______________
Справа № 11-а-1748/10 Головуючий у 1-й інстанції – Бабайлова Л.М.
Категорія: ч.2 ст.189 КК України Доповідач – Вільгушинський М.Й.
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 вересня 2010 року Колегія суддів судової палати
у кримінальних справах Апеляційного суду м.Києва у складі :
головуючого судді – Дмитренко Г.М.,
суддів – Вільгушинського М.Й.,
Мацелюха П.С.,
за участю прокурора – Гуменюк Л.М.,
та захисника підсудного - ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Деснянського районного суду м.Києва від 23.04.2010 року
Даною постановою кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 189 КК України та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, за ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263, 253 КК України повернута прокурору Деснянського району м.Києва на додаткове розслідування.
Повертаючи кримінальну справу на додаткове розслідування, суд мотивував своє рішення неправильністю і неповнотою проведеного досудового слідства, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, посилається на незаконність постанови суду та просить її скасувати, а кримінальну справу направити до Деснянського районного суду м.Києва для розгляду по суті, посилаючись на те, що в судовому засіданні було встановлено інший час та роль кожного підсудного у вчиненні злочину, у зв’язку з чим представником державного обвинувачення було змінено обвинувачення в суді, шляхом уточнення вищезазначених даних, зазначені обставини не порушують правила про підсудність та не потребують проведення досудового слідства.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, пояснення захисника, перевіривши матеріали справи та апеляційні доводи, провівши судові дебати, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року № 2 « Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ
на додаткове розслідування» ( далі – Постанова Пленуму) повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства. Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з’ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо). Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.
Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.
У постанові про повернення справи на додаткове розслідування суд вказав, що органами досудового слідства не пред’являлось обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 189 КК України по епізодам вимагання майна у ОСОБА_6 30.07. та 05.08.2009 року, ніяких рішень з цього приводу слідчим не приймалися, що є неприпустимим та порушує право обвинувачених на захист, оскільки вони не мали можливості захищатися від цього обвинувачення.
Проте, як вбачається з матеріалів справи злочин, передбачений ч. 2 ст. 189 КК України, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є продовжуваним, оскільки складається з кількох тотожних діянь, об’єднаних єдиним злочинним наміром, а тому їх дії, які виразились у вимаганні майна у ОСОБА_6 30.07. та 05.08.2009 року не потребують окремої кваліфікації та прийняття слідчим будь-яких додаткових рішень. Постанова прокурора від 23.04.2010 року про зміну обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не збільшує обсяг обвинувачення, а лише уточнює діяння, вчиненні ними, які не утворюють окремі епізоди.
Враховуючи викладене, посилання суду про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 189 КК України по епізодам вимагання майна у ОСОБА_6 30.07. та 05.08.2009 року обвинувачення не пред’являлось є необґрунтованими.
Крім того, згідно п. 9 Постанови Пленуму якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 3151 КПК, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим. За необхідності суд може відкласти її розгляд для витребування додаткових доказів (ст. 280 КПК).
Таким чином, вказівка в постанові суду про необхідність під час додаткового розслідування уточнення місця вчинення злочинів, оскільки в пред’явленому обвинуваченні фігурують два місця – берег річки «Десна» урочище В’язки напроти проспекту Ватутіна у м.Києві та урочище В’язки біля річки Десенка у м.Києві є необґрунтованою, оскільки суд може усунути вказані недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудних, потерпілого та свідків.
Що стосується доводів суду про те, що ОСОБА_4 і ОСОБА_3 пред’явлено неконкретне обвинувачення, оскільки в постанові від 23.04.2010 року про зміну обвинувачення зазначено, що 30.07.2009 року, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_4 пред’явив вимогу ОСОБА_6 про надання ОСОБА_3 нотаріально посвідченої довіреності на право повного розпорядження причепом типу «Купава», погрожуючи при цьому застосуванням фізичного насильства до нього, але ця обставина не знайшла свого підтвердження ні під час досудового слідства, ні в суді, то вони також є необґрунтованими.
Так, враховуючи Постанову Пленуму, коли немає доказів, які б підтверджували обвинувачення, і вичерпані всі можливості одержання додаткових доказів, повернення справи на додаткове розслідування, є неприпустимим. За таких обставин суд має витлумачити всі сумніви на користь підсудного і постановити згідно з ч. 4 ст. 327 КПК виправдувальний вирок.
За таких обставин, постанова суду про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування не може бути визнана законною і обґрунтованою і підлягає скасуванню, а матеріали кримінальної справи – поверненню до суду для розгляду по суті.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів –
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.
Постанову Деснянського районного суду м.Києва від 23 квітня 2010 року про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 189 КК України та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263, 253 КК України прокурору Деснянського району м.Києва на додаткове розслідування скасувати, а матеріали кримінальної справи повернути до Деснянського районного суду м.Києва для розгляду по суті.
Судді: _________________ _________________ ________________