Справа № 344/13928/24

Провадження № 1-кс/344/5650/24

У Х В А Л А

08 серпня 2024 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , представника скаржника ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, -

В С Т А Н О В И В:

в скарзі вказано «…21.06.2024 року дізнавачем ОСОБА_6 винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі відсутності події кримінальних правопорушень. Свою постанову Дізнавач мотивує тим, що не виявлено події кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358 та ч. 1 ст. 172 КК України. В свою чергу, Потерпіла отримала постанову про закриття кримінального провадження лише 23.07.2024 року у зв`язку із написанням відповідної заяви до Івано-Франківського ГУНП в Івано-Франківській області. Таким чином, Потерпіла вважає дану постанову про закриття кримінального провадження від 21.06.2024 незаконною та такою що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Потерпіла сторона вважає, що Дізнавач не вжила всіх необхідних заходів для збирання доказів і забезпечення повного та всебічного досудового розслідування, зробила необґрунтовані висновки, які містяться в постанові, щодо обставин, які повинні бути встановлені слідством, та завчасність висновку про відсутність в діянні складу злочину. Потерпіла сторона вважає, що за таких обставин Дізнавач не було досліджено усіх обставин даного кримінального провадження, зокрема:1. Під час досудового розслідування не було витребувано посадову інструкцію потерпілої ОСОБА_3 для з`ясування того, які саме посадові інструкції вона повинна була виконувати та чи взагалі вона була ознайомлена із своєю посадовою інструкцією; 2.Під час досудового розслідування не було встановлено чи потерпіла ОСОБА_3 була ознайомлена із Правилами внутрішнього трудового розпорядку. 3. Під час досудового розслідування не було встановлено чи потерпіла ОСОБА_3 була ознайомлена із Правилами внутрішнього трудового розпорядку та Посадовою інструкцією. Також, відповідно до листа Управління держпраці в Івано-Франківській області від 28.08.2019 року № 04-10/15-10/5449 вказано, що «під час проведення перевірки 12-17.05.2016 року розклад уроків ОСОБА_3 , графіки роботи в таборі та Правила внутрішнього трудового розпорядку школи не надано. Натомість надано акт № 1 від 15.06.2015 року, затверджений 17.08.2015 року директором школи № 1 «Про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду», в якому ці документи зазначено». Як повідомляла потерпіла ОСОБА_3 вона працювала у школі з 1994 року по день звільнення. А отже, за загальним правилом роботодавець повинен був зберігати посадову інструкцію після звільнення потерпілої ОСОБА_3 5 років як такої, що втратила чинність. Однак роботодавець цього не зробив, та на думку потерпілої умисно знищив вищезазначені документи. Отже, досудовим розслідування не встановлено чому під час слідства дирекція школи знищили посадову інструкцію Потерпілої. 4.Не проведено за клопотанням Потерпілої сторони одночасний допит Потерпілої та директора школи ОСОБА_7 . 5.        Під час досудового розслідування не було встановлено чи директор школи ОСОБА_7 ознайомлювала потерпілу ОСОБА_3 із Правилами внутрішнього трудового розпорядку, Посадовою інструкцією та графіком роботи в таборі. Також, відповідно до листа Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 28.08.2019 року № 04-10/15-10/5449 вказано, що «під час проведення перевірки 12-17.05.2016 року розклад уроків ОСОБА_3 , графіки роботи в таборі та Правила внутрішнього трудового розпорядку школи не надано. Натомість надано акт № 1 від 15.06.2015 року, затверджений 17.08.2015 року директором школи № 1 «Про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду», в якому ці документи зазначено». Роботодавець в особі директора ОСОБА_7 не зберіг відповідні документи, та на думку Потерпілої умисно знищив вищезазначені документи з метою приховування наслідків незаконного звільнення Потерпілої. Потерпіла сторона ставила під сумнів, те чи директор школи ОСОБА_7 діяла законно в частині знищення документів відповідно до акту № 1 від 15.06.2015 року, затверджений 17.08.2015 року директором школи № 1 «Про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду», в якому ці документи зазначено», які безпосередньо стосуються ОСОБА_3 . Потерпіла сторона зазначає, що такі дії ОСОБА_7 вчинили вже під час досудового розслідування, однак слідством не встановлено та не перевірено цих фактів (клопотання сторони Потерпілої було задоволено); 6. Під час ознайомлення із матеріалами справи, мені, як представнику Потерпілої, стало відомо, що згідно із п. 1 та 3 наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 з поглибленим вивченням англійської мови від 16.05.2012 року № 49 «Про створення профільного табору з поглибленим вивченням англійської мови для учнів 10-х класів», на базі школи створено профільний табір з поглибленим вивченням англійської мови для учнів 10-х класів з 28.05 по 08.06.2012 року, а також те, що ОСОБА_3 призначено для роботи з дітьми у таборі. Потерпіла сторона звертала уваги слідства, що вищенаведений наказ, не містить доручення окремим працівникам розробити графік роботи чи будь-який інший графік для залучених вчителів у створеному таборі. 7. Потерпіла сторона клопотала перед органом досудового розслідування про те, що наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 з поглибленим вивченням англійської мови від 16.05.2012 року № 49 «Про створення профільного табору з поглибленим вивченням англійської мови для учнів 10-х класів» хоча і містить прізвище потерпілої ОСОБА_3 , однак не містить достатніх відомостей чи останню повідомили про даний наказ 16.05.2012 року або 28.05.2012 року та її ознайомлення із цим наказом. Також наказ не містить обов`язку комусь із зазначених працівників створити графік чергувань у таборі. Однак дані факти орган досудового розслідування не перевіряв та не встановлював. Таким чином, Дізнавачем передчасно закрито кримінальне провадження…».

Представник скаржника підтримав скаргу з наведених в ній підстав.

Прокурор в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання. Рішенням суду встановлено правомірність звільнення, ухвалою апеляційного суду рішення залишено без змін, оскаржено і до Вищого спеціалізованого суду. Таким чином, рішення набрало законної сили. Оскільки, є рішення яким встановлено законне звільнення зі школи, отже подія злочину відсутня. Наказ 48, 49, на які посилається скаржник, не містять всіх необхідних реквізитів і не є офіційним документом, рішення суду не містить посилань на них. 25.07.2016 року постановлено ухвалу про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення Івано-Франківського міського суду від 19 листопада 2013 року у зв`язку з нововиявленими обставинами, ухвалою апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено. Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 25 липня 2016 року в даній справі залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відмовлено у відкритті касаційного провадження. Відсутня подія кримінального правопорушення за ст.358 КК України, оскільки наказ 48, 49 не є офіційним документом. Посадову інструкцію знищено, в матеріалах кримінального провадження міститься лист на підтвердження вказаного, однак це не предмет кримінального правопорушення. Скаржник знайома з графіками, оскільки в її апеляційних скаргах міститься посилання на них. Неможливо встановити чи була ознайомлена з правилами внутрішнього трудового розпорядку, але це не предмет досудового розслідування.

Судом встановлено наступні обставини.

Постановою від 21.06.2024 року закрито кримінальне провадження №42014090010000041, оскільки не встановлено події кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358 та ч.1 ст.172 КК України, чи будь-яких інших правопорушень.

Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Івано-Франківського міського суду від 19.11.2013 відмовлено у повному обсязі за позовом ОСОБА_3 до Управління освіти та науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди.

Ухвалою апеляційного суду залишено без змін рішення Івано-Франківського міського суду від 19 листопада 2013 року, апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено.

Ухвалою вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.01.2014 у відкритті касаційного провадження на рішення Івано-Франківського міського суду від 19.11.2013 та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 18.12.2013 ОСОБА_3 відмовлено.

Ухвалою від 25.07.2016 задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд рішення Івано-Франківського міського суду від 19 листопада 2013 року у зв`язку з нововиявленими обставинами Івано-Франківського міським судом відмовлено.

25 серпня 2016 року апеляційним судом Івано-Франківської області ухвалу залишено без змін.

30 вересня 2016 року   ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у відкритті касаційного провадження про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 листопада  2013 року, за касаційною скаргою на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 серпня 2016 року ОСОБА_3 відмовлено.

В ст. 303 КПК України визначений перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст.306 КПК України скарги на рішення про закриття кримінального провадження, розглядаються не пізніше п`яти днів з моменту надходження скарги, відсутність слідчого не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Закриття кримінального провадження відповідно до положень Глави 24 КПК України є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно положень ст.94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

У свою чергу, слідчий, прокурор під час досудового розслідування, зобов`язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.

Частиною 5 ст.110 КПК України чітко визначено, що постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про:місце і час прийняття постанови;прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про:зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови;мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення;місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову;можливість та порядок оскарження постанови.

Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після проведення всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження у їх сукупності.

Так, з метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст.2 КПК України, прийняттю слідчим рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, для з`ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження.

Змістом досудового розслідування є діяльність слідчого, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об`єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до положень ст. 40-1 КПК України дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання, приймає процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3, 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до положень ст. 90 КПК рішення національного суду має преюдиціальне значення лише, якщо воно набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією Україниі міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Під час проведення досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, встановлено, що згідно судових рішень звільнення ОСОБА_3 було законним, отже подія кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України - відсутня.

Під час досудового розслідування встановлено, у наказах № 48 від 16.05.2012 року «Про створення літнього оздоровчого табору для учнів 1-4 класів», у якому не зазначено прізвище ОСОБА_3 та №49 Івано-Франківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим навчанням англійської школи № І від 16.05.2012 року «Про створення профільного табору з поглибленим вивченням англійської мови для учнів 10-х класів, у якому зазначено прізвище ОСОБА_3 відсутній необхідний реквізит – підпис ОСОБА_8 , отже накази не є офіційними документами у розумінні ч. 1 ст. 358 КК України, тобто подія кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України - відсутня.

Відповідно до ст. 7 КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В ч.2 ст. 22 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Скаржнико та адвокатом не доведено, що вказані в скарзі та в судовому засіданні пояснення щодо фактичних обставин складають предмет досудового розслідування.

В судовому засіданні прокурор надала пояснення перед судом про те, що обставини, про які вказано в скарзі, і в поясненнях адвоката та скаржника не стосуються предмету досудового розслідування, досудове розслідування таких обставин не здійснюється.

Отже виходячи з викладеного, постанова дізнавача про закриття кримінального є обгрунтованою, законною, вмотивованою, дізнавачем в кримінальному провадженні проведено слідчі дії для встановлення обставин кримінального правопорушення, в ході досудового розслідування даного кримінального провадження допитана в якості потерпілої ОСОБА_3 , допитано в якості свідків працівників школи, батьків учнів школи, працівників територіальної державної інспекції праці, проведено одночасний запит за участю потерпілої ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_9 , слідчим вилучено наказ №48 з матеріалів цивільної справи, здійснено тимчасовий доступ, проведено додатковий допит свідка ОСОБА_10 , проведено огляд предмету- компакт диску, скеровано запит на адресу Управління Державної служби якості освіти та ряд слідчих дій, які вказані в постанові.

Оскаржувана постанова повністю відповідає вимогам ст.110 КПК України, а тому не підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 3 статтею 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Відповідно до зазначеного суд, -

П О С Т А Н О В И В :

в задоволенні скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги, безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1