КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-6010/09/2370                                                           Головуючий у 1-й інстанції:  Гаращенко В.В.

Суддя-доповідач:  Василенко Я.М

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"26" жовтня 2010 р.                                                                                 м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого                                           Василенка Я.М.,

суддів                                                      Умнової О.В., Кузьменка В.В.,

при секретарі                                            Киричуку Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу малого приватного підприємства «Вегас»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20.01.2010 у справі за позовом Державної податкової інспекції у Чигиринському районі Черкаської області до МПП «Вегас»про стягнення штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

10.12.2009 позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом про стягнення до Державного бюджету України з відповідача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5100 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 20.01.2010 позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, податковими органами було проведено перевірку за дотриманням відповідачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме залу гральних автоматів, який знаходиться за адресою: мю. Малин, вул. Гагаріна, 4а.

В результаті перевірки було виявлено порушення п.п. 1, 2, 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій торгівлі, громадського харчування та послуг»та складено акт (довідка) № 0030/06/13/23/30199999 від 02.04.2009.

Відповідно до матеріалів справи, на момент перевірки в залі гральних автоматів знаходився реєстратор розрахункових операцій Samsung ER 350 F та 15 гральних автоматів, які були в робочому стані та підключені до електромережі, але не переведені в фіскальний режим, не опломбовані та не зареєстровані в органах Державної податкової служби. На підставі акта перевірки, відповідачем було прийняте рішення № 0001902302 від 22.04.2009 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 5100 грн.

Мотиви оскаржуваної постанови суду першої інстанції аналогічні доводам позивача та полягають у тому, що ігрові автомати –це автомат з продажу товарів (послуг в нашому випадку), а тому і відноситься до РРО, а згідно з Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»позивач повинен був здійснювати розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції вважав, що позивачем правомірно застосовано до відповідача штрафні (фінансові) санкції згідно до п. 2 ст. 17 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», якими передбачено за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням - встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Доводи апелянта аналогічні тим, що були у суді першої інстанції та полягають у тому, що органи державної податкової служби не наділені повноваженнями щодо звернення до суду з позовом про стягнення штрафних (фінансових) санкцій

Колегія суддів звертає увагу на доводи апелянта, вважає, що доводи позивача не доводять правомірності спірного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до відповідача та не погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.

До розрахункової операції не можна віднести визначення та видачу гральним автоматом призу (виграшу) в ігрових замінниках гривні або даних ігрового рахунку за результатом гри (умовний показник грального процесу), оскільки він визнається безоплатно отриманим гравцем (п. 1.2 «Ліцензійних умов з провадження організації діяльності з проведення азартних ігор», затверджених спільним наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерством фінансів України від 18.04.2006 № 40/374 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 30.05.2006 за № 62242496), а відтак, операція з його нарахування (видачі) не підлягає реєстрації РРО. Такій реєстрації підлягає виключно процес обміну умовного показника грального процесу на готівкові кошти за результатами гри в касі ліцензіата. У зв'язку з цим, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що немає законних підстав вважати вищевказані 15 гральних автоматів реєстраторами розрахункових операцій, а тому вимога відповідача суперечить змісту норми п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(зі змінами та доповненнями).

Пунктом 1 частини 2 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 № 121 «Про переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»встановлено, що до 31.12.2006 всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО.

У зв’язку з цим з 01.01.2007 у суб’єктів господарювання, що надають послуги у сфері грального бізнесу, виникає обов’язок застосовувати гральні автомати, що виконують фіскальні функції.

Невиконання цього обов’язку може бути підставою для накладення на суб’єкта господарювання штрафу, передбаченого статтею 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

За своєю правовою природою зазначені штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями (стаття 238 Господарського кодексу України).  

Відповідно до вимог статті 218 цього Кодексу підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб’єктом господарське правопорушення. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв’язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов’язане з необхідністю доведення порушення зобов’язання.

Таким чином, вина суб’єкта господарювання у недотриманні вимог щодо використання гральних автоматів, які виконують фіскальні функції, може бути наявна лише в тому випадку, коли існувала об’єктивна можливість ужити всіх заходів для забезпечення використання таких пристроїв.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори  розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які  включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 постанови КМ України від 07.02.2001 № 121 «Про переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»на Міністерство промислової політики було покладено обов’язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказом ДПА України від 01.07.2008 № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»(наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 10.09.2008 № 581) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп’ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Отже, до вказаної дати у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій України не було РРО, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматом, а у суб’єктів господарювання була відсутня об’єктивна можливість дотримання приписів Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у частині використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією. За таких обставин наявність вини суб’єктів господарювання у порушенні ними порядку використання РРО під час надання послуг у сфері грального бізнесу виключалася.

Разом із тим, із моменту включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій комп’ютерно-касової системи «Фіскал»суб’єкти господарювання зобов’язані використовувати зазначену систему. Крім того, з цього часу суб’єкти господарювання не повинні вводити в експлуатацію ті гральні автомати, що не забезпечують можливості застосування цієї системи, оскільки вони об’єктивно можуть забезпечити дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Водночас, податковим органам слід звертати увагу на те, що несумісність комп’ютерно-касової системи «Фіскал»із введеними раніше в експлуатацію гральними автоматами виключає можливість вчинення правопорушення тими суб’єктами господарювання, чиї гральні автомати не є сумісними з комп’ютерно-касовою системою «Фіскал»з технічних причин. При цьому, податковими органами повинні бути надані докази не підтвердження вжиття суб’єктами господарювання заходів із встановлення технічної можливості використання комп’ютерно-касової системи «Фіскал»у тих гральних автоматах, що ними використовуються.

Таким чином, податковим органам необхідно досліджувати технічну сумісність комп’ютерно-касової системи «Фіскал»із гральними автоматами, які були введені в експлуатацію суб’єктом господарювання до включення зазначеної системи до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Більш того, слід ураховувати те, що незабезпечення комп’ютерно-касовою системою «Фіскал»окремих функцій РРО (зокрема, відсутність власних фіскальних номерів, механізму друкування звітів тощо) не може бути підставою для висновків про наявність порушення суб’єктом господарювання порядку використання РРО, оскільки суб’єкти господарювання не мають об’єктивної можливості впливати на функціонування цієї системи.

Отже, накладення штрафних санкцій можливо лише в тому разі, якщо гральні автомати, введені в експлуатацію до моменту включення комп’ютерно-касової системи «Фіскал»до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, мають технічну можливість сумісності з цією системою.

Крім того, безпідставність висновків відповідача про те, що кожний із вищезазначених 15 гральних автоматів не переведений у фіскальний режим вбачається з того, що згідно акту перевірки відповідачем було перевірено порядок надання послуг лише одним автоматом на суму 10 грн. (а. с. 9). При цьому, позивачем не заперечується факт проведення розрахункових операцій на суму 10 грн. через РРО Samsung ER 350 F із роздрукуванням та видачею розрахункового документу, що не було враховано судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, позивач не встановив вищезазначених фактів (можливі порушення при використанні всіх гральних автоматів та їх сумісність з комп’ютерно-касовою системою «Фіскал»), та не надав суду жодних належних доказів в підтвердження протиправності дій відповідача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207  КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу малого приватного підприємства «Вегас»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20.01.2010 –задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20.01.2010 –скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Головуючий:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 01.11.2010.