КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а- 159 /10/9103
Суддя-доповідач: Шурко О.І.
ПОСТАНОВА
29 жовтня 2010 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Шурко О.І.,
суддів Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,
при секретарі Сесемка А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Олевської районної організації Української Народної Партії до Центральної виборчої комісії, за участю третьої особи – Олевської районної виборчої комісії Житомирської області про визнання дій неправомірними, скасування частини постанови ЦВК, та зобов’язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
27 жовтня 2010 року Олевська районна організація Української Народної Партії звернулася до Київського апеляційного адміністративного суду із позовом до Центральної виборчої комісії в якому просила визнати дії цього центрального органу щодо звільнення голови Олевської районної виборчої комісії Житомирської області Богдзієвича Івана Петровича неправомірними, скасувати постанову ЦВК № 492 від 26.10.2010 року в частині додатку № 1 та зобов’язати цю Комісію вчинити певні дії.
На переконання позивача та його представника, Богдзієвич, як голова Олевської районної виборчої комісії Житомирської області, покладені на нього обов’язки виконував в повному обсязі відповідно до чинного законодавства та затвердженого ЦВК календарного плану. Богдзієвичу, як керівнику районної виборчої комісії, будь-які попередження цією комісією не виносилися, закріплені в поданих до ЦВК документах обставини про невиконання ним обов’язків керівника комісії не відповідають дійсності, а саме рішення ЦВК в частині його звільнення ґрунтується на таких неналежних документах та є невмотивованим, при заміні голови комісії не дотриманий принцип пріоритетності призначення на цю посаду члена комісії від тієї ж партійної організації.
Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що рішення ЦВК в частині звільнення Богдзієвича від виконання обов’язків голови виборчої комісії без припинення членства в комісії ґрунтується на діючому виборчому законодавстві, оскільки воно прийняте на підставі наданих ЦВК документах та кількох постанов Олевської РВК Житомирської області, де містяться достатні дані про системне невиконання Богдзієвичем покладених на нього обов’язків.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з’явилися у судове засідання, дослідивши рішення ЦВК, місцевої виборчої комісії та інші докази, колегія суддів при вирішенні спору виходить з наступного.
15 вересня 2010 року Постановою Центральної виборчої комісії за №355 сформований склад Олевської районної виборчої комісії Житомирської області та її головою призначений Богдзієвич Іван Петрович (за поданням Олевської районної організації Української Народної Партії).
01 жовтня 2010 року Олевська РВК Житомирської області зареєструвала виборчий список кандидатів у депутати до Олевської районної ради від Олевської районної організації Української Народної Партії та ця партійна організація вважається суб’єктом виборчого процесу, з відповідними правами та обов’язками.
Як вбачається з постанов Олевської районної виборчої комісії Житомирської області за № 6 від 6.10.2010 року, за № 7 від 7.10 2010 року та за № 12 від 13 .10.2010 року, Комісією в цих документах зазначені конкретні факти, на підставі яких голові цієї комісії, Богдзієвичу І.П., винесені попередження за невиконання покладених на нього обов’язків. При винесенні останнього попередження, РВК прийнято рішення звернутися до ЦВК з клопотанням про заміну голови РВК, яке 22.10.2010 року було реалізоване.
В послідуючому, 26 жовтня 2010 року Центральна виборча комісія прийняла спірну Постанову за № 492 «Про зміни в складі територіальних виборчих комісій, що здійснюють підготовку та проведення місцевих виборів», якою внесла зміни до складу територіальних виборчих комісій, сформованих відповідно до постанови Центральної виборчої комісії від 15 вересня 2010 року № 355.
Зокрема, відповідно Додатку 1 до цієї Постанови ЦВК - звільнено від виконання обов'язків голови Олевської районної виборчої комісії без припинення членства в комісії Богдзієвич І.П. у зв'язку із систематичним невиконанням покладних на нього обов'язків та керівником призначено іншого члена цієї ж комісії - Хомутовську В.М. (від місцевої організації Комуністичної партії України).
При цьому, ЦВК діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений ч. ч. 4,13, 17 Закону України за № 2487-6 від 10.07.2010 року , оскільки вона повноважна формувати склад РВК та призначати його керівника зі складу осіб цієї РВК. Стаття ж 22 цього Закону зазначає, що у разі систематичного невиконання обов’язків голови РВК (що встановлено рішенням РВК), ЦВК призначає на відповідну посаду іншу особи зі складу територіальної комісії.
Більш того, ч. 8 ст. 29 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», п. 3.2 Роз’яснення щодо порядку внесення змін до складу територіальних та дільничних виборчих комісій з виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, затвердженого постановою ЦВК від 24.09.2010 № 369 встановлюють, що у разі систематичного невиконання головою виборчої комісії своїх обов’язків, відповідна ТВК вправі звернутися до ЦВК з мотивованим поданням про його заміну (зазначивши в чому виражається систематичне невиконання обов’язків), яке засвідчене кількома рішеннями з цього приводу комісії, до складу якої він входить.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті спірного рішення будь - якого порушення діючого виборчого законодавства України не допустив та його дії є правомірними.
Що ж стосується твердження позивача про невідповідність форми подання ТВК до ЦВК, то певних вимог до цього документу виборче законодавство не встановлює, рівно як і вичерпних вимог до його змісту. Разом з тим, як випливає зі змісту ч. 17 ст. 22, ч. 8 ст. 29 Закону та відповідних положень названого вище Роз’яснення, подання РВК про зміну її голови вважається достатньо мотивованим при умові встановлення РВК фактів невиконання головою РВК свої обов’язків, що має бути підтверджено кількома рішеннями відповідної виборчої комісії.
Окрім того, на переконання суду, дослідженні в суді оригінали кількох рішень РВК містять достатні дані про допущені Богдзієвичем І.П. порушення, мають всі необхідні реквізити і є достатніми для встановлення ЦВК систематичного невиконання обов’язків позивачем та прийняття ЦВК оспорюваного рішення.
Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 172 КАС України визначає особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій.
Враховуючи, що відповідачем надано достатньо доказів правомірності, законності та обґрунтованості свого рішення, з огляду на викладене, адміністративний позов Олевської районної організації Української Народної Партії до Центральної виборчої комісії, за участю третьої особи – Олевської районної виборчої комісії Житомирської області про визнання дій неправомірними, скасування постанови ЦВК в частині, та зобов’язання вчинити певні дії задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 71, 158-163, 172, 177 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні адміністративного позову Олевської районної організації Української Народної Партії до Центральної виборчої комісії, за участю третьої особи – Олевської районної виборчої комісії Житомирської області про визнання дій неправомірними, скасування частини постанови ЦВК, та зобов’язання вчинити певні дії – відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, передбачені ст. 177 КАС України.