Категорія №6.13

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 листопада 2010 року Справа № 2а-7679/10/1270

            Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження  матеріали справи  за адміністративним позовом прокурора Марківського району Луганської області в інтересах держави в особі управління пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, -

В С Т А Н О В И В:

                  08 жовтня 2010 року до суду надійшов адміністративний позов прокурора Марківського району Луганської області в інтересах держави в особі управління пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 19449 грн. 92 коп.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що в порушення Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відповідач у встановлені законодавством строк не сплачує  страхові внески, тому за відповідачем обліковується заборгованість у сумі 19449,92 грн., яка після надіслання вимоги про сплату боргу, не була погашена відповідачем. За таких обставин позивач просив стягнути у судовому порядку дану заборгованість.

Відповідач не скористався правом визнання позову або надання заперечень на позов.

Суд, вивчивши матеріали справи, та дослідивши докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.1 ст.14 та ст.15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання є страхувальниками та платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхувальник зобов'язаний перераховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України, .

Відповідно п.4 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків на банківські рахунки відповідних виконавчих органів Пенсійного фонду України.

Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески , нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників , зазначених у п.п. 1-4 ст. 14 вказаного Закону України є календарний місяць.

Судом встановлено, що ТОВ «Прогрес», 01.06.2004 зареєстровано Марківською районною державною адміністрацією Луганської області (а.с.6) та  в управлінні Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області як платник внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, про що не суперечили сторони.

З Додатку до розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за 8 місяців 2010 року, вбачається, що за ТОВ «Прогрес» обліковується заборгованість у розмірі 19449,42 грн. на початок звітного періоду (а.с.10-12).

За несвоєчасну сплату страхових внесків 06.09.2010 року було винесено вимогу про сплату боргу  №Ю-7 (а.с.13) з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 19449,42 грн. у 10-дений термін, яку було отримано особисто директором відповідача 06.09.2010 (а.с.14).

З урахуванням того, що відповідачем вимога про стягнення боргу не оскаржена та не погашено заборгованість по сплаті страхових внесків, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони — суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки позивачем не були здійснені судові витрати, та відповідач звільнений від їх сплати, питання про розподіл судових витратах не вирішується.

            На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

           Позовні вимоги  прокурора Марківського району Луганської області в інтересах держави в особі управління пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування задовольнити.    

           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» (провул. Лермонтова, 7, смт. Марківка, Луганська область, р/р 26003768964 АБ «Укркомунбанк», МФО 304988, і.к. 32196476) на користь управління Пенсійного фонду України Марківського району Луганської області (вул. Леніна, 20, смт. Марківка, Луганська обл., код ЄДРПОУ 21792554) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 19449,92 грн. (девятнадцять тисяч чотириста сорок девять грн. 92 коп).    

           Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

           СуддяО.В. Ірметова