Справа № 201/8607/24

Провадження № 1кс/201/2979/2024

УХВАЛА

Іменем України

24 липня 2024 року                        м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши клопотання слідчого- криміналіста СВ 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погодженого з прокурором відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна за матеріалами досудового розслідування за № 22024050000002189 від 17.07.2024, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий, за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.

В обґрунтування заявленого клопотання слідчий посилався на те, що 30.05.2023 громадянин України ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій території а саме у м. Донецьку, діючи умисно, всупереч інтересам держави Україна, її суверенітету та територіальній цілісності, з ідеологічних мотивів, підтримуючи воєнну агресію рф на території України, переслідуючи єдиний кримінально протиправний намір, направлений на сприяння державі агресору російській федерації в посиленні заходів тимчасової окупації населених пунктів Донецької області добровільно, зареєструвався кандидатом у депутати «народного совета донецкой народной республики», з метою бути обраним до вказаного органу окупаційної влади від партії «единая россия», тобто взяв участь незаконних виборах на тимчасово окупованій території у Донецькій області.

У подальшому, 10.09.2023 ОСОБА_5 , перебуваючи у м. Донецьку, продовжуючи свій умисел спрямований на сприяння державі агресору російській федерації в посиленні заходів тимчасової окупації населених пунктів Донецької області, добровільно, без фізичного примусу, за результатами незаконних виборів на тимчасово окупованій території у Донецькій області, обраний «депутатом» до незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території – «народного совета Донецкой Народной Республики» від політичної партії окупаційної адміністрації «единая россия».

20.09.2023 у приміщенні так званого «народного совета Донецкой Народной Республики», розташованого за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 97, відбулось перше пленарне засідання так званого «первого созыва народного совета Донецкой Народной Республики», до складу якого був обраний ОСОБА_5 .

Крім того, 20.09.2023 «постановлением № 44-ПНС от 20.09.2023» так званого «народного совета Донецкой Народной Республики» затверджений склад комітетів, зокрема до складу «комитета народного совета днр по бюджету, финансам и налоговой политике» увійшов ОСОБА_5 , як депутат «народного совета» від політичної партії «единая россия».

Таким чином, громадянин України ОСОБА_5 , підозрюється у колабораційній діяльності, тобто у добровільному обранні до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

У зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повідомлення про підозру та повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур`єр» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) від ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 05.07.2024 опубліковано повідомлення про підозру та повістку про виклик особи – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 09.07.2024, 10.07.2024, 11.07.2024, за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні №22023050000004246, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, допиту підозрюваного тощо.

Постановою слідчого від 17 липня 2024 року на підставі ст. 281 КПК України, підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, та встановлено набуття ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНКОПП НОМЕР_3 ) права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме:

-        об`єкт нерухомості – 3-х кімнатна квартира, загальною площею 56,1 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , розмір частки – 1/1, форма власності – приватна.

Слідчий у судове засідання по розгляду клопотання не з`явився, про час та місце його розгляду повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна у його відсутність, на його задоволенні наполягав, неприбуття прокурора в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

З метою забезпечення арешту майна, клопотання розглядається без повідомлення підозрюваного.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з`явилися.

Вивчивши матеріали клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Розглядом клопотання встановлено, що слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях під процесуальним керівництвом прокурорів Донецької обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024050000002189 від 17.07.2024, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Постановою слідчого від 17 липня 2024 року на підставі ст. 281 КПК України, підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, та встановлено набуття ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНКОПП НОМЕР_3 ) права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме:

-        об`єкт нерухомості – 3-х кімнатна квартира, загальною площею 56,1 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , розмір частки – 1/1, форма власності – приватна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).

Вказана норма передбачає можливість накладення арешту на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

За положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Санкція ч.5 ст. 111-1 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_5 , окрім іншого передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Окрім того, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу). У положеннях пункту 4 цієї ж статті йдеться про те, що у разі задоволення клопотання слідчий суд, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, суд зобов`язаний застосовувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Отже, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, за наявності усіх підстав для арешту майна, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, шляхом накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.

Керуючись ст. ст.117, 170-173 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1, КК України – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНКОПП НОМЕР_3 ), а саме:

- об`єкт нерухомості – 3-х кімнатна квартира, загальною площею 56,1 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , розмір частки – 1/1, форма власності – приватна..

Строк оскарження ухвали протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя                                                                 ОСОБА_1