Судове рішення 752/9257/24 від 14.08.2024

Судове рішення #1166375178

Справа № 752/9257/24

Провадження по справі № 1-кс/752/6490/24

У Х В А Л А

"09" серпня 2024 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , вирішуючи питання про можливість призначення до розгляду клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №42024100000000126 від 04.03.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 191 КК України.

встановив:

09.08.2024 в провадження слідчого судді надійшло клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна у вищезазначеному кримінальному провадженні.

Ознайомившись із клопотанням прокурора, слідчий суддя дійшов висновку, що воно не відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Відповідно до ч.2 вищезазначеної статті у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень ст. 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч.6 ст. 170 КПК України. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Клопотання обґрунтоване тим, що органом досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді від 30.07.2024, проведено обшук (без визначення дати його проведення) транспортного засобу «BMW M4401» н.з. НОМЕР_1 під час якого виявлено та вилучено документи іменовані ТОВ «ІС БУД», платіжні доручення та інші документи на виконання робіт по вул. Плужній у м. Києві на 106 арк. Вказані «пристрої» прокурор вважає такими, що є тимчасово вилученим майном. Вважає, що «ноутбук» має значення речового доказу оскільки може бути знаряддям вчинення злочину, або зберігати за собі його сліди та може бути використаний як доказ, тому просить з метою збереження речового доказу накласти арешт на вилучене під час обшуку майно.

За положеннями ч. 1 ст.170 КПК України арештом є тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Частиною 2 статті 170 КПК наведені вище причини, на яких ґрунтується можливість накладення арешту, вже визначені як підстави для застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження. Вказаною процесуальною нормою окреслений вичерпний перелік підстав для арешту, якими є: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальна конфіскація; 3) конфіскація майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Тобто, накладення арешту на тимчасово вилучене майно, дозволяється лише за наявності підстав, визначених ст. 170 КПК України, дозволяється

Саме виходячи з вказаних вимог, частиною 2 статті 171 КПК передбачено, що клопотання прокурора про арешт майна, з-поміж іншого, має містити посилання на підстави для арешту майна відповідно до положень ст. 170 КПК та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Між тим, ініційоване прокурором клопотання не відповідає вимогам, передбаченим п.1-3 ч.2. ст.171 КПК України. Зокрема за текстом клопотання вбачається очевидна невідповідність переліку майна, що належить арештувати. Підстави арешту не відповідають положенням ст.170 КПК України й не містять належного обґрунтування необхідності арешту майна. Також у клопотанні не вказана особа у володінні, користуванні чи розпорядженні якої перебувало майно, не визначений і статус такої особи (підозрюваний чи третя особа). Клопотання також не містить вимог щодо необхідності застосування слідчим суддею за наслідками розгляду клопотання заборони, обмеження щодо розпорядження та/або користування майном.

На підставі викладеного, клопотання подане без додержання вимог ст. 171 КПК України, що відповідно до положень ч.3 ст.172 КПК має наслідком повернення клопотання прокурору для усунення недоліків.

З огляду на викладене, керуючись ст. 171, 172, 395 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024100000000126 від 04.03.2024 повернути прокурору Київської міської прокуратури ОСОБА_2 для усунення недоліків, встановивши строк тривалістю 72 години з моменту отримання цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Показати/Приховати судові провадження

Судове провадження 1-кс/752/3612/24