ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.08.2024

Справа №  910/6548/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня «Психіатрія» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Кирилівська, 103, м. Київ, 04080; ідентифікаційний код 01994072)

до Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров’я України» (вул. Кирилівська, 103, м. Київ, 04080; ідентифікаційний код 04803492)

про стягнення 1 055 292, 63 грн,

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Комунальне некомерційне підприємство «Клінічна лікарня «Психіатрія» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі за текстом – КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія», Позивач) з позовом до Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров’я України» (далі за текстом – ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров’я України», Відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна № 3763 від 02.08.2023 (далі за текстом – Договір) в загальному розмірі 867 370, 70 грн, яка складається з суми заборгованості зі сплати орендної плати за січень-травень 2024 у сумі 799 452, 60 грн, пені – 40 890, 04 грн, інфляційних втрат – 3 044, 48 грн та штрафу – 23 983, 58 грн.

В обґрунтування позовних вимог, Позивач посилається на той факт, що Відповідачем всупереч умовам Договору не сплачено орендну плату за період з 01.01.2024 по 01.07.2024, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

В подальшому Позивачем збільшено позовні вимоги до суми 1  055 292, 63 грн, яка складається із суми основного боргу – 959 343, 12 грн, пені – 60 269,11 грн, інфляційних втрат – 6 900, 11 грн, штрафу – 28 780, 29 грн.

2. Стислий виклад позиції Відповідача

Заперечуючи щодо задоволення позову Відповідач посилається на те, що він є бюджетною установою, а у зв’язку із відсутністю бюджетного фінансування останнього на 2024 рік наразі не вбачається за можливе погасити існуючу заборгованість.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

17.06.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.

26.06.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про збільшення розміру позовних вимог.

Дослідивши заяву про збільшення розміру позовних вимог суд зазначає, що остання відповідає вимогам статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом -  ГПК України), приймається судом до розгляду, а подальший розгляд справи здійснюватиметься з її урахуванням.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

02.08.2023 між Позивачем (Балансоутримувач), Відповідачем (Орендар) та Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (Орендодавець) укладено Договір, відповідно до умов якого Відповідачу передано у тимчасове платне користування об’єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі загальною площею 3 315, 3 кв.м., розташовані на вул. Кирилівській, 103-А.

Місячна оренда згідно пункту 8.1 Договору становить 259 925, 76 грн.

Згідно пункту 3.2 ІІ розділу Договору орендна плата сплачується Орендарем на рахунок Балансоутримувача, починаючи з дати підписання акту приймання – передачі майна.

Згідно пункту 3.3 ІІ розділу Договору Орендар сплачує орендну плату Балансоутримувачу до 15 числа поточного місяця за поточний місяць.

Відповідно до пункту 3.9 ІІ розділу Договору визначено, що на суму заборгованості Орендаря зі сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

У разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за ними становить не менше ніж три місяці Орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

Станом на дату збільшення розміру позовних вимог Позивач зазначає, що заборгованість з орендної плати за період січень – червень 2024 становить 959  343, 12 грн у зв’язку з чим Позивачем виставлено наступні акти:

-          № 930 від 30.01.2024 за січень 2024 на суму 159  890, 52 грн (з ПДВ);

-          № 955 від 07.02.2024 за лютий 2024 на суму 159 890, 52 грн (з ПДВ);

-          № 1083 від 04.03.2024 за березень 2024 на суму 159 890, 52 грн (з ПДВ);

-          № 1167 від 03.04.2024 за квітень 2024 на суму 159 890, 52 грн (з ПДВ);

-          № 1233 від 07.05.2024 за травень 2024 на суму 159 890, 52 грн (з ПДВ);

-          № 1312 від 05.06.2024 за червень 2024 на суму 159 890, 52 грн (з ПДВ).

Вказаний розмір щомісячної орендної плати Позивачем визначено на підставі пункту 19.11 рішення Київської міської ради від 14.12.2023 № 7531/7572 «Про бюджет міста Києва на 2024 рік» в розмір 50 % від визначеної умовами Договору.

Судом встановлено, що матеріали справи не місять доказів сплати Відповідачем орендних платежів за період січень 2024 - червень 2024 на вказану суму.

Із поданого Відповідачем відзиву вбачається, що останнім не заперечується факт наявності зазначеної заборгованості, однак сторона просить суд врахувати той факт, що погашення останньої не вбачається за можливе в силу відсутності бюджетного фінансування на 2024 рік в частині предмету даного спору.

З огляду на порушення Відповідачем умов Договору в частині розрахунку по орендним платежам Позивачем здійснено нарахування пені, штрафу, інфляційних втрат.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою є договором оренди.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами частини 1 статті 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини 1 та 5 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1 та 4 статті 285 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Законом України «Про оренду державного та комунального майна» регулюються майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим.

Частинами 1 – 4 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна.

Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно.

Орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Згідно пункту 19.11 рішення Київської міської ради від 14.12.2023 № 7531/7572 «Про бюджет міста Києва на 2024 рік» на період з 01.01.2024 по 01.07.2024 розмір орендної плати становить 50 % від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва.

Відтак, Позивачем за спірний період правомірно визначено та нараховано Позивачу 159 890, 52 грн (з ПДВ) орендної плати за кожний місяць.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку щодо правомірності та обґрунтованості вимог Позивача в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 959  343, 12 грн. оскільки Відповідачем порушено умови Договору в частині строку оплати згідно пункту 3.3 ІІ розділу Договору.

При цьому суд зазначає, що відсутність фінансування Відповідача не є підставою для невиконання чи порушення виконання Відповідачем умов Договору.

Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Частиною 1 статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з частиною 1 статті 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок, суд зазначає, що нарахування пені та штрафу є арифметично вірним та обґрунтованим.

Що стосується розрахунку інфляційних втрат суд зазначає, що Позивачем невірно здійснено математичний обрахунок останніх оскільки 1  603, 87 грн + 1  120, 83 грн + 319, 78 грн становить 3  044, 48 грн, а не 6  900, 11 грн як просить стягнути Позивач у зв’язку з чим дана вимога підлягає частковому задоволенню.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено умови Договору в частині строків оплати орендних платежів, а відтак допущено прострочення виконання грошового зобов’язання у зв’язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1.          Позов Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня «Психіатрія» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) – задовольнити частково.

2.          Стягнути з Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров’я України» (вул. Кирилівська, 103, м. Київ, 04080; ідентифікаційний код 04803492) на користь Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня «Психіатрія» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Кирилівська, 103, м. Київ, 04080; ідентифікаційний код 01994072) заборгованість по орендним платежам – 959  343 (дев’ятсот п’ятдесят дев’ять тисяч триста сорок три) грн 12 коп, інфляційні втрати - 3  044 (три тисячі сорок чотири) грн 48 коп, штраф - 28  780 (двадцять вісім тисяч сімсот вісімдесят) грн 29 коп., пеню – 60  269 (шістдесят тисяч двісті шістдесят дев’ять) грн 12 коп. та судовий збір – 15  771 (п’ятнадцять тисяч сімсот сімдесят одна) грн 55 коп.

3.          В задоволенні іншої частини позову – відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 08.08.2024

Суддя                                                                                                     Антон ПУКАС