Справа № 638/11842/24

Провадження № 2/638/4883/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2024 року суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Невеніцин Є.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

       Ухвалою судді від 01.07.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про розірвання шлюбузалишено без руху, оскільки остання не відповідала вимогам ст.ст. 175,177 ЦПК України та позивачу надано строк для усунення недоліків позову – 10 днів з дня отримання копії ухвали судді.

У позовні заяві позивачем зазначено адресу для листування: АДРЕСА_1 .

05.08.2024 року до суду повернулась не вручена копія ухвали про залишення позовної заяви без руху з відміткою пошти від 30.07.2024 року «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до пункту 4 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Станом на 16.08.2024 року позивач не усунув недоліки позовної заяви встановлені ухвалою суду від 01.07.2024 року.

Сам лише факт неотримання заявником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належними адресами та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки це зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції, вказавши її в апеляційній скарзі.

Згідно пункту 6 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

За змістом частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Відповідно до частини першої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

За вказаною у позовній заяві адресою позивач поштову кореспонденцію суду не отримав, інших адрес для листування не зазначив.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі Тойшлер проти Германії (Тeuschler v. Germany).

Європейський суд з прав людини у справі «Каракуця проти України» зазначив, що неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для процесуальних наслідків.

Із урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу, оскільки заявником не усунуто недоліки даного позову.

При цьому при постановленні ухвали про повернення позовної заяви судом взято до уваги строки пересилання поштових відправлень, встановлені наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень.

Так, відповідно до пункту 1 Розділу II наказу Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день (пункт 2 Розділу II наказу Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень).

Таким чином, повертаючи позовну заяву у зв`язку з невиконанням позивачем вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, судом враховано передбачений законодавством максимальний строк пересилання поштових відправлень.

На підставі викладеного та керуючись ст.185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- визнати неподаною та повернути позивачу.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст.261 ЦПК України та може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.                

       Суддя                                                                        Є.В.Невеніцин