ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" вересня 2006 р. Справа № 29/320-06
вх. № 8181/5-29
Суддя господарського суду Тихий П.В.
при секретарі судового засідання Мазур Т.В.
за участю представників сторін:
позивача - Бочаров О.О. відповідача - Смородинський В.С.
розглянувши справу за позовом
Спільне кіпрсько-українське ТОВ "Піраміда", м. Харків
до ТОВ "Інарт" м. Х-в
про стягнення 45514,90 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь збитки в розмірі 22329,18 грн., штраф в розмірі 3053,30 грн., пеню в розмірі 20132,42 грн. та судові витрати. У позовній заяві позивач посилається на те, що між ним та відповідачем укладено Договір №61104 від 06.11.2004р., відповідно до умов якого відповідач зобов’язався надати позивачеві рекламні послуги – виготовити та нанести рекламне зображення на транспортні засоби – два автомобілі марки “Вольво”, автомобіль “Рено” та автомобіль “МАЗ”. Згідно умов Договору строки надання послуг та їх вартість визначаються у відповідних додатках до Договору. На виконання умов Договору позивач сплатив відповідачеві 11644,77 грн. за виготовлення рекламних зображень для двох автомобілів „Вольво” згідно Додатку № 1 від 06.11.2004р. до Договору, 3621,74 грн. за виготовлення рекламних зображень для автомобілю „Рено” згідно додатку №2 від 09.12.2004р. до Договору, 3197,35 гривень за виготовлення рекламних зображень для автомобілю „МАЗ” згідно Додатку № 3 вад 09.12.2004р. до Договору всього на суму 18463,83 грн., а також 8199,00 грн. за роботи з нанесення рекламних зображень на зазначені автомобілі згідно Додатку №4 від 29.04.2005р. до Договору. Таким чином, замовник повністю виконав свої зобов’язання за договором та сплатив виконавцю грошові кошти в сумі 26662.83 грн. Однак, відповідач не виконав належним чином зобов’язання за Договором з тих підстав, що згідно п.5.3 Договору після виконання сторонами своїх зобов’язань за Договором сторони укладають відповідний акт. 30.06.2005р. сторонами укладено Акт, яким підтверджується виконання зобов’язань з нанесення рекламних зображень на автомобілі. Згідно п.9.1 Договору відповідач надав позивачеві гарантію якості рекламних послуг. Згідно п.3.1.5 відповідач зобов’язався протягом 12 місяців після підписання Акту виконаних робіт проводити гарантійне обслуговування автомобілів. Таким чином перебіг гарантійного строку розпочався з дати підписання сторонами акту приймання-передачі робіт з нанесення рекламного зображення, тобто з 30.06.2005р., та закінчується відповідно 30.06.2006р. 07.03.2006р. позивачем за участю третьої особи – користувача автомобілів виявлено істотні недоліки якості робіт щодо виготовлення нанесення рекламних зображень на усіх зазначених вище автомобілях, а саме: плівка, на якій виготовлено рекламні зображення та яка нанесена на автомобілі на всій висоті має розриви, в місцях розривів плівки відсутня скліюча основа, фіксування плівки в місцях розриву є неможливим, в ході руху автотранспорту розриви плівки постійно збільшуються, колір зображення нерівномірний. Вказані недоліки є істотними, оскільки не можуть бути усунені. Про зазначені недоліки позивачем повідомлено відповідача, однак після проведення спільно огляду автомобілів за участю відповідача, 16.03.2006р. листом №57 відповідач, визнавши факт наявності зазначених вище недоліків, виконувати зобов’язання відмовився.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що Договір №61104 від 06.11.2004р., укладений між підприємствами, містить два окремих зобов’язання: щодо виготовлення рекламної продукції на замовлення та щодо виконання робіт з розміщення реклами, яка є власністю замовника. Про це свідчать зміст самого договору, подальші відносини його сторін, зміст додатків та актів приймання, часовий розрив між виконанням робіт з виготовлення рекламної продукції та виконанням робіт з її розміщення. Відповідно до п.5.1 Договору його припинено 31.12.2005р. у зв’язку із закінченням строку його дії. Одночасно відповідно до ст.7 Договору 31.12.2005р. припинено термін права Замовника на здійснення моніторингу якості рекламного зображення, яке діяло протягом строку дії цього Договору. Роботи з виготовлення рекламної продукції виконані відповідачем відповідно до Додатків 1-3 до Договору та прийняті позивачем за актами виконаних робіт від 20.12.2004р. та 22.12.2004р. як такі, що задовольняють умовам договору і належним чином виконані. Якщо навіть поширити на ці роботи гарантійний строк 1 рік, передбачений п/п.3.1.5 Договору, то цей строк сплинув ще до закінчення строку дії Договору, а саме 19-21.12.2005р. Таким чином, відповідач вважає свої зобов’язання з виготовлення рекламної продукції виконаними у повному обсязі. Щодо зобов’язань з розміщення рекламної продукції відповідно до Додатку №4 до Договору, то їх виконання прийняте позивачем за актом від 30.06.2005р. як таке, що задовольняє умовам договору і належним чином виконане.
