СПРАВА № 2-а- 64 /10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2010 року Коростенський міськрайонний суд
Житомирської області
у складі: головуючої - судді Куліченко М.В.
розглянувши в письмовому провадженні в залі суду в місті Коростені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації , Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними, стягнення недоотриманих коштів, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач в лютому 2009 року звернувся з позовом про визнання дій відповідачів протиправними , стягнення недоотриманих коштів , зазначивши , що є учасником війни та щорічно до 5 травня отримує разову грошову допомогу, однак її розмір не відповідає законодавчовстановленому , тому просить визнати дії відповідачів по нарахуванню та виплаті грошової допомоги не у розмірі , визначеному Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" , протиправними та стягнути на його користь недотриману допомогу за 2007-2008 рік в сумі 2405,36 грн . Останніми уточненими вимогами , просить стягнути таку допомогу і за 2009 рік в сумі 1494 грн. Всього 3899.36 грн.
Позивач позов підтримав в повному обсязі, просив розглянути справу в його відсутність на підставі поданих доказів.
Відповідач позов не визнав, подав письмові заперечення, справу просив розглянути у відсутність його представника .
За таких обставин суд розглянув справу у відсутність сторін в письмовому провадженні .
Дослідивши письмові докази та проаналізувавши їх в сукупності , суд дійшов висновку про наступне :
Судом встановлено , що позивач звернувся до суду з вимогами про визнання дій відповідачів протиправними та стягнення недоотриманої за рік разової щорічної грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( далі: Закон) , у визначеному ним розмірі, в сумі гривень.
Позивач має статус учасника війни , у році роках отримав разову щорічну допомогу , передбачену Законом , в розмірі , передбаченому Законами України про державний бюджет на відповідний календарний рік.
Відповідно до ст. 14 Закону щорічно до 5 травня учасникам війни має виплачуватись разова грошова допомогу розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Вищевказану допомогу позивач отримав у розмірах, визначених Законами України "Про державний бюджет України на 2007 рік" та "Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів" відповідно до постанови КМУ від 18.02.2004 року №117 "Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" " у 2007 році в розмірі 55 гривень, у 2008 році в розмірі 65 гривень .
Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року (справа про соціальні гарантії громадян) та №10-рп/2008 від 22.05.2008 року ( справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), ряд положень вищевказаних Законів , в тому числі і тих, якими визначався розмір вищевказаної допомоги .
Відповідно до ст. 73 Закону України "Про Конституційний Суд України" № 422/96-ВР від 16.10.1996 року зі змінами , у разі якщо певні законодавчі акти або їх окремі положення, які були предметом судового розгляду, визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Керуючись статтею 74 вищевказаного Закону , Конституційний Суд України вказав на преюдиціальність своїх вищезгаданих Рішень при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.
Враховуючи принципи верховенства права, пріоритетності Закону як нормативного акту , що має вищу юридичну силу , недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод , які передбачені ст. ст. 8 , 22 Конституції України , отримання позивачем допомоги , передбаченої ст. 14 Закону , не у визначених ним розмірах є порушенням його прав та законних інтересів, тому відповідно до ст.ст. 8 , 9 КАС України при врегулювання спору , що виник між сторонами , застосуванню підлягає саме Закон в межах його дії в зазначений позивачем часовий період та відповідно до практики Європейського Суду з прав людини без врахування повноти бюджетного забезпечення його виконання, оскільки відсутність чи недостатність фондів державної влади не може виправдовувати невиконання передбачених Законом зобов’язань та порушувати приватновласницькі інтереси позивача в частині гарантованого йому Законом його законного сподівання на отримання відповідних коштів у відповідних розмірах .
Відповідно до ст.99,ч.2 КАС України , для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який , якщо не встановлено інше , обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Виплати , про стягнення яких просить позивач, носять разовий характер мали бути отримані до вересня місяця поточного року .
Однак, враховуючи, що відповідач в поданих письмових запереченнях не наполягає на застосуванні строку позовної давності , відповідно до ст. 100 КАС України його не застосовує.
Обраховуючи суму недоотриманої разової допомоги, враховується розмір мінімальної пенсії за віком , який в зазначений позивачем період становив: у 2007 році – з 01 січня – 383,80 грн., з 01 квітня – 410,06 грн., з 01 жовтня – 415,11 грн., у 2008 році – з 01 січня – 470 грн., з 01 квітня – 481 грн., з 01 липня – 482 грн., з 01 жовтня 498 грн. , приймаючи до уваги її розмір на час проведення виплати ( 2007 рік – 410,06 грн., 2008 рік – 481 грн., 2009- 498 грн.
та отримані суми допомоги.
Враховуючи зазначене позивач у вказаний ним період, а саме за 2007 – 2009 р.р недоотримав 3899 ,36 грн. .
Оскільки згідно ст.19,ч.2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, дії відповідача , які виразились в нарахуванні та виплаті позивачеві допомоги та доплати в розмірах менших законодавчовстановлених, є неправомірними та порушують його права та законі інтереси.
Згідно ст. 171 Закону зазначена виплата проводиться органами праці та соціального захисту населення, тому вказана сума недоотриманої допомоги підлягає стягненню з першого відповідача – ГУПСЗН Житимирьської обласної державної адміністрації . Вимоги до другого відповідача є безпідставними і задоволенню не підлягають, оскільки він є структурним підрозділом першого відповідача і розпорядником відповідних коштів не являється. Безпідставними є і вимоги позивачки про стягнення конкретних сум з відповідачів, оскільки конкретну суму такої виплати має визначити боржник, тому суд покладає такий обов»язок на установу , уповноважену на такі виплати.
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню .
На підставі викладеного , керуючись ст. ст.6,9,11,12,158-163 КАС України, ст. ст. 8, 22 Конституції України, Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" , Законом України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік " зі змінами, Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107/VI від 28.12.2007 року, Законом України "Про Конституційний Суд України" № 422/96-ВР від 16.10.1996 року зі змінами; Рішеннями Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 (справа про соціальні гарантії громадян), №10-рп/2008 від 22.05.2008 року (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України);
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними, стягнення недоотриманих коштів задовольнити частково .
Дії Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації по виплаті разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у 2007,2008, 2009 роках в менших законодавчовстановленим розмірах визнати протиправними .
Зобов»язати Головне управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недотриману в 2007 , 2008, 2009 роках разову грошову допомогу, відповідно до вимог Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"
В задоволенні позову до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат відмовити.
Звільнити сторони від сплати судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови , а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складання в повному обсязі, через Коростенський міськрайонний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги до апеляційного суду .
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її не подано; в разі подання заяви про апеляційне оскарження , але неподання після цього апеляційної скарги – після закінчення строку подання апеляційної скарги; в разі подання апеляційної скарги – після закінчення апеляційного розгляду справи, якщо її не скасовано.
Суддя : підпис:
З оригіналом згідно:Суддя: