АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

                                                                           №1-54/10

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2010 року Апеляційний суд міста Києва в складі:    

головуючого-судді: Бачуріна О.В.

судді: Чорного О.М.

народних засідателів: Випряжкіної Р.Ф.,   Шешка К.М., Коваленка О.М.

при секретарі: Мінчук О.О.

за участю прокурорів: Ковтонюка П.А., Жогана Р.А.

потерпілої: ОСОБА_1

захисників:  ОСОБА_2, ОСОБА_3,  ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Карлівка, Полтавської області, громадянин України, українець, не одружений, не працює, освіта середня-спеціальна, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_12, проживає за адресою: АДРЕСА_13, раніше судимий: 08.09.2005 році Полтавським міським судом за ст.ст.185 ч.3, 186 ч.3, 187 ч.2 КК України на 4 роки 8 місяців позбавлення волі. З місця позбавлення волі звільнився 22.07.2009 року по відбуттю строку покарання,

за п.п. 6, 12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець м. Українка, Обухівського району, Київської області, українець, громадянин України, не працює, освіта середня,                                               зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, не одружений, раніше судимий: 27.07.2005 Миронівським районним судом Кагарлицького району, Київської області за ч.1 ст.309, ч.2 ст.311 КК України на 4 роки 1 місяць позбавлення волі. З місця позбавлення волі звільнився 27.08.2009 року по відбуттю строку покарання,

за п.п. 6, 12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженець с. Іллінці Чернобильського району Київської області, українець, громадянин України, не працює, не одружений, освіта середня, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_15, проживає за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимий: 10.02.2001 року Деснянським районним судом міста Києва за ч.3 ст.142 КК України на 7 років позбавлення  волі (КК України в редакції 1960 року). З місця позбавлення волі звільнився 09.02.2008 року по відбуттю строку покарання,

за ч.3 ст.186, ч.1 ст.309 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_13, уродженець с. Кощіївка, Фастівського району Київської області, українець, громадянин України, не працює, не одружений,  освіта середня, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_16, раніше не  судимий,

за ч.3 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Під час зустрічі 28.09.2009 приблизно о 10 годині на Ленінградській площі в м. Києві ОСОБА_8 запропонував  ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 скоїти грабіж ОСОБА_9, поєднаний з проникненням у житло, пояснивши, що остання раніше працювала у ювелірному магазині і в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 тримала золоті вироби і значну суму грошей, приблизно десять тисяч доларів США.

Погодившись на пропозицію ОСОБА_8 ОСОБА_5, як особа, яка раніше вчинила розбій, ОСОБА_7, який мав непогашену судимість за розбій, і ОСОБА_6 розробили спільний план із розподілом ролей щодо відкритого викрадення майна ОСОБА_9 із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров’я потерпілого. За цим планом ОСОБА_8 повинен показати квартиру, в якій проживає ОСОБА_9, після чого разом з ОСОБА_7 чекати на вулиці, біля будинку та спостерігати за навколишньою обстановкою і в разі появи працівників міліції або іншої загрози, попередити ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які повинні були під приводом листонош проникнути  до квартири ОСОБА_9, застосувати до неї насильство у виді зв’язування рук і ніг скотчем, тобто яке не є небезпечне для життя чи здоров’я потерпілої, і відкрито заволодіти її грошима та ювелірними виробами.

Для реалізації умислу, вони 28.09.2009 року прибули на ринок «Юність» у м. Києві, де придбали за гроші ОСОБА_7 матерчаті рукавички для  того, щоб не залишати сліди і скотч для того, щоб зв’язати потерпілу з метою подавити її супротив.

В той же день, приблизно об 11 годині 30 хвилин ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 прийшли  до будинку АДРЕСА_2, де ОСОБА_8 показав на квартиру № 411, в якій проживає ОСОБА_9, після чого разом з ОСОБА_7 залишилися біля будинку для виконання своєї ролі. В той час ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під приводом, що вони є листоноші, подзвонили в двері ОСОБА_9 і, коли потерпіла відчинила вхідні двері, то вони, виходячи за межі домовленості з ОСОБА_7 і ОСОБА_8, скоїли на ОСОБА_9 напад, з метою заволодіння її майном, поєднаним із насильством небезпечним для життя і здоров’я потерпілої, при цьому ОСОБА_6 наніс ОСОБА_9 удар кулаком в обличчя, після чого разом з ОСОБА_5 проникли до неї в квартиру. Знаходячись в квартирі, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 одягнули на руки матерчаті рукавички та нанесли ОСОБА_9 численні удари кулаками в область обличчя і різні частини тіла, спричинивши їй тілесні ушкодження у виді синця та саден на обличчі, крововиливу у м’які тканини волосяної частини голови, перелому кісток носу, крововиливу у м’яку мозкову оболонку тощо. Подолавши опір з боку потерпілої, вони стали шукати в квартирі гроші та ювелірні вироби, погрожуючи вбивством, якщо їх не знайдуть. Реально боячись за своє життя  і здоров’я, ОСОБА_9 віддала ОСОБА_5 та ОСОБА_6 гроші у сумі 3500 грн. При цьому ОСОБА_6, діючи із корисливих мотивів проти волі потерпілої, зірвав з її шиї золотий ланцюжок вартістю 800 грн. та золоту сережку з квіточкою вартістю 500 грн. Продовжуючи пошук золотих виробів і грошей, він знайшов у  шафі поліетиленовий пакет з ювелірними прикрасами, а саме: ланцюжок вартістю 1000 грн., три обручки вартістю 200 грн. кожна, три обручки вартістю  280 грн. кожна, каблучка з годинником вартістю 350 грн., каблучка у вигляді косички з вісьма білими камінцями вартістю 900 грн., каблучка у вигляді квіточки вартістю 800 грн., сережки золоті у вигляді ромбів вартістю 350 грн., один кулон з гравіровкою ініціалів «А.Ф.» вартістю 200 грн. Крім того, вони знайшли фотоапарат «Олімпус» вартістю 1000 грн., мобільний телефон «Сіменс» вартістю 500 грн. та мобільний телефон «Самсунг» вартістю 500 грн. А всього заволоділи майном на загальну суму 11840 (одинадцять тисяч вісімсот сорок) грн., яке відкрито викрали. Розлючені тим, що не знайшли інші гроші,про які розповідав ОСОБА_8, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 почали кричали на потерпілу, використовуючи брутальну лайку, та висловлювали погрози вбивства, вимагаючи при цьому видати всі гроші і золоті вироби. Але інше майно ОСОБА_9 не видавала, а коли до квартири подзвонила сусідка, то вона стала кричати з метою отримати допомогу. Тоді ОСОБА_5 і ОСОБА_6, ще більше розлютившись, діючи з корисливих мотивів, спільно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і, бажаючи настання смерті ОСОБА_9, вчинили її вбивство всупереч домовленості з ОСОБА_7 і ОСОБА_8 При цьому ОСОБА_5 став насильницькі утримувати ОСОБА_9 за руки, завівши їх їй за спину, а ОСОБА_6 зв’язав їй руки, ноги та голову скотчем, після чого вони повалили її на підлогу і ОСОБА_6 став душити ОСОБА_9, перекриваючи руками дихальні шляхи носового і ротового отвору. Вніслідок механічної асфікції, яка має ознаки тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя, в результаті закриття верхніх дихальних шляхів рукою, ОСОБА_9 померла. Заволодівши майном ОСОБА_9 на загальну суму 11840 грн., ОСОБА_5 і ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з місця злочину втекли, а потім, зібравшись на квартирі ОСОБА_7, вони поділили викрадене між собою, не розповівши ОСОБА_7 і ОСОБА_8 про характер насильства при нападі на ОСОБА_9 і про її вбивство.

Крім того, ОСОБА_7 наприкінці серпня 2009 року, знаходячись біля пам’ятника «Матері Вітчизни» в м. Києві, без мети збуту незаконно зібрав  листя дикорослої  рослини коноплі, яке перевіз на громадському транспорті за місцем свого проживання до АДРЕСА_3, де висушив та подрібнив її, тобто незаконно виготовив наркотичний засіб канабіс, який помістив до поліетиленового пакету і сховав на даху будинку по вул. Пражській, 3 в м. Києві і зберігав там для особистого вживання, тобто без мети збуту. 29.09.2009 ОСОБА_7 зателефонував до свого знайомого ОСОБА_16, який тимчасово проживав у його квартирі, і попросив переховати пакет, не повідомляючи, що в ньому зберігалися зазначений наркотичний засіб з ювелірними виробами викрадених у ОСОБА_9 І 30.10.2009 працівники міліції у гаражному приміщенні №834, АДРЕСА_17, який займав ОСОБА_16, вилучили поліетиленовий пакет з ювелірними виробами з особливо небезпечним наркотичним засобом – канабісом вагою 12,77г.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 визнав свою вину у скоєнні розбою та умисного вбивстві в повному обсязі і пояснив, що він звільнився з місць позбавлення волі 22.07.2009 року по відбуттю строку покарання. У вересні 2009 року його і ОСОБА_6 запросив на зустріч ОСОБА_4, з яким вони разом відбували покарання. На зустрічі він зрозумів, що ОСОБА_8 розповів ОСОБА_4 про квартиру з грошима і ювелірними виробами та потерпілу, яку пропонувалося пограбувати. Рішення щодо скоєння грабежу приймали всі разом. За їх домовленістю він та ОСОБА_6 повинні були зайти в квартиру, а ОСОБА_8 і ОСОБА_4 залишитися біля під’їзду чекати на них для попередження про небезпеку і забезпечення втечі, при цьому вони допускали насильство у виді зв’язування рук та ніг з використанням скотчу, але мови про вбивство не йшлося.  28.09.2009 року вчотирьох по дорозі заїхали на маршрутному таксі на ринок «Юність», де придбали рукавички для уникнення слідів та скотч для зв’язування потерпілої. Потім пішли до будинку АДРЕСА_2, де він з ОСОБА_6 зайшли в під’їзд, а ОСОБА_4 і ОСОБА_8 залишилися біля будинку. Вони не змогли знайти квартиру, тому по телефону викликали ОСОБА_8, який показав її і повернувся на вулицю. Він залишився поверхом нижче, коли ОСОБА_6 подзвонив у двері та назвався працівником пошти. ОСОБА_9 відчинила двері і ОСОБА_6 відразу вдарив потерпілу кулаком і зайшов у квартиру, а він за ним. Відразу почали кричати на ОСОБА_9 та вимагали гроші, використовуючи брутальну лайку і били її руками. ОСОБА_9 злякалася і сама віддала гроші в сумі 3500 грн. та золото. У квартирі була ще одна літня жінка, але вона не кричала і до неї ніхто не підходив. Вони знали від ОСОБА_8, що ця жінка не ходить і не розмовляє, тому вона не буде їм заважати. Він тримав потерпілу і зв’язував їй ноги, тому що вона виривалася, а в цей час ОСОБА_6 забирав гроші. Коли руки і ноги зв’язали скотчем, ОСОБА_9 їх запевнила, що кричати не буде, тому рот їй не зав’язували. За розповіддю ОСОБА_8, грошей і коштовностей мало бути більше, біля 10 тисяч доларів США, тому вони продовжили пошук , при цьому розлютилися, так як   передбачали , що майна буде значно більше. Вони кричали на потерпілу, використовуючи брутальну лайку і погрожували вбивством. Коли подзвонили у двері, ОСОБА_9 почала кричати і звати когось по імені «ОСОБА_9», і тоді вони ще більше розлютившись схопили її, при цьому   ОСОБА_6 тримав потерпілу, а він зв’язував її скотчем. Потерпіла продовжувала кричати, а вони їй погрожували вбивством, використовуючи брутальну лайку, а потім ОСОБА_6 закрив її рот і ніс рукою та тримав поки вона затихла. Переконавшись через вічко, що за дверима вже нікого не має, вони забрали речі, які зазначені в обвинувальному висновку: гроші, золото, фотоапарат, телефон і вибігли у двір, де зустріли ОСОБА_4 і ОСОБА_8. Він зняв майстерку та рукавички і викинув там же у дворі. ОСОБА_7 і ОСОБА_8, які чекали їх на вулиці, він повідомив, що грошей, за якими йшли, в квартирі не було і що ОСОБА_8 їх ввів у оману, але про насильство щодо потерпілої нічого не казали. Після скоєного, того ж дня вони зібралися на Ленінградській площі у квартирі ОСОБА_4. З усіх викрадених грошей він з ОСОБА_6 взяли 1000 гривень і телефон, а інші речі, зокрема, золото залишили у ОСОБА_4. Телефон вони з ОСОБА_6 потім викинули.

        Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6   визнав себе винним у скоєнні розбою та умисного вбивства і пояснив, що з ОСОБА_5 і ОСОБА_4, з яким він був познайомився в місцях позбавлення волі, і ОСОБА_8, який був знайомий ОСОБА_4, вирішили заробити грошей шляхом пограбування квартири. ОСОБА_8 розповів, що є квартира з золотом і грошима в розмірі біля десяти тисяч доларів США. ОСОБА_8 розповів, де знаходяться гроші і що там проживають дві жінки, одна з яких паралізована. За їх домовленістю він з ОСОБА_5 повинні були зайти до квартири під видом листонош, зв’язати їй руки і ноги для того, щоб вона не змогла підійти до телефону, а ОСОБА_4 та ОСОБА_8 повинні були стояти на вулиці, щоб попередити їх про приїзд працівників міліції або іншу небезпеку, а він та ОСОБА_5 пограбувати квартиру вдвох, так як вважали, що вони краще впораються. При цьому ніякої домовленості на вбивство не було. Вони вчотирьох приїхали на ринок «Юність», де придбали за гроші ОСОБА_7 рукавиці, для уникнення слідів і скотч. З ринку «Юність» вони пішли пішки. Коли прийшли до будинку, то ОСОБА_4 і ОСОБА_8, за домовленістю, залишились біля під’їзду, щоб спостерігати за навколишньою обстановкою. Він з ОСОБА_5 зайшли до під’їзду, піднялися на шостий поверх, але не змогли знайти квартиру, у зв’язку з чим зателефонували ОСОБА_4. До них піднявся ОСОБА_8, який показав необхідні двері і спустився до низу. Потім він подзвонив у квартиру і якась жінка запитала «хто там?», на що він відповів, що потрібно розписатися за замовний лист. Вона відкрила двері і він її вдарив кулаком по обличчю, а саме у ніс. Від удару вона впала на підлогу і він зайшов у квартиру. Відразу підійшов ОСОБА_5 і вони почали питати у потерпілої, де знаходяться гроші. ОСОБА_5 тримав руки і ноги ОСОБА_9, а він шукав у шафі гроші та золото. Потім потерпіла сама віддала конверт, де було 3500 гривень. В конверті була не вся сума, про яку їм розповідали, і тому вони продовжували пошук. Потім потерпіла, після ударів рукою по обличчю і голові, показала, де знаходяться коштовності. Але тієї суми грошей, на які вони сподівалися, не було. Тоді вони розлютилися і стали кричати на ОСОБА_9, вимагаючи додаткові кошти, висловлюючи погрозу вбивства. В цей час у двері подзвонили і потерпіла стала звати на допомогу. Вони злякавшись почали зв’язувати потерпілу. ОСОБА_5 тримав руки і ноги, а він зв’язував та погрожували вбивством, якщо вона не припинить кричати. Потім вдруге подзвонили у двері і потерпіла знову почала кричати «ОСОБА_9», тоді він закрив її рот руками і тримав до тих пір поки вона не затихла, а в цей час ОСОБА_5 тримав їй руки. Після того, як потерпіла перестала пручатися, ОСОБА_5 підійшов до дверей та повідомив, що там нікого не має і, що потрібно тікати. Він все вкрадене поклав до кишені, взяв в коридорі два телефони і вибіг з квартири за ОСОБА_5. Вони вибігли з будинку та розділилися. ОСОБА_5 поїхав з ОСОБА_4 і ОСОБА_8, а він пішов у протилежний бік, так як вони і домовлялися. Потім вони всі зустрілися у ОСОБА_4 вдома. Золото вони залишили у ОСОБА_4, щоб він продав його, а 3500 гривень розділили приблизно порівну, з яких він з ОСОБА_5 з викрадених грошей взяли 1000 гривень, які потім знаходилися у ОСОБА_5. ОСОБА_7 і ОСОБА_8 не повідомляли, про насильство до потерпілої і її вбивство.

        Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 підтримав у повному обсязі свої покази, які надавав на досудовому слідстві та визнав себе винним у відкритому викраденні майна ОСОБА_9, поєднаного з проникненням у житло, а також у   незаконному придбанні, перевезенні, виготовленні та зберіганні наркотичного засобу (канабісу) без мети збуту. Пояснив, що ОСОБА_5 і ОСОБА_6 він знає з виправної колонії. У вересні 2009 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 приїжджали до нього додому, де вони пили пиво та розмовляли. При розмові вони повідомили, що у них проблеми з грошима і що хочуть заробити багато грошей. Після чого вони розійшлися. В той же день він прийшов до зали ігрових автоматів, де зустрівся з ОСОБА_8. Під час бесіди ОСОБА_8 розповів про квартиру, де знаходяться гроші і золото. Він зателефонував хлопцям і  вони зібралися. На зустрічі він, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_8 домовилися, що підуть грабувати квартиру, де знаходяться гроші і золото.  ОСОБА_8 розповів їм про кількість людей, які проживають в квартирі та місцезнаходження грошей. Вони поїхали на ринок «Юність» і за його пропозицією, на його кошти придбали рукавички, для уникнення відбитків пальців рук, і скотч, для зв’язування потерпілої. Зібравшись біля будинку, він почав розповідати про квартиру, а ОСОБА_8 доповнював. Було сказано, що у квартирі повинно бути десять тисяч доларів США та золото. ОСОБА_6 і ОСОБА_5 вирішили, що вони підуть до квартири, тому що краще впораються, а він і ОСОБА_8 повинні були залишитися внизу та в разі небезпеки зателефонувати. ОСОБА_8 повідомив їм номер квартири, але через деякий час йому зателефонував ОСОБА_6 та пояснив, що вони не можуть знайти квартиру. Після чого ОСОБА_8 піднявся та вказав на квартиру і повернувся на вулицю. Через 40 хвилин вийшов ОСОБА_5 та сказав, що все нормально і вони пішли до машини, при цьому він не бачив як ОСОБА_6 виходив з будинку. З ним вони зустрілися на Ленінградській площі в той же день. Вони прийшли до його квартири, розділили награбоване та розійшлися. при цьому про насильство та вбивство ОСОБА_9 ні ОСОБА_5, ні ОСОБА_6 не розповідали. Підсудний підтвердив, що з квартир викрали 3500 грн, золото, фотоапарат і телефони, зазначені в обвинувальному висновку, при цьому не оспорював їх вартість. Залишені речі він поклав   за підвіконня, які потім за його проханням по телефону переховав ОСОБА_16, який тимчасово у нього проживав. Про вбивство він дізнався через три дні в телефонній розмові зі своєю дружиною, коли перебував в м. Шостка.

           З приводу вилученого у ОСОБА_16 канабіса підсудний пояснив, що наприкінці серпня 2009 року він зірвав дикорослу коноплю біля пам’ятника «Матері Вітчизни» в місті Києві, яку поклав у кишеню, а потім дістався на громадському транспорті приїхав до своєї квартири АДРЕСА_3. Він висушив рослину, перетер її руками, помістив у поліетиленовий пакет і сховав у своїй кімнаті на шафу. Зберігав пакет з висушеною рослиною для себе, так як іноді вживав наркотичні засоби. Після пограбування квартири ОСОБА_9 до нього прийшли працівники міліції, від яких він втік і по телефону попросив свого приятеля ОСОБА_16, який тимчасово мешкав у нього на квартирі, забрати і переховати пакет з наркотичним засобом, не повідомляючи йому про його вміст. Підсудний ОСОБА_7 не заперечував вагу вилученого наркотичного засобу, встановлену експертизою.  

Допитаний в судовому засіданні п ідсудний ОСОБА_8   визнав себе винним у відкритому викраденні майна ОСОБА_9, поєднаного з проникненням у житло і пояснив, що він познайомився з ОСОБА_4 в травні 2009 року. На одній із зустрічей в залі ігрових автоматів на Ленінградській площі в ході бесіди він розповів ОСОБА_4, що знає про квартиру, в якій є гроші та ювелірні вироби. У вересні 2009 року йому зателефонував ОСОБА_4 і запропонував зустрітися. Під’їхавши на Ленінградську площу 28.09.2009 року біля 10 години, зустрівся з ним і його знайомими ОСОБА_5 і ОСОБА_6. За проханням ОСОБА_4 він розповів, що в квартирі проживають дві жінки, одна з яких паралізована. а друга працювала на ювелірці і тримала гроші в сумі десять тисяч доларів США і золото. Після його розповіді, вони домовилися пограбувати квартиру. За їх планом ОСОБА_5 і ОСОБА_6 повинні були зайти до квартири і, застосувавши небезпечне насильство у виді зв’язування потерпілої, відкрито викрасти майно, а він і ОСОБА_4 повинні були залишитися внизу для попередження небезпеки. За те, що він показує квартиру, він запросив половину майна. Доїхавши на маршрутному таксі до ринку «Юність», придбали дві пари рукавиць і скотч для зв’язування потерпілої. За все розраховувався ОСОБА_4. Про небезпечне насильство вони не домовлялися, так як ніхто не хотів нікого вбивати. Підійшовши до дому за адресою м. Київ, вул. Мілютенка, 15-а, він і ОСОБА_4 залишилися біля будинку, а ОСОБА_5 і ОСОБА_6 пішли до квартири. Потім ОСОБА_5 і ОСОБА_6 зателефонували ОСОБА_4 на мобільний телефон і повідомили, що не можуть знайти квартиру. Після чого він пішов і показав їм квартиру та одразу ж вийшов. Через деякий час з будинку вийшли  ОСОБА_5 і ОСОБА_6 і пішли один в один бік, а другий в інший. Він також пішов від них окремо. Коли вони зібралися всі на квартирі ОСОБА_4, в той же день йому повідомили, що в квартирі було лише 3500 гривень і трохи золота, яке зазначене в обвинувальному висновку. Тоді він відмовився від своєї частки і сказав, що не знає чому не було більше грошей і золотих виробів. Він не заперечував кількість і вартість викраденого майна.

        Окрім повного визнання обвинувачення ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у скоєнні розбою та умисного вбивства з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб, а також визнання обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у скоєнні відкритого викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров’я, з проникненням у житло, їх винуватість підтверджується зібраними по справі доказами, які були досліджені в ході судового слідства.

        Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що   вбита доводилася їй рідною племінницею, яка проживала разом зі своєю психічно хворою рідною сестрою. Під час нападу 28.09.2009 року, коли ОСОБА_9 було вбито, сестра перебувала у квартирі, але до неї будь-яке насильство не застосовувалося. До виходу на пенсію ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, працювала в ювелірному магазині «Каштан» на розі вулиці Пушкінської та бульвару Шевченка в м. Києві. В 50 років пішла на пенсію, тому що мала сина інваліда, якого 21.08.2007 року було вбито. Сестра загиблої також працювала в цьому ювелірному магазині. В квартирі були ювелірні вироби із золота. Вона підтвердила, що викрадені ювелірні вироби із золота, які зазначені в обвинувальному висновку і передані їй слідчим під розписку належали ОСОБА_9, але фотоапарат «Олімпус» вартістю 1000 грн. та два мобільні телефони «Самсунг» і «Сіменс», які коштують по 500 грн. кожний, їй не повернуто. В зв’язку з чим, вона заявляє позов на відшкодування цих збитків, а також відшкодування витрат на поховання ОСОБА_9 в сумі 7512,69 грн., яка підтверджується довідкою з квитанцією з ритуального бюро і складається з витрат (придбання домовини, хреста, копки могили, тощо). Окрім того, вона вважає, що злочинні дії підсудних завдали їй моральні страждання, які виразилися з втратою близької людини, рідної племінниці, на яку вона розраховувала в старості, яка дбала про неї останнім часом і мала поховати її. Вона є особою похилого віку і змушена доглядати за рідною сестрою вбитої, яка паралізована. А також отримала психічну травму, пов’язану з похованням загиблої, організацією похорон, поминальних обідів. В зв’язку з цим, вона просила відшкодувати їй двадцять тисяч гривень.

         Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснила, що проживає по сусідству в квартирі АДРЕСА_4. Підтримувала дружні, сусідські відносини з ОСОБА_9, яка допомагала їй у вихованні дітей. Після смерті сина, ОСОБА_9 проживала разом зі своєю паралізованою рідною сестрою. Зранку 28.09.2009 ОСОБА_9 попросила її посидіти з її сестрою біля 11 години, так як їй потрібно було вийти на 20-30 хвилин на вулицю. Біля 12 години вона подзвонила у квартиру ОСОБА_9, але подивившись на неї у вічко, двері не відчинили. Почувши голос ОСОБА_9, вона вирішила, що та просить її зачекати, але коли знову подзвонила, то побачила, що на неї подивилися, але двері знову не відчинили. Не зрозумівши поведінки ОСОБА_9, вона пішла до іншої сусідки, а коли повернулася додому приблизно через годину, то її чоловік повідомив, що чув як ОСОБА_9 звала її по імені, і, що він навіть вийшов на балкон, щоб подивитися. Тоді вона зателефонувала ОСОБА_9, але домашній телефон був постійно занятий, а мобільний телефон - поза зоною досяжності. Приблизно о 18 годині вона, її чоловік разом з сусідкою з квартири №412 і у якої були запасні ключі, зайшли до квартири і відразу відчули угар. Побігли на кухню, де варився розсольник, вимкнули газ, а потім побачили ОСОБА_9, яка лежала на підлозі обличчям вниз. ЇЇ чоловік підійшов до неї, потрогав за ногу і сказав, що вона вже холодна. Вони подумали, що в неї щось з серцем. Потім чоловік покликав сусіда ОСОБА_10, а той повернув голову чи волосся та повідомив, що в неї рот заклеєний. В зв’язку з чим вона зателефонувала до швидкої медичної допомоги та в міліцію.

       Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18   пояснив, що він проживає у АДРЕСА_4 по сусідству з ОСОБА_9 28.09.2009 року біля 12 години його дружина ОСОБА_17 пішла до ОСОБА_9 Потім він чув як ОСОБА_9 тричі кликала його дружину по імені. Він вийшов на балкон, але нікого не побачив. Коли дружина повернулася, то розповіла йому, що ОСОБА_9 їй не відчинила двері. Вже ввечері він з дружиною, подивившись з балкону, з’ясували, що в квартирі ОСОБА_9 не горить світло. Вони подзвонили у квартиру ОСОБА_9, але вона не відчинила. Визвали сусідку, яка мала запасні ключі і відчинили квартиру ОСОБА_9 та відчули угар. Сусідка пішла на кухню і вимкнула газ, а коли виходила з кухні, то в коридорі побачила, що в кімнаті лежить ОСОБА_9 Він зайшов у кімнату, де лежала загибла і побачив, що вона лежить обличчям вниз. Потрогавши ОСОБА_9 за ногу і, відчувши, що та холодна, повідомив, щоб викликали швидку медичну допомогу і міліцію. Він не оглядав загиблу, але те, що до неї було застосовано насильство, побачив сусід, якого він позвав з першого поверху.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19  пояснив, що він як оперуповноважений ВКР Деснянського РУ МВС України в м. Києві проводив перевірку та оперативно-розшукові заходи, спрямовані на розкриття вбивства ОСОБА_9, і затримав ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в м. Суми, яких було доставлено до Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві, де ОСОБА_5 добровільно зізнався в явці з повинною в тому, що він разом з ОСОБА_6 скоїли розбійний напад на ОСОБА_9 та вбили її.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 пояснив, що він, як співробітник ВКР Деснянського рай управління опитував ОСОБА_8 за підозрою в скоєнні розбійного нападу та вбивстві громадянки ОСОБА_9 і що той добровільно зізнався у скоєному злочині та в явці з повинною зазначив, що 28.09.2009 року він разом з ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 скоїли напад на квартиру ОСОБА_9 по вул. Мілютенка, з метою заволодіння її грошима і золотими прикрасами.

        З наданих в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_21   вбачається, що він як співробітник ВКР Деснянського райуправління проводив перевірку та оперативно-розшукові заходи, спрямовані на розкриття вбивства громадянки ОСОБА_9,  яке мало місце 28.09.2009 в квартирі АДРЕСА_2, і затримав ОСОБА_7, якого було доставлено в Деснянський РУ ГУ МВС України в м. Києві, де він добровільно зізнався в тому, що він організував і разом зі своїм знайомими ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 28.09.2009 року здійснили напад на квартиру по вул. Мілютенка, в якій проживала ОСОБА_9, про що дав явку з повинною В результаті нападу ОСОБА_5 і ОСОБА_6 викрали з квартири грошові кошти та ювелірні прикраси, які належали власниці квартири. Крім того, він відбирав пояснення у ОСОБА_8, якого також було затримано за підозрою у скоєнні вищевказаного злочину і той добровільно пояснив про обставини скоєння 28.09.2009 року разом з ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 нападу на квартиру по вул. Мілютенка, де проживала ОСОБА_9, з метою заволодіння грошима і золотими виробами.

        За протоколом огляду і вилучення від 30.10.2010 року, вбачається, що в гаражному приміщенні у ОСОБА_16 вилучено пакет із золотими виробами:   каблучка жовтого кольору, виробленого з металу; каблучка жовтого кольору, виробленого з металу, з білими камінцями; каблучка жовтого кольору, виробленого з металу; каблучка жовтого кольору, виробленого з металу; каблучка жовтого кольору, виробленого з металу; каблучка жовтого кольору, виробленого з металу; каблучка жовтого кольору, виробленого з металу; дві сережки (форма ромб) вироблених з металу жовтого кольору; каблучка у формі годинника з червоним циферблатом, виробленого з металу жовтого кольору; кулон круглої форми, виробленого з металу жовтого кольору; сережка круглої форми з камінцями білого кольору та з зеленим каменем, виробленого з жовтого кольору; ланцюжок з тонким овальним плетінням, виготовленого з металу жовтого кольору; ланцюжок зім’ятого плетіння, виробленого з металу жовтого кольору; зв’язка ключів (2 ключа), пульт від сигналізації з трьома кнопками, ключ від дверей омофон; ключ сірого кольору, виробленого з металу разом з залізним брелком із написом «Опель»; ліхтарик сіро-червоного кольору. В протоколі записана заява ОСОБА_16 про те, що дані речі знаходилися у нього на зберіганні і належали ОСОБА_7 (т.1 а.с. 90-92).      

       Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 пояснив, що він як оперуповноважений ВКР Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві проводив перевірку та оперативно-розшукові заходи по відпрацюванні вбивства ОСОБА_9 і затримував та опитував ОСОБА_7 і ОСОБА_16, яких було доставлено до Деснянського райуправління. У ОСОБА_16 було вилучено вироби з металу жовтого кольору та зелену речовину, які за його показами він зберігав у себе на прохання свого знайомого ОСОБА_7, не будучи обізнаним про вміст пакету. Також ОСОБА_7 у своїх поясненнях підтвердив, що вказані ювелірні вироби були викрадені з квартири ОСОБА_9 і залишені йому ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і що на його прохання ОСОБА_16 переховав ці речі. При цьому він не сповіщав його про вміст пакету.

          Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16   пояснив, що з ОСОБА_7 знайомий ще з виправної колонії. Зустрівся з ним випадково в м. Києві в серпні 2009 року. Повідомив про те, що проживає в гаражі, на що ОСОБА_7 запропонував пожити у його квартирі АДРЕСА_3. Він погодився, але в квартирі лише ночував протягом місяця. 27.10.2009 року йому зателефонував ОСОБА_7 та попросив забрати до себе на зберігання пакет з квартири, що знаходиться під підвіконням, пояснивши, що до нього приїдуть друзі та заберуть його. Він погодився і переніс пакет в гараж, де працював, не перевіряючи вміст пакету. Але до нього приїхали не друзі, а працівники міліції, які забрали пакет, при ньому його відкрили і він побачив золоті речі та маленький пакет з коноплею.

Відповідно до протоколу відтворення обстановки та обставин події від 03.10.2009 року ОСОБА_5 розповів про скоєння 28.09.2009 року злочину стосовно громадянки ОСОБА_9 Показав місце скоєння злочину і підтвердив всі ті обставини скоєння злочину за домовленістю з розподілом ролей з ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 його поясненнями вони домовилися скоїти грабіж громадянки ОСОБА_9 з проникненням до квартири, представившись листоношами, при цьому застосувати насильство у виді зв’язування, для цього купили скотч, а також рукавички для уникнення слідів пальців рук, але під час пограбування вони застосували інше насильство у виді численних ударів руками в обличчя і вбивство. Розповідаючи про обставини вбивства ОСОБА_9, показував, що коли подзвонили у вхідні двері і потерпіла стала кликати на допомогу, намагаючись вибігти з кімнати, вони намагалися їй зав’язати скотчем ноги і рот, але у них нічого не вийшло, так як жінка зривала з себе скотч. Потім вона вирвалась, але на порозі великої кімнати перечепилась та впала обличчям додолу, тоді він почав тримати її за ноги, а ОСОБА_6 взявши тримав однією рукою за голову, а іншою закрив їй рот та утримував до того часу, поки потерпіла не перестала кричати і пручатися. Після цього, зібравши гроші і золоті вироби, вони вибігли з квартири. Спускаючись по сходах, зняв рукавички, які викинув. Золоті вироби і фотоапарат залишили ОСОБА_7 з частиною грошей, взявши лише 1000 грн. та два мобільні телефони, які потім викинули (т.3 а.с.14-16).

За протоколом відтворення обстановки та обставин події від 03.10.2009 року вбачається, що ОСОБА_6 вказав на місце скоєння злочину, а саме на під’їзд №8 по вул. Мілютенко, 15-а в м. Києві і дав пояснення аналогічні викладеним поясненням ОСОБА_5 в ході той же слідчої дії (т.3 а.с.86-88).  

        В ході судового слідства підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили зміст протоколів відтворення обстановки та обставин події та покази свідка ОСОБА_19, який їх затримував та якому вони добровільно надавали пояснення на досудовому слідстві, власноручно підписуючи.

       За протоколом огляду місця події від 28.09.2009 року з фототаблицею до нього, зафіксовано, що замки вхідних дверей, які ведуть до квартири АДРЕСА_2, без явних ознак пошкоджень. Обстановка в квартирі порушена. По підлозі розкиданий сервіз та коробки з-під телефонів, речі, книги та інш. Між двох ліжок на підлозі під речами виявлено скотч із слідами бурого кольору схожих на кров, а на підлозі перед вхідними дверима – фрагмент пластикового еластичного бинту. З місця огляду вилучено: одну частину фрагменту еластичного бинту довжиною 1,675см з двома вузлами, другу – довжиною 36,5см, ключі від квартири АДРЕСА_2, дві коробки з-під мобільних телефонів «Самсунг» і «Сіменс», ніж з пластиковою рукояткою загальною довжиною 29,3см, лезо 17,7см, бірки для ювелірних виробів в кількості 50 шт., каблучка зі вставленими каменями жовтого кольору, записка книжка (блокнот), скотч з плямами бурого кольору схожих на кров, паспорт та пенсійне посвідчення на ім’я ОСОБА_9, 6 пальців рук, чотири сліди рукавички  (т.1 а.с.50-57).

         Дані протоколи відтворення обстановки та обставин події та огляду місця події підтверджують покази підсудних про спосіб проникнення до квартири потерпілої та застосування насильства, зв’язування потерпілої скотчем та інш.

 За висновком дактилоскопічної експертизи № 376 від 05.10.2009 року встановлено, що шість слідів пальців рук, вилучених 28.09.2009 року при огляді квартири АДРЕСА_2 придатні для ідентифікації за ними особи. Зокрема,  сліди № 2,4 залишені вказівним пальцем правої руки, слід № 3 мізинцем правої руки, слід № 5 середнім пальцем правої руки ОСОБА_9, а сліди № 1,6 залишені не ОСОБА_9, а іншою особою (особами) (т.2 а.с.56-61).

Згідно висновку дактилоскопічної експертизи № 55 від 19.02.2010 року встановлено, що сліди пальців рук № 1,6 вилучені 28 09.2009 року при огляді квартири АДРЕСА_2, залишені не ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6, не ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, не ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_9, не ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_13, а іншою особою (особами)(т.2 а.с.90-93).

З висновку трасологічної експертизи № 376 від 03.10.2009 року вбачається, що чотири сліди рукавиці (перчатки), вилучені 28.09.2009 року при огляді АДРЕСА_2, не придатні для ідентифікації за ними конкретної рукавиці (перчатки), але придатні для встановлення групової належності рукавиць (перчаток) за загальними ознаками (т.2 а.с.105-107).              

          З протоколу огляду місця події від 28.09.2009 року та фототаблицею до нього, який проводився за участю судово-медичного експерта Михайленко О.В., був оглянутий труп ОСОБА_9, який знаходиться в квартирі АДРЕСА_2. Зазначене його положення, ушкодження, стан трупних плям, тощо (т.1 а.с.65-69).  

      Відповідно до акту судово-медичного дослідження трупа №2105/2 від 02.12.2009 року і висновку судово-медичної експертизи № 88/2105/2 від 25.01.2009 смерть ОСОБА_9, 1951 р.н.,  настала від механічної асфіксії в результаті закриття верхніх дихальних шляхів м’яким предметом (руки, клейка стрічка), на що вказує обширні трупні плями, рідкий стан крові, ділянка «світлої шкіри» на підборідді, навколоротовій ділянці, щічних ділянках, крововиливи в слизові оболонки обох очей, крововилив в корінь язика, крововилив в слизову оболонку верхньої губи, ділянка осаднення на підборідді, емфіматозне збільшення легень, які своїми краями перекривають серцеву сумку; гістологічні признаки – ділянки гострої альвеолярної емфіземи, дистелектазу, вогнища ателектазу альвеол, в селезінці червона пульпа недокрівна з вогнищами слабкого нерівномірного кровонаповнення, фолікули зменшені в обсязі, без чітких меж, місцями отрофовані. Також виявлено: внутрішньочерепна травма, ділянка осаднення на переніссі, садно нижче зовнішнього кута лівого ока, синець нижньої повіки лівого ока, садно на границі щічної та виличної областей праворуч, крововиливи в м’які тканини голови в лобній ділянці по центру, лобно-скроневій ділянці ліворуч, лобно-тімяної ділянки ліворуч, крововилив під м’яку мозкову оболонку, переломи кісток носа , а також осаднення на лівому передпліччі. Закриття верхніх дихальних шляхів м’яким предметом (руками, клейкою стрічкою), як вид механічної асфіксії має ознаки тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя та знаходиться в прямому (причинно-наслідковому) зв’язку із настанням смерті. Вказана механічна асфіксія утворилася внаслідок закриття верхніх дихальних шляхів ( отворів рота та носа) м’яким предметом, руками (на що вказують наявність крововиливу на слизовій оболонці верхньої губи, ділянка «світлої шкіри» в навколоротовій ділянці та на підборідді, ділянка осадження на підборідді). Внутрішньочерепна травма  (у вигляді синця та саден на обличчі, крововиливів у м’які тканини волосяної частини голови, перелому кісток носу, крововиливів у м’яку мозкову оболонку) стала наслідком дії не менше як сімох травматичних ударів в ділянку обличчя та волосяної частини голови. Наявна внутрішньочерепна травма (згідно даних судово-гістологічного дослідження – ознаки початкової лейкоцитарної реакції, лейкоцити паравазально) могла утворитись приблизно за 30-60 хв. до настання смерті. Ділянка осадження на лівому передпліччі утворилась від дії тупого предмету, і має ознаки легкого тілесного ушкодження. При судово-медичному дослідженні трупа тілесних ушкоджень, які б могли виникнути до 28.09.2009 року не виявлено. Виявлені на трупі ушкодження могли утворитись в час вказаний в описовій частині постанови, механізм спричинення тілесних ушкоджень вказаний в п.1 даної постанови. Утворення механічної асфіксії в результаті закриття верхніх дихальних шляхів м’яким предметом, власними руками виключається. При судово-токсилогічному дослідженні в крові спиртів не виявлено. При судово-гістологічному дослідженні у потерпілої виявлені наступні захворювання: склероз судин головного мозку, хронічна ішемічна хвороба серця, постінфарктний кардіосклероз, вогнищевий жировий гепатоз, неповний септальний цироз печінки. Наявні захворювання відношення до настання смерті не мають (т.2 а.с.10-13, 7-9).

За висновком цитологічної експертизи № 416 мб від 09.10.2009 року на зрізах нігтьових пластин з лівої та правої руки трупа ОСОБА_9 з нашаруванням речовини бурого кольору виявлено кров людини. Епітельні клітини з ядрами не виявлені (т.2 а.с.28-31).

Згідно висновку молекулярно-генетичної експертизи № 417 мб від 14.10.2009 року визначені генетичні ознаки цих слідів крові на фрагментах нігтьових пластин з лівої та правої руки трупа ОСОБА_9 При цьому встановлено, що сліди крові на цих фрагментах нігтьових пластин належать одній невідомій особі жіночої генетичної статі (т.2 а.с. 43-45).

За висновком цитологічної експертизи № 414мб від 03.11.2009 року при дослідженні слідів речовини бурого кольору на носовій хустинці виявлена кров та епітельні клітини людини, а в ході дослідження місць без видимих слідів на носовій хустинці виявлені епітельні клітини людини (2 а.с.119-122).

Згідно висновку молекулярно-генетичної експертизи № 415 мб від 04.11.2009 року були визначені генетичні ознаки цих слідів крові та епітельних клітин людини на носовій хустці. При  цьому встановлено, що генетичні ознаки слідів крові та епітеліальних клітин людини є змішаними і належать двом невстановленим особам жіночої генетичної статі, а генетичні ознаки епітельних клітин людини належать одній невстановленій особі жіночої генетичної статі (т.2 а.с.134-136).

За висновком цитологічної експертизи № 408 мб від 03.11.2009 року при дослідженні слідів речовини бурого кольору на халаті, який вилучено в квартирі АДРЕСА_2, виявлена кров та епітелії клітин людини (т.2 а.с.147-149).

Згідно висновку молекулярно-генетичної експертизи № 409 мб від 04.11.2009 року визначені генетичні ознаки цих слідів на халаті. При цьому встановлено, що генетичні ознаки слідів крові та епітеліальних клітин людини належать одній невстановленій особі жіночої генетичної статі (т.2 а.с.161-163).

Відповідно до висновку цитологічної експертиз №410 мб від 06.10.2009 року та № 412 мб від 06.10.2009 року при дослідженні нашарування речовини бурого кольору на фрагментах стрічок типу «скотч», які вилучені 28.09.2009 року в ході огляду місця події в квартирі АДРЕСА_2, виявлено кров людини, а епітельні клітини з ядрами не виявлені (т.2 а.с.175-177, 202-204).

Згідно молекулярно-генетичнИХ експертиз № 411 мб та №413 мб від 09.10.2009 року визначені генетичні ознаки слідів крові на стрічці типу «скотч». При цьому встановлено. що генетичні ознаки слідів крові на стрічці типу «скотч» належать одній     невідомій особі жіночої генетичної статі (т.2 а.с. 188-190, 215-217).

Відповідно до проведеної експертизи волокон та волокнистих матеріалів №284хс від 20.10.2009 року на наданих на дослідження клейких аркушах (об.1, 2) виявлені нашарування текстильних волокон, неоднакових за кольором та різної природи, а саме: волокна вовни, бавовни та хімічні волокна (т.2 а.с.228-229).

З протоколів і постанов від 03.03.2010 року та 10.10.2010 року до справи долучені, в якості речових доказів: каблучка, виготовлена з металу жовтого кольору, з одним каменем зеленого кольору та вісьма каменями білого кольору у вигляді квіточки, халат жіночий зі слідами речовини бурого кольору; частина скотчу, зрізана з шиї трупа ОСОБА_9, хустинку з плямами бурого кольору, каблучка, виготовлена з металу білого кольору, з годинником; каблучка, виготовлена з металу жовтого кольору, по середині з візерунком у вигляді косички, з шістьма прозорими камінцями; шість обручок, виготовленні з металу жовтого кольору; сережки, виготовленні з металу жовтого кольору, у вигляді ромбів з рисочками по середині; сережка, виготовлена з металу жовтого кольору, з квіточкою,  по середині якої мається один зелений камінець і навкруги вісім білих; ланцюжок, виготовлений з металу жовтого кольору та ланцюжок розірваний, виготовлений з металу жовтого кольору, кулончик у вигляді медальйону з гравіровкою ініціалів «А.Ф.» (т.1 а.с.61-62, 70-71, 95-96).            

          В судовому засіданні підсудні підтвердили, що зазначені ювелірні вироби були ними викрадені з квартири ОСОБА_9

        Окрім визнання обвинувачення ОСОБА_7 у придбанні, перевезенні, виготовленні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, його вина підтверджується наступними доказами, які були дослідженні в ході судового слідства.

       За протоколом огляду та вилучення від 30.10.2009 та фототаблиць до нього вбачається, що у ОСОБА_16 було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет з речовиною зеленого кольору рослинного походження (т.1 а.с.90-92).

        Згідно висновку судово-хімічної експертизи №2523х від 09.11.2009, надана на дослідження подріблена речовина рослинного походження зеленого кольору (об.1) є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс. Маса висушеного канабісу становить – 12,57г. (т.2 а.с.262-263).

      Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 підтвердив, що він як оперуповноважений ВКР Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві вилучав поліетиленовий пакет з зеленою речовиною рослинного походження у ОСОБА_16, який показав, що цей пакет належить ОСОБА_7 і він зберігав у себе на його прохання, але не був обізнаний про вміст пакету.

          Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16   пояснив, що з ОСОБА_7 знайомий ще з виправної колонії. Зустрівся з ним випадково в м. Києві в серпні 2009 року. Повідомив про те, що проживає в гаражі, на що ОСОБА_7 запропонував пожити у його квартирі АДРЕСА_3. 27.10.2009 року йому зателефонував ОСОБА_7 та попросив забрати до себе на зберігання пакет з квартири, що знаходився під підвіконням, пояснивши, що до нього приїдуть друзі та заберуть його. Він погодився і переніс пакет в гараж, де працював, не перевіряючи вміст пакету. Але до нього приїхали не друзі, а працівники міліції, які забрали пакет, при ньому його відкрили і він побачив золоті речі та маленький пакет з коноплею.

       Речовим доказом: пакетом з речовиною зеленого кольору рослинного походження (канабісом), долученого до справи за постановою від 03.03.2010 року (т.1 а.с.95-96).        

        З висновку амбулаторної комплексної судово-психолого-психіатричної і наркологічної експертизи №168 від 18.02.2010 вбачається, що ОСОБА_5 на період інкримінованого йому діяння ознак будь-якого психічного розладу не виявляв. По своєму психічному стану на той період часу міг усвідомлювати свої  дії і керувати ними. На даний час ОСОБА_5 будь-яким психічним розладом не страждає. В застосуванні до нього примусових мір медичного характеру не потребує. В період інкримінованого йому діянні ОСОБА_5 не знаходився в стані фізіологічного афекта, а також в іншому ємоційному стані, котре спричинило великий вплив на його свідомість та діяльність. ОСОБА_5 хронічним алкоголізмом, наркоманією не страждає, у нього виявлені ознаки епізодичного зловживання алкоголем. В застосуванні до нього лікування з приводу наркологічних розладів не потребує. До психологічних особливостей ОСОБА_5 відносяться: достатність, рівномірний темп психічних процесів, збережність уваги, пам’яті, мислення; відповідаючий нормі рівень інтелектуального розвитку; в особистісній сфері – активність поведінки, акстравентированість, вибіркове спілковитість, впевненість у собі, самостійність у прийнятті рішень, емоційна стабільність. У ОСОБА_5 не виявлено психологічних особливостей, які здійснили суттєвий вплив на його поведінку в ситуації інкримінованого йому діяння (т.2 а.с.275-277).

       З висновку амбулаторної комплексної судово-психолого-психіатричної і наркологічної експертизи №200 від 26.02.2010 вбачається, що ОСОБА_6 в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому діяння будь-яким психічним розладом не страждав. По своєму психічному стану міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. На даний час ОСОБА_6 будь-яким психічним розладом не страждає. В застосуванні до нього примусових мір медичного характеру не потребує. Ситуація інкримінованого ОСОБА_6 діяння виключає можливість виникнення у нього в досліджуючий період будь-якого значного вираженого емоційного стану, у тому числі стану фізіологічного аффекту. ОСОБА_6 хронічним алкоголізмом не страждає, виявляє ознаки психічних і поведінкових розладів внаслідок поєднання вживання наркотичних і інших психоактивних речовин. Об’єктивних даних про вживання ОСОБА_6 в данний час наркотичних речовин в матеріалах кримінальної справи не міститься, тому ОСОБА_6 в даний час в застосуванні до нього лікування відносно наркоманії не потребує. До психологічних особливостей ОСОБА_6 відносяться: достатній, рівномірний темп психічних процесів, зберігання пізнавальної діяльності, відповідаючий нормі рівня поведінки, достатній рівень спілкування, екстравертированність, нестійка самооцінка, слабкість вольового радикалу, емоційна  врівноваженість, відсутність стійкої направленості на трудову особливість, спричинивших суттєвий вплив на його поведінку в досліджуючій ситуації (т.2 а.с.288-290).

       З висновку амбулаторної комплексної судово-психолого-психіатричної і наркологічної експертизи №185 від 23.02.2010 вбачається, що ОСОБА_7 в період часу, до якого відноситься інкриміноване діяння будь-яким психічним розладом не страждав. По своєму психічному стану міг усвідомлювати свої  дії і керувати ними. На даний час ОСОБА_7 будь-яким психічним розладом не страждає. В застосуванні до нього примусових мір медичного характеру не потребує. Характер інкримінований ОСОБА_7 діяння виключає можливість виникнення у нього в досліджуючий період будь-якого значного вираженого емоційного стану, у тому числі стану фізіологічного аффекту. ОСОБА_7 хронічним алкоголізмом, наркоманією не страждає, у нього виявлені ознаки епізодичного споживання наркотичних речовин групи каннабіноідів. В застосуванні до нього лікування відносно наркологічних розладів не потребує. До психологічних особливостей ОСОБА_7 відносяться: рівномірний достатній темп психічних процесів, зберігання уваги, пам’яті, мислення, відповідний нормі рівень інтелектуального розвитку; в особистій сфері: хороший життєвий тонус, екстравертированність, активність поведінки, успішна адаптація у змінюючих умовах, товариськість, упевненість в собі, благоприємне самосприйняття, емоціональна зрівноваженність. Мотиваціонно-потребуюча сфера ОСОБА_7 характеризується відсутністю стійкої направленості на соціально-позитивну діяльність (учбову, трудову), інтересами в сфері спілкування, захоплень (т.2 а.с.301-303).      

      Таким чином, підсудні ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 під час скоєння ними злочинів перебували в стані осудності і не знаходилися в стані фізіологічного афекту.

     Розглядаючи питання щодо кваліфікації дій підсудних, суд виходить з того, що покази свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 і ОСОБА_21 наданими ними в судовому засіданні, підтверджують пояснення підсудних ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про час, місце, спосіб вчинених ними злочинів та обставини, які зазначені в обвинуваченні.

                 Про наявність попередньої домовленості і умислу щодо скоєння вбивства ОСОБА_9Ф, свідчать не тільки визнання ОСОБА_5 і ОСОБА_6, але і обставини, які були встановлені судом. Зокрема, поведінка ОСОБА_5 і ОСОБА_6, яка передувала в скоєнні ними дій, їх збуджений емоційний стан, в зв’язку з неотриманням бажаних грошей і висловлювання погрози вбивства разом з брутальною лайкою, при цьому спричинення внутрішньочерепної травми потерпілій, а також їх спільні взаємозрозумілі скоординовані дії, направлені на позбавлення життя потерпілої.              

    Крім того, в ході судового слідства встановлено, що дії ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на застосування насильства, яке було небезпечним для життя і здоров’я ОСОБА_9 і потягнуло її смерть, виходило за межі домовленості з іншими співучасниками ОСОБА_8 і ОСОБА_7, які не були обізнані про таке насильство і його наслідки навіть після скоєння злочину, коли ділили награбоване майно. За домовленістю між ними, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 повинні були застосувати насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров’я, у виді зв’язування потерпілої скотчем за необхідністю, тобто в діях ОСОБА_5 і ОСОБА_6 вбачається ексцес виконавця.    

        Таким чином, дослідивши та проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеним винуватість

        - ОСОБА_8 у скоєнні грабежу, тобто відкритого викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров’я, з проникненням у житло та кваліфікує його дії за ч.3 ст.186 КК України;

      - ОСОБА_7 у скоєнні грабежу, тобто відкритого викрадення чужого майна, вчинено повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з насильством. яке не є небезпечним для життя і здоров’я та з проникненням у житло, і кваліфікує його дії за ч.3 ст.186 КК України. Також у скоєнні незаконного   придбання, перевезення, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту і кваліфікує його дії за ч.1 ст.309 КК України;

    - ОСОБА_6 в скоєнні розбою, тобто нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством небезпечним для життя і здоров’я особи, яка зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб. поєднаного з проникненням у житло і заподіяння тяжких тілесних ушкоджень і кваліфікує його дії за ч.4 ст.187 КК України, а також у вбивстві, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів і вчинене за попередньою змовою групою осіб та кваліфікує його дії п.п.6, 12 ч.2 ст.115 КК України;

   - ОСОБА_5 в скоєнні розбою, тобто нападу з метою заволодіння чужим майном, особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаного із насильством небезпечного для життя і здоров’я особи, яка зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло і заподіяння тяжких тілесних ушкоджень і кваліфікує його дії за ч.4 ст.187 КК України, а також у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині з корисливих мотивів і вчинене за попередньою змовою групою осіб та кваліфікує його дії за п.п.6, 12 ч.2 ст.115 КК України.

      При призначенні виду і міри покарання ОСОБА_5 суд, керуючись вимогами ст.ст. 65-67 КК України, виходить зі ступеня тяжкості вчинених злочинів, з огляду на те, що скоєні злочини відносяться до особливо тяжких і небезпечних, даних про його особу, за якими він задовільно характеризується за місцем відбуття покарання та за місцем проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, враховуючи обставини, які пом’якшують його покарання, до яких відносить щире каяття, обставини, які обтяжують покарання, до яких відносить вчинення злочину до особи похилого віку, приходить висновку про призначення йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статей кримінального закону.

При призначенні виду і міри покарання ОСОБА_6 суд, керуючись вимогами ст.ст. 65-67 КК України, виходить зі ступеня тяжкості вчинених злочинів, з огляду на те, що вони відносяться до особливо тяжких і небезпечних, даних про особу винного, який на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, задовільно характеризується за місцем відбуття покарання та за місцем проживання, враховуючи обставини, що пом’якшують покарання, до яких відносить щире каяття, обставини, які обтяжують покарання, до яких відносить рецидив злочинів і вчинення злочину до особи похилого віку,  приходить висновку про призначення йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статей кримінального закону.

 При призначенні виду і міри покарання ОСОБА_7 суд, керуючись вимогами ст.ст. 65-67 КК України, виходить зі ступеня тяжкості вчинених злочинів, з огляду на те, що один з них кваліфікується як тяжкий, даних про його особу, враховуючи те, що на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, є постраждалим від катастрофи на ЧАЕС і має відповідне посвідчення евакуйованого із зони відчуження у 1986 році, позитивно характеризується за місцем проживання, а також обставини, які пом’якшують покарання, до яких відносяться щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, та обставини, які обтяжують покарання, до яких відноситься вчинення злочину до особи похилого віку, приходить висновку про призначення йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статей кримінального закону.

При призначенні виду і міри покарання ОСОБА_8 суд, керуючись вимогами ст.ст. 65-67 КК України, виходить зі ступеня тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжких, даних про особу, які характеризують його позитивно, так як він раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, враховуючи його щире каяття, як обставину, яка пом’якшує покарання, та обставини, які обтяжують покарання, до яких відноситься вчинення злочину до особи похилого віку, і приходить висновку про призначення йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті кримінального закону.

По справі потерпілою ОСОБА_1 заявлений цивільний позов про відшкодування завданого збитку на загальну суму 9512,69 грн., що складається з витрат на поховання (вартість домовини, копка могили, вінки, встановлення хреста, тощо) на суму 7512,69 грн. та вартості не повернутих викрадених речей, а саме: фотоапарату «Олімпус» за 1000 грн. та вартість викрадених мобільних телефонів «Самсунг» і «Сіменс» по 500 грн. кожний.

Крім  того, ОСОБА_1 заявлені вимоги на відшкодування моральних збитків на суму 20000 грн. На підтвердження цих вимог, ОСОБА_1 послалася на ступінь тяжкості вчиненого злочину і ті страждання, що були їй спричинені, пов’язані з втратою близької людини, рідної племінниці, на яку вона розраховувала в старості, яка дбала про неї останнім часом і мала поховати її. Вона також посилається на те, що є особою похилого віку і змушена доглядати за рідною сестрою вбитої, яка паралізована. Крім того, вона зазнала ще й психічну травму, пов’язану з похованням загиблої, організацією похорон, поминальних обідів.

В судовому засіданні вимоги цивільного позивача знайшли своє підтвердження не тільки визнанням позову в повному обсязі підсудними, а й вищевказаними доказами, також наданими квитанціями на придбання домовини, вінків, стрічки, хреста на суму 4833 грн., на оформлення замовлення на послуги СКПКПО (заїзд ритуала, копка, табличка ритуальна металева, встановлення намогильної таблички, благоустрій місця поховання, тощо) на суму 2679,69 грн. (т.1 а.с.179, 183).

Враховуючи те, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в повному обсязі, суд вважає за необхідне задовольнити цивільний позов в повному обсязі, як в частині відшкодування завданого збитку, так і в частині заподіяної моральної шкоди.

Вирішуючи питання про стягнення завданих збитків і заподіяння моральної шкоди з підсудних, суд виходить з вимог ст.ст.1168, 1190 ЦК України, за якими особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим, а також з рекомендації Пленуму Верховного Суду України відповідно до п.13 постанови №3 від 31 березня 1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», за якою особи, діяння яких були об’єднані спільним злочинним наміром, а заподіяна ними шкода стала наслідком їх спільних дій, несуть солідарну відповідальність по відшкодуванню шкоди.

Таким чином, завданий збиток, який складається з вартості неповернутих речей (фотоапарат і два мобільні телефони) в сумі 2000 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в солідарному порядку. Що стосується вимог, пов’язаних з відшкодуванням завданих збитків. пов’язаних з похованням ОСОБА_9 в сумі 7512,69 грн. і усунення заподіяної матеріальної шкоди в сумі 2000 грн., яку також позивач пов’язує зі смертю ОСОБА_9, то вона підлягає стягненню солідарно з підсудних ОСОБА_5 і ОСОБА_6, тому що ці збитки і завдані моральні страждання спричинені саме їх діями. Такий висновок суду відповідає постанові Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року із змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якої особи несуть солідарну відповідальність за заподіяну моральну шкоду (взаємопов’язаними, сукупними діями або діями з єдиним наміром).

        Відповідно до ст. 81 КПК України речові докази та інші долучені речі в якості речових доказів: каблучка, виготовлена з металу жовтого кольору, з одним каменем зеленого кольору та вісьма каменями білого кольору у вигляді квіточки, каблучка, виготовлена з металу білого кольору, з годинником; каблучка, виготовлена з металу жовтого кольору, по середині з візерунком у вигляді косички, з шістьма прозорими камінцями; шість обручок, виготовленні з металу жовтого кольору; сережки, виготовленні з металу жовтого кольору, у вигляді ромбів з рисочками по середині; сережка, виготовлена з металу жовтого кольору, з квіточкою,  по середині якої мається один зелений камінець і навкруги вісім білих; ланцюжок, виготовлений з металу жовтого кольору та ланцюжок розірваний, виготовлений з металу жовтого кольору, кулончик у вигляді медальйону з гравіровкою ініціалів «А.Ф.», халат жіночий зі слідами речовини бурого кольору, хустинку з плямами бурого кольору - передати ОСОБА_1; частина скотчу, зрізана з шиї трупа ОСОБА_9, поліетиленовий пакет з речовиною зеленого кольору рослинного походження - знищити; а також інші речі, які були долучені до справи як речові докази, а саме: 6 (шість) слідів пальців рук, частина фрагменту еластичного бинта, довжиною 1,675 м з двома вузлами, частина фрагменту еластичного бинта, довжиною 36,5 см, зрізи нігтьових пластин з правої та лівої рук трупа ОСОБА_9, волокна накладання з рук ОСОБА_9, запальничка червоного кольору; ключі від квартири АДРЕСА_2 - знищити; посвідчення на ім’я ОСОБА_7 – передати ОСОБА_7 Мобільний телефон «Соні Еріксон», чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_3 та сім-карту оператора мобільного зв’язку «МТС», номер НОМЕР_2, мобільний телефон «Самсунг» рожевого кольору з чорними вставками ІМЕІ НОМЕР_1 - реалізувати в рахунок відшкодування завданих потерпілій ОСОБА_1 збитків.

     Розглядаючи питання про відшкодування судових витрат на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві, суд виходить з вимог ст.93 КПК України і рекомендацій постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 року із змінами і доповненнями «Про відшкодування … судових витрат» і вирішує  стягнути їх з підсудних ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 в дольовому порядку. Заявлені НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві витрати на загальну суму 2 935,84 грн. стосуються проведених цим закладом експертиз, а саме: дактилоскопічної експертизи № 55 від 19.02.2010 в сумі 486 грн. 77 коп.; трасологічної експертизи № 376 від 03.10.2009 в сумі 486 грн. 77 коп.; дактилоскопічної експертизи № 376 від 05.10.2009 року в сумі 486 грн. 77 коп.; експертизи волокон та волокнистих матеріалів № 284хсмб від 20.10.2009 в сумі 338 грн. 04 коп.; судово-імунологічної експертизи № 407мб від 20.10.2009 в сумі 450 грн. 72 коп.

     Приймаючи до уваги те, що висновки вказаних експертиз мали значення для встановлення фактичних даних щодо відкритого викрадення майна ОСОБА_9, то ці судові витрати на загальну суму 2 935,84 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_5 -  733,96 грн., ОСОБА_6 – 733,96  грн., ОСОБА_7 – 733,96  грн., ОСОБА_8 – 733,96  грн. на єдиний розрахунковий рахунок № 352260020000466 код ЗКПО 25575285, МФО 821018, код послуги 10900 (Послуги експерта).

      Крім того, для встановлення фактичних даних стосовно протиправного позбавлення життя ОСОБА_9 проведені інші експертизи і судові витирати по ним склали по судово-цитологічній експертизі № 408мб від 03.11.2009 в сумі 450 грн. 72 коп.; молекулярно-генетичній експертизі № 409мб від 04.11.2009 в сумі 1015 грн. 20 коп.; молекулярно-генетичній експертизі № 411мб від 09.10.2009 в сумі 1940 грн. 16 коп.; судово-цитологічній експертизі № 410мб від 06.10.2009 в сумі 901 грн. 44 коп.; молекулярно-генетичній експертизі № 413мб від 09.10.2009 в сумі 1940 грн. 16 коп.; судово-цитологічній експертизі № 416мб від 09.10.2009 в сумі 901 грн. 44 коп.; молекулярно-генетичній експертизі № 417мб від 14.10.2009 в сумі 1940 грн. 16 коп.; судово-цитологічній експертизі № 414мб від 03.11.2009 в сумі 901 грн. 44 коп.; молекулярно-генетичній експертизі № 415мб від 04.11.2009 в сумі 1353 грн. 60 коп.; судово-цитологічній експертизі № 412мб від 06.10.2009 в сумі 901 грн. 44 коп., а всього на суму 12244,76 грн., які підлягають відшкодуванню на єдиний розрахунковий рахунок № 352260020000466 код ЗКПО 25575285, МФО 821018, код послуги 10900 (Послуги експерта).  

       ці судові витрати суд покладає на ОСОБА_5 і ОСОБА_6, так як саме їхніми протиправними діями було позбавлено життя ОСОБА_9, у зв’язку з чим стягує з ОСОБА_5 6122,38 грн. і з ОСОБА_6 6122,38 грн. на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві.

         Також, з ОСОБА_7 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві підлягають стягненню судові витрати за проведення судово-хімічної експертизи №2523х від 09.11.2009 в розмірі 563 грн. 04 коп.

        Таким чином, в рахунок відшкодування судових витрат на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві, на єдиний розрахунковий рахунок № 352260020000466 код ЗКПО 25575285, МФО 821018, код послуги 10900 (Послуги експерта) підлягає стягненню з ОСОБА_5 6856,34 грн., з ОСОБА_6 6856,34 грн., з ОСОБА_8 733,96 грн. та з ОСОБА_7 1297 грн.

        Запобіжний захід підсудним ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у виді взяття під варту суд залишає без змін з утриманням в Київському СІЗО №13 до набрання вироком законної сили.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 321-324, 327-338 КПК України, Апеляційний суд м. Києва, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 6, 12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України, і призначити йому покарання за:

ч.4 ст.187 КК України 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю  засудженого;

п.п.6, 12 ч.2 ст.115 КК України 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю  засудженого;

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань призначити ОСОБА_5 остаточне покарання 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю  засудженого.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 6, 12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187  КК України, і призначити йому покарання за:

ч.4 ст.187 КК України 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю  засудженого;

п.п.6, 12 ч.2 ст.115 КК України 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю  засудженого;

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань призначити ОСОБА_6 остаточне покарання 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю  засудженого.

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.186, ч.1 ст.309 КК України, і призначити йому покарання за:

ч.3 ст.186 КК України 5 років 2 місяців позбавлення волі;

ч.1 ст.309 КК України 1 рік 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань призначити ОСОБА_7 остаточне покарання 6 років позбавлення волі.

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, і призначити йому покарання за ч.3 ст.186 КК України 5  років 6 місяців позбавлення волі.

Строк покарання ОСОБА_5 обчислювати з дня затримання і взяття під варту, тобто з  02.10.2009 року.

Строк покарання ОСОБА_6 обчислювати з дня затримання і взяття під варту, тобто з  02.10.2009 року.

Строк покарання ОСОБА_7  обчислювати з дня затримання і взяття під варту, тобто з  30.10.2009 року року.

Строк покарання ОСОБА_8 обчислювати з дня затримання і взяття під варту, тобто з  1.11.2009 року року.

Запобіжний захід засудженим ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишити без змін – утримання під вартою в Київському СІЗО №13 до набрання вироком законної сили.

Стягнути з засуджених ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь потерпілої ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_18 - 7512,69 грн. на відшкодування завданих матеріальних збитків і 20000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.

Стягнути з засуджених ОСОБА_5 і ОСОБА_6. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в солідарному порядку на користь ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_18 – 2000 грн. на відшкодування завданих матеріальних збитків.

       Речові докази: каблучка, виготовлена з металу жовтого кольору, з одним каменем зеленого кольору та вісьма каменями білого кольору у вигляді квіточки, каблучка, виготовлена з металу білого кольору, з годинником; каблучка, виготовлена з металу жовтого кольору, по середині з візерунком у вигляді косички, з шістьма прозорими камінцями; шість обручок, виготовленні з металу жовтого кольору; сережки, виготовленні з металу жовтого кольору, у вигляді ромбів з рисочками по середині; сережка, виготовлена з металу жовтого кольору, з квіточкою,  по середині якої мається один зелений камінець і навкруги вісім білих; ланцюжок, виготовлений з металу жовтого кольору та ланцюжок розірваний, виготовлений з металу жовтого кольору, кулончик у вигляді медальйону з гравіровкою ініціалів «А.Ф.», халат жіночий зі слідами речовини бурого кольору, хустинку з плямами бурого кольору - передати ОСОБА_1; частина скотчу, зрізана з шиї трупа ОСОБА_9, поліетиленовий пакет з речовиною зеленого кольору рослинного походження - знищити; а також інші речі, які були долучені до справи як речові докази, а саме: 6 (шість) слідів пальців рук, частина фрагменту еластичного бинта, довжиною 1,675 м з двома вузлами, частина фрагменту еластичного бинта, довжиною 36,5 см, зрізи нігтьових пластин з правої та лівої рук трупа ОСОБА_9, волокна накладання з рук ОСОБА_9, запальничка червоного кольору; ключі від квартири АДРЕСА_2 - знищити; посвідчення на ім’я ОСОБА_7 – передати ОСОБА_7 Мобільний телефон «Соні Еріксон», чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_3 та сім-карту оператора мобільного зв’язку «МТС», номер НОМЕР_2, мобільний телефон «Самсунг» рожевого кольору з чорними вставками ІМЕІ НОМЕР_1 - реалізувати в рахунок відшкодування завданих потерпілій ОСОБА_1 збитків.

        Стягнути з ОСОБА_5 судові витрати за проведення експертиз в розмірі 6856,34 грн. на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві УДК у Київській області р/р № 352260020000466 код ЗКПО 25575285, МФО 821018, код послуги 10900 (Послуги експерта).

        Стягнути з ОСОБА_6 судові витрати за проведення експертиз в розмірі 6856,34 грн. на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві УДК у Київській області р/р № 352260020000466 код ЗКПО 25575285, МФО 821018, код послуги 10900 (Послуги експерта).

        Стягнути з ОСОБА_8 судові витрати за проведення експертиз в розмірі 733,96 грн. на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві УДК у Київській області р/р № 352260020000466 код ЗКПО 25575285, МФО 821018, код послуги 10900 (Послуги експерта).

         Стягнути з ОСОБА_7 судові витрати за проведення експертиз в розмірі 1297,30 грн. на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві УДК у Київській області р/р № 352260020000466 код ЗКПО 25575285, МФО 821018, код послуги 10900 (Послуги експерта).

     Запобіжний захід засудженим ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у виді взяття під варту залишити без змін з утриманням в Київському СІЗО №13 до набрання вироком законної сили.

    Вирок може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженими ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 – в той же строк з моменту вручення їм копії вироку, через Апеляційний суд м. Києва.  

Головуючий суддя по справі:       ________________    О.В. Бачурін  

Суддя:                                             ________________     О.М. Чорний

Народні засідателі:                        _________________  О.М. Коваленко

                                                        _________________   Р.Ф.Випряжкіна    

                                                       __________________   К.М. Шешко