В судовому засіданні, яке розпочалося 04.09.06 було оголошено перерву до 05.09.06 для підготовки повного тексту рішення по справі.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір №61104 від 06.11.2004р., відповідно до умов якого відповідач зобов’язався виготовити та нанести рекламне зображення на транспортні засоби. Згідно умов Договору строки надання послуг та їх вартість визначаються у відповідних додатках до Договору. На виконання умов договору позивач сплатив відповідачеві за виготовлення рекламних зображень 18463,83 грн., а також 8199,00 грн. за роботи з їх нанесення на автомобілі.
20.12.2004р. та 22.12.2004р. позивачем та відповідачем підписано акти здавання-приймання, в яких визначається, що послуги з виготовлення рекламних зображень задовольняють умовам договору та належним чином виконані, позивач роботи прийняв. 30.06.2005р. позивачем та відповідачем укладено акт здавання-приймання, в якому визначається, що послуги з нанесення рекламних зображень задовольняють умовам договору та належним чином виконані, позивач роботи прийняв.
Згідно п.7.1 договору замовник самостійно або через третіх осіб протягом строку його дії здійснює моніторинг (інспекцію, перевірку) якості рекламного зображення (наявності пошкоджень та інше) на машинах, на яких була розміщена виконавцем рекламна продукція. Згідно п.7.2 договору про всі порушення, що виявлені під час моніторингу, замовник негайно в письмовій формі повідомляє виконавця, який зобов’язаний усунути порушення протягом 7 календарних днів з моменту повідомлення. Згідно п.5.1 договору даний договір діє до 31.12.2005р. З документів, що додані позивачем до позовної заяви вбачається, що сторони про подовження дії договору не домовлялися, таке подовження позивачем не ініціювалося. Таким чином, право позивача, визначене п.7.1 договору та відповідний обов’язок відповідача, визначений п.7.2 договору, сплинули 31.12.2005р. одночасно із закінченням строку дії договору. Акт про недоліки рекламних зображень від 07.03.2006р., що був оформлений позивачем спільно з представниками третьої особи – ТОВ “ОСК “Піраміда”, укладений після закінчення дії договору, отже, з цього акту не може випливати обов’язок відповідача, встановлений п.7.2 договору. Крім того, з акту від 07.03.2006р. вбачається, що він укладений СКУ ТОВ “Піраміда” (позивачем) спільно з ТОВ “ОСК “Піраміда” без залучення відповідача. Фотознімки, що додані до акту, також завірені СКУ ТОВ “Піраміда” та ТОВ “ОСК “Піраміда”. Характер та місце знаходження недоліків, а також причину їх виникнення з цих матеріалів визначити неможливо. Іншого документального підтвердження своїх вимог позивач не надав. Водночас, згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У листі на адресу позивача вих.№57 від 16.03.2006р. відповідач не визнає своєї вини, зазначає, що якість нанесення зображення є нормальною. Крім того, у відповіді вих.№73 від 12.04.2006р. на претензію позивача відповідач письмово запропонував йому якнайшвидше надати можливість уповноваженим особам відповідача здійснити огляд автомобілів, а також уповноважити представників позивача на здійснення цього огляду спільно з цими особами, просив позивача повідомити про зручні для позивача місце та час цього огляду. Але з матеріалів справи вбачається, що позивач ніяк не відреагував на вимоги та пропозиції щодо спільного огляду автомобілів або проведення незалежної експертизи. Водночас, згідно частини сьомої ст.222 ГК України при розгляді претензії сторони у разі необхідності повинні, зокрема, провести експертизу або вчинити інші дії для забезпечення досудового врегулювання спору.
Щодо зобов’язання виконавця проводити протягом 12 місяців від дати підписання сторонами акту виконаних робіт гарантійне обслуговування машин замовника, то обсяг та механізм цього обслуговування договором не визначений, а сам термін “гарантійне обслуговування машин” не є тотожним гарантії якості роботи, що згідно частини першої ст.859 ЦК України має передбачатися договором або законом. Умовами договору №61104 від 06.11.2004р. надання гарантії якості роботи окремо не передбачається, а зобов’язання виконавця усунути порушення, прямо передбачене п.7.2 договору, поширюється на випадки виявлення таких порушень замовником під час моніторингу, а саме до 31.12.2005р.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Зважаючи на викладене вище, суд, визнав позовні вимоги щодо стягнення збитків в розмірі 22329,18 грн. необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно ст.611 ЦК України сплата неустойки та відшкодування збитків є правовими наслідками порушення зобов’язання. Оскільки, позивачем факт порушення відповідачем своїх зобов’язань за договором №61104 від 06.11.2004р. не доведений, в задоволенні позову щодо стягнення штрафу в розмірі 3053,30 грн. та пені в розмірі 20132,42 грн. слід відмовити.
Судові витрати, відповідно до ст. 44 та ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на сторін пропорційно задоволених вимог.
За таких обставин, суд, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
ВИРІШИВ:
В позові відмовити повністю.
Суддя Тихий П.В.