання ним протесту, з огляду на те, що ОСОБА_3 не тільки відмовився від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду на стан алкогольного, наркотичного та іншого сп’яніння, а й керував транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння, про що він власноруч записав в графі «пояснення правопорушника» Протоколу про адміністративне правопорушення Серії АА 1 № 143497 та підтвердив в судовому засіданні суду першої інстанції.
За викладених обставин, беручи до уваги, що ОСОБА_3, проігнорувавши як вимоги працівників ДАЇ – підрозділу державного правоохоронного органу виконавчої влади, так і чинного законодавства, умисно вчинив вказані дії, які визначені у диспозиції частини першої статті 130 КпАП України як керування транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння та відмова від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння, кожна з яких є окремою і самостійною складовою об’єктивної сторони складу вказаного адміністративного правопорушення, апеляційний суд не знаходить будь-яких підстав для задоволення протесту прокурора.
Викладені в протесті доводи прокурора про те, що в порушення ст. 33 КпАП України суд першої інстанції під час розгляду справи не врахував особу ОСОБА_3, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом’якшують відповідальність, не ґрунтуються на матеріалах справи та суперечать змісту постанови судді від 14.07.2010 року (а. с. 3).
Апеляційний суд переконаний, що саме зазначене рішення суду першої інстанції буде в повній мірі сприяти досягненню визначеної статтею 23 КпАП України мети адміністративного стягнення – виховання ОСОБА_3 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як ним, так і іншими особами.
Керуючись ст. 294 КпАП України, апеляційний суд
постановив:
Протест прокурора Святошинського району м. Києва залишити без задоволення, а постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 14 липня 2010 року відносно ОСОБА_3 – без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
міста Києва В.М. Скавронік