Єдиний унікальний номер справи  183/7100/24

Провадження № 2-з/183/76/24

У Х В А Л А

12 серпня 2024 року                 м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Майна Г. Є., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та витребування майна,-

В С Т А Н О В И В:

09 липня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Щербина Є. М., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , який передано судді 10 липня 2024 року, у якому просить:

- визнати торговельний комплекс, загальною площею 1103,3 м2, на АДРЕСА_1 , об?єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- визнати квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 228,9 м2, житловою площею 74,7 м2, об?єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- витребувати у ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 228,9 м2 та житловою площею 74,7 м2, у спільну сумісну власність подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя виділити ОСОБА_2 в особисту приватну власність торговельний комплекс, загальною площею 1103,3 м2 на АДРЕСА_1 ;

- у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя виділити ОСОБА_1 в особисту приватну власність квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 228,9 м2, житловою площею 74,7 м2.

Ухвалою суду від 11 липня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення його позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та витребування майна – відмолено з підстав відсутності доказів та аргументів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 18 липня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення його позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та витребування майна – відмолено з підстав відсутності доказів та аргументів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 01 серпня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою суд визнав зловживанням позивачем процесуальними правами штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності цієї справи.

09 серпня 2024 року через підсистему «Електронний суд» на адресу суду повторно надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Щербина Є. М., про забезпечення його позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , шляхом:

- заборони будь-яким органам державної реєстрації прав (зокрема але не виключно, державним реєстраторам, нотаріусам, державним виконавцям тощо), які створені та діють відповідно до законодавства, здійснювати реєстраційні дії щодо зміни власника квартири АДРЕСА_2 ;

- заборони ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які реєстраційні дії та вносити будь-які зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо будь-яких прав та інших речових прав на квартиру АДРЕСА_2 .

Заява розглядається в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд вважає за необхідне відмовити в її задоволенні з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Вказана норма імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами (п. 3-4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9).

Статтею 150 ЦПК України визначено вичерпний перелік видів забезпечення позову, згідно з яким останній забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Подана втретє заява про забезпечення позову, не містить належних доказів та аргументів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Водночас, суд вважає необхідним зазначити, що при поданні заяви про забезпечення позову не достатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, передбачених ЦПК України. У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 13 січня 2020 року у справі № 922/2163/17 Верховний Суд, зазначив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Крім того, з огляду на визнання судом зловживанням позивачем процесуальними правами щодо штучного об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності цієї справи, про що зазначено в ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 01 серпня 2024 року, суд приходить до висновку про неможливість забезпечення позову щодо спірної квартири, яка розташована в м. Дніпро, тобто поза межами територіальної юрисдикції Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 260 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення його позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та витребування майна - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем складення ухвали суду.

Ухвала суду складена і підписана 12 серпня 2024 року.

Суддя  Г.Є. Майна