ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 серпня 2024 рокуСправа № 160/20844/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон А.О., розглянув позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛОМ» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛОМ» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу надати належним засвідчену копію податкової накладної №2 від 29 жовтня 2021 року, а також обґрунтовану заяву/клопотання щодо визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, про поновлення такого строку звернення із належними доказами поважності причин його пропуску або ж надати докази, які свідчить про дотримання строку звернення до суду.

07 серпня 2024 року до суду від позивача надійшло клопотання про визнання поважними причин пропуску строку для звернення до суду та поновлення зазначеного процесуального строку.

Ознайомившись з вищезазначеним клопотанням, суд не визнає зазначені в ньому причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, з огляду на таке.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

З позовної заяви та доданих до неї документів слідує, що оскаржуване позивачем у даній справі рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 02.04.2024 №10822568/40782668 про відмову в реєстрації складеної ТОВ «АЛОМ» податкової накладної №2 від 29 жовтня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку.

Відтак, строк на оскарження Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.04.2024 року №10822568/40782668 сплив саме 09 липня 2024 року, оскільки податковою службою було прийнято Рішення за результатами розгляду скарги № 22053/40782668/2 тільки 09 квітня 2024 року.

Представником позивача зазначені обставини визнаються.

При цьому, позовна заява подана до суду лише 01.08.2024 з пропуском процесуального строку звернення до суду.

В клопотанні про поновлення строків звернення до суду в якості поважності причин пропуску строків представником позивача наводяться обставини його перебування на стаціонарному та амбулаторному лікуванні з 24 червня по 31 липня 2024 року (з 24 червня по 01 липня 2024 року – у стаціонарі, а з 02 по 31 липня 2024 року – на амбулаторному лікуванні).

Стосовно посилань представника позивача на перебування його на лікарняному як на поважні причини пропуску строку звернення до суду, суд враховує, що такі обставини підтверджені матеріалами справи.

Однак, враховуючи характер таких обставин, а також їх тривалість, - наведені обставини не можна вважати поважними та такими, що перешкоджали б позивачу своєчасному зверненню до суду самостійно або через іншого представника.

Так, обставини перебування представника позивача на лікуванні виникли з 24.06.2024, в той час, коли строки звернення до суду почали свій перебіг з 09.04.2024, що не перешкоджало позивачу укласти договір на представництво інтересів з іншим представником та/або звернутися до суду до 24.06.2024.

Суд також звертає увагу, що договір-доручення про надання правничої допомоги щодо оскарження спірного рішення укладено позивачем з представником лише 21 червня 2024 року – фактично після спливу 2 (двох) місяців з дня, коли позивач отримав рішення за результатами розгляду своєї скарги на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відтак, зазначені представником позивача в позові та відповідному клопотанні причини пропуску строку звернення до суду не відповідають критеріям «поважності», щодо яких Верховним Судом сформульовано висновок в постановах у справі №500/1912/22 від 29.09.2022 та у справі №473/2236/17 від 27.11.2018.   

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постановах Верховного Суду від 06.03.2019 №805/1985/18-а, від 26.03.2020  №805/2688/18-а та від 13.03.2019 №826/13430/17 сформульовано висновки щодо неповажності причин пропуску строку звернення до суду внаслідок перебування сторони/представника у відпустках, відрядженнях, на лікарняному, під амбулаторним наглядом або на умовах денного стаціонару.

Щодо перебування директора ТОВ «АЛОМ» за межами території України у зв`язку із введенням воєнного стану та, як наслідок, неможливості укладення ним договору про надання правничої допомоги з іншим представником.

Суд не визнає зазначені обставини як такі, що підтверджують поважність причин пропуску строків звернення до суду, з огляду на таке.

Положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не перешкоджали керівництву позивача, навіть знаходячись за межами території України, знайти представника, провести зустрічі з ним, а так само обговорити умови надання юридичної допомоги дистанційно.

Суд звертає увагу, що кожен розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, а, відтак, несе ризики настання наслідків, пов`язаних з учиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Зазначене обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується з принципомvigilantibus non dormientibus subveniunt, згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.

Враховуючи встановлення судом факту пропуску строку звернення до суду, а також відсутність підстав вважати, що такий строк пропущений з поважних причин, суд змушений застосовати наслідки, визначені частиною другою ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256  Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛОМ» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.

2.          Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя                                                                                 А.О. Сластьон