Справа № 953/5843/23

Провадження № 1-кп/761/2214/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2024 року Шевченківський районний суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в м. Києві матеріали кримінального провадження №62022170020000257, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2022 по обвинуваченню:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпро Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 402 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Шевченківського районного суду міста Київ перебувають матеріали кримінального провадження №62022170020000257, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2022 по обвинуваченню: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 402 КК України.

У судовому засіданні, в межах вказаного кримінального провадження, прокурор ОСОБА_5 заявив суду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 який спливає 03.08.2024 року. Своє клопотання прокурор мотивує тим, що підставою продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого згідно ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину, згідно обставин вчинення кримінальних правопорушень, а саме в умовах воєнного стану, а також наявність ризиків, у зв`язку з тим, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку прокурора менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого обов`язків, у зв`язку з чим є достатні підстави для продовження застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_6 , в судовому засіданні заперечувала, щодо поданого клопотання прокурора, між тим зазначила, що вказане клопотання подане з порушенням строків КПК України. Окрім того, вказала, що ризики на які посилається прокурор в клопотання жодним чином не підтвердженні, та в даному випадку відсутні. Так, як зазначила захисник, ОСОБА_8 тривалий час знаходиться під вартою, однак законні підтвердження затримання останнього відсутні. Враховуючи відсутність ризиків на які посилається прокурор, ОСОБА_6 , просила суд відмовити в клопотанні прокурора. Окрім того, захисних зазначила, що наявні всі підстави для визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави обвинуваченому.

Захисник ОСОБА_7 , підтримав думку захисника ОСОБА_6 , та просив суд відмовити у клопотанні прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні підтримав думку захисників, за зазначив що будь яких законних підстав для продовження йому запобіжного заходу не існує. Вказане клопотання прокурора подано з порушенням, а тому розгляд вказаного клопотання за таких обставин неможливий.

Суд, заслухавши клопотання прокурора та думки учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Судом встановлено, що з 27.07.2023 на розгляді Шевченківського районного суду міста Київ перебувають матеріали кримінального провадження №62022170020000257, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2022 по обвинуваченню: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 402 КК України.

Відповідно до матеріалів провадження відносно обвинуваченого 12.09.2022 року, на підставі ухвали слідчого судді застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в ДУ «Київський слідчий ізолятор». Строк вказаного запобіжного заходу неодноразово судом продовжувався, востаннє ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05.06.2024 до 03.08.2024 включно,.

На даний час кримінальне провадження № 62022170020000257 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 402 КК України, перебуває на стадії судового розгляду, а саме досліджуються письмові матеріали надані стороною обвинувачення.

Стаття 197 КПК України передбачає, що строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, в тому числі: вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При цьому, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Разом з тим, наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Так, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення злочинів, а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Як вбачається з матеріалів клопотання прокурора, міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою була застосована до обвинуваченого ОСОБА_8 з урахуванням тяжкості інкримінованих йому злочинів, зокрема у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому в умовах воєнного стану; у самовільному залишенні місця служби без поважних причин, вчиненому в умовах воєнного стану військовослужбовцем (крім строкової служби); у непокорі, тобто іншому умисному невиконанні наказу, вчиненій в умовах воєнного стану, з врахуванням даних про його особу при наявності ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Разом з тим у відповідності до ч.ч. 6, 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до особи, в тому числі військовослужбовця, яка обвинувачується, зокрема у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 111, 402, 407 КК України, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Так, при вирішені клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , суд враховує, що останній обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжкого злочину, обставини вчинення кримінальних правопорушень, а саме в умовах воєнного стану та відомості що характеризують особу обвинуваченого, та вважає, що з метою дотримання належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_8 відносно останнього необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України

На думку суду ризик переховування ОСОБА_8 , від суду підтверджується тією обставиною, що дане кримінальне провадження знаходиться на розгляді в суді та у випадку доведеності його вини у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень, загрожує покарання у вигляді довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна. Таким чином, обвинувачений, який довгий час перебував на службі в органах Служби Безпеки, в тому числі оперативних підрозділах, володіючи спеціальними навичками спроможний переховуватись від суду.

Ризик незаконного впливу на свідків, які не допитувались судом, обґрунтовується тим, що судовий розгляд триває, а тому з метою зміни останніми своїх показань обвинувачений ОСОБА_8 , шляхом залякування, підкупу чи будь-яким іншим способом може вчиняти вплив на таких осіб, з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_8 займав керівні посади в СБ України, та те, що останній є діючим співробітником та не відсторонений від посади.

Сукупність вказаних обставин вказує на наявність ризиків щодо продовження ним протиправної діяльності.

Враховуючи викладене, колегія приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований під час досудового розслідування ОСОБА_8 , а надалі продовжено судом у відповідності до вимог п. 4 ст. 183 КПК України та з врахуванням наявності ризиків передбачених у п.п. 1,3, 5 ч. 3 ст. 177 КПК України, які на час проведення судового розгляду судом не відпали.

Зокрема інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, нездатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_8 , враховуючи ступінь тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, високий ступінь ризиків передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені судом, та високий ступінь суспільної небезпечності інкримінованих злочинів проти порядку несення військової служби, вчинених в умовах воєнного стану, проти основ національної безпеки України.

Крім того, будь-яких даних про усунення ризиків, наявність яких слугувала підставою для обрання стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стороною захисту не надано, у зв`язку з чим суд, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого в ході судового розгляду, виконання процесуальних рішень у справі дійшов висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, а тому вважає за доцільне залишити ОСОБА_8 раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Між тим, характеризуючі дані обвинуваченого ОСОБА_8 у тому числі наявність постійного місця проживання, перебування його у шлюбі та наявність у нього на утриманні неповнолітніх дітей, відсутність судимостей не нівелюють можливих ризиків неправомірної його поведінки.

Також колегія суддів приймає до уваги надані раніше дані щодо наявності у обвинуваченого визначеного місця проживання, проте військовий стан запроваджено на всій території України, що ускладнює контроль виконання ОСОБА_8 іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, та обов`язків, що покладаються на обвинуваченого судом згідно з ч. 5 ст.194 КПК України та підвищує ризик переховування від суду.

За сукупності таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне продовжити дію раніше обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_8 процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України та його належну процесуальну поведінку. Більш м`який запобіжний захід, крім тримання під вартою, на час розгляду клопотання буде недостатнім для запобігання спробам обвинуваченого переховуватись суду, або уникнути кримінальної відповідальності шляхом виїзду за територію України.

При цьому належить врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності дій, які безпосередньо пов`язані із воєнним станом, що триває є об`єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, що також може призвести до порушення розумних строків судового розгляду, а також належного дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов`язків. За таких обставин колегія суддів не може погодитись з доводами сторони захисту щодо відсутності або втрати актуальності ризиків, які існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризик це подія, яка ймовірно може настати за наявності певних підстав. Об`єктивність існування зазначених підстав щодо ризиків вбачається з вищенаведених відомостей, а тому колегія суддів не може погодитись з обґрунтованістю доводів сторони захисту щодо дієвості інших запобіжних заходів ніж тримання під вартою.

При постановленні ухвали про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 , колегія суддів вважає за можливе, в цій конкретній ситуації, не визначати розмір застави, відповідно до положень абз. 8 ч. 4 ст.183 КПК України, з якого слідує, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-1142, 258-2585, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України, оскільки внесення грошових коштів не зможе забезпечити виконання завдань кримінального провадження.

Зважаючи на суспільний інтерес щодо збереження основ національної безпеки України, та щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, оцінивши у сукупності всі обставини, з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, воєнний стан запроваджений у державі, колегія суддів вважає за доцільне клопотання прокурора задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , а в задоволенні клопотання сторони захисту відмовити.

Враховуючи викладене, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_8 необхідно продовжити строк тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» на 60 (шістдесят) днів, а саме до 29.09.2024 року, без визначення розміру застави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183-184, 193-201, 206, 314-315, 376 КПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів.

Строк дії ухвали про тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 в ДУ «Київський слідчий ізолятор» визначити до 29 вересня 2024 року включно.

Копію ухвали направити до ДУ "Київський слідчий ізолятор" для виконання.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

_____________ _____________ _____________ Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3