Справа № 616/674/21

Провадження № 1-кп/948/53/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М                У К Р А Ї Н И

07.08.2024 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді                                         ОСОБА_1 ,

за участю секретаря                                                       ОСОБА_2 ,

прокурора                         ОСОБА_3 ,

обвинуваченої                 ОСОБА_4 ,

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Машівка кримінальне провадження № 12021226090000061 від 02.09.2021 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Великий Бурлук, Великобурлуцького району, Харківської області, громадянки України, з повною середньою освітою, не працюючої, працездатної, не заміжньої, має на утриманні двох малолітніх дітей 2009 р.н. та 2017 р.н., зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Голятин, Міжгірського району, Закрпатської області, громадянина України, з повною середньою освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-

в с т а н о в и в :

Згідно з обвинувальним актом від 24.09.2021, 01.09.2021 близько 19 год. 00 хв. біля домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 виник словесний конфлікт на ґрунті особистих неприязних відносин.

Під час даного конфлікту, ОСОБА_7 на підставі виниклого умислу направленого на заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 діючи навмисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи настання наслідків, повалив на землю ОСОБА_6 та вони почали боротись і в цей момент ОСОБА_7 сів зверху на ОСОБА_6 та схопив його за шию обома руками. В цей час ОСОБА_4 яка знаходилась поруч з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , підняла с землі дерев`яну палицю, яку взяла обома руками та нанесла нею ОСОБА_6 , один удар в область правого ока. Після цього ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний умисел направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , підвівся з останнього та перебуваючи в положенні стоячи з правого боку відносно ОСОБА_6 , який в цей час продовжував лежати на спині, ступнею правої ноги наніс один удар в область правого плеча спричинивши ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді синця в області правого плеча, які відповідно до висновків судово-медичних експертиз № 12/14/41-ВБ/21 від 06.09.2021 та №12/14/43-ВБ/21 від 20.09.2021 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, згідно з п.2.3.2 б), 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6.

За таких обставин, дії ОСОБА_5 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

01.09.2021 близько 19 год. 00 хв. біля домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 виник словесний конфлікт на ґрунті особистих неприязних відносин. Під час даного конфлікту, ОСОБА_5 повалив на землю ОСОБА_6 та вони почали боротись та в цей момент ОСОБА_5 сів зверху на ОСОБА_6 та схопив його за шию обома руками. В цей час ОСОБА_4 яка знаходилась поруч ОСОБА_6 та ОСОБА_5 підняла с землі дерев`яну палицю, яку взяла обома руками та на підставі раптово виниклого умислу направленого на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , діючи навмисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи настання наслідків, перебуваючи стоячи з правого боку від ОСОБА_6 , який в цей час перебував в положенні лежачі на спині та зверху на якому знаходився ОСОБА_5 . тримаючи ОСОБА_6 обома руками за шию, нанесла вище вказаною палицею один удар в область правого ока, спричинивши ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді, синця в області правої навколо очної ділянки, забійної рани в області правої надбрівної дуги, які відповідно до висновків судово-медичних експертиз №12/14/41-ВБ/21 від 06.09.2021 та №І2/14/43-ВБ/21 від 20.09.2021 відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, згідно з п.2.3.2 б), 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6.

За таких обставин, дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

23.07.2024 року прокурор звернувся до суду із клопотанням про закриття кримінального провадження у зв`язку зі смертю обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки 29.04.2024 року ОСОБА_5 помер, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть від 01.05.2024 3136 та свідоцтвом про смерть від 06.05.2024 року (а.с.142-146 т.2).

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 284 КПК України, рідна сестра обвинуваченого – ОСОБА_8 отримала копію клопотання про закриття провадження у справі, клопотання про непогодження із закриттям кримінального провадження не подала, та в заяві від 22.07.2024 не заперечує проти закриття провадження у справі у зв`язку зі смертю ОСОБА_5 , клопотання прокурора підтримує (а.с.145,146,155).

Потерпілий ОСОБА_6  подав заяву про розгляд кримінального провадження без його участі (а.с.156 т.2).

Будь-яких інших заяв або клопотань про продовження слухання справи з метою реабілітації обвинуваченого ОСОБА_5 від близьких родичів до суду не надходило.

Як убачається з лікарського свідоцтва про смерть від 01.05.2024 №136 та свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 06.05.2024 року 29.04.2024 року (а.с.144,145 т.2) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер 29 квітня 2024 року (а.с.172-178).

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження підлягає закриттю у разі, якщо помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження необхідне для реабілітації померлого.

Відповідно до ч.7 ст.284 КПК України, якщо обставини, передбачені п.5 ч.1 ст.284 КПК України виявляються під час судового провадження, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.

Враховуючи, що обвинувачений помер, а заяв про продовження провадження з метою реабілітації обвинуваченого до суду не надходило, суд вважає необхідним закрити зазначене кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 за ч.1 ст. 125 КК України.

Також в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 заявила клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України, проти закриття кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 у зв`язку з його смертю не заперечувала.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання обвинуваченої .

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали провадження, суд дійшов наступних висновків.

Санкцією ч.1 ст.125 КК України, передбачено покарання у виді штрафу в розмірі до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк до двохсот годин, або виправні роботи на строк до одного року.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України відноситься до кримінальних проступків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Давність притягнення до кримінальної відповідальності полягає в тому що, якщо сплинув строк притягнення особи до кримінальної відповідальності з часу вчинення кримінального правопорушення, притягнення до кримінальної відповідальності неможливе, суд не може притягнути особу до кримінальної відповідальності, якщо було заявлено про застосування строків давності.

Датою вчинення кримінального проступку за обвинувальним актом є 01.09.2021.

Таким чином, згідно п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України двохрічний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України сплинув 01 вересня 2023 року.

Обставин, передбачених ч. ч. 3, 5 ст. 49 КК України, судом не встановлено.

Судом встановлено, що обвинувачена цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, а також наслідки закриття провадження з цієї підстави.

Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності

В силу п. 3-1 ч. 1ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

Згідно зі ст. 284 ч. 7 КПК України,у разі якщо суд встановить наявність підстав для закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, суд на будь-якій стадії судового провадження зобов`язаний з`ясувати та врахувати думку обвинуваченого щодо закриття кримінального провадження.

Як вказує ст. 286 ч. 1, 4 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Враховуючи викладене, а також те, що обвинувачена ОСОБА_4 просила суд застосувати строки давності та закрити кримінальне провадження, оскільки з дня вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, минуло більше двох років, їй відомі підстави звільнення від кримінальної відповідальності та їх наслідки, вона надала згоду на таке звільнення, суд вважає необхідним звільнити її від кримінальної відповідальності, закривши провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Речові докази та судові витрати відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 100, 284,350,372 КПК України,-

у х в а л и в:

клопотання прокурора про закриття кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 у зв`язку зі смертю – задовольнити.

Кримінальне провадження № 12021226090000061 від 02.09.2021 року стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України - закрити у зв`язку зі смертю обвинуваченого.

Клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

На підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження 12021226090000061 від 02.09.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України -закрити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На ухвалу протягом семи днів із дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд.

Суддя ОСОБА_